
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/1175/15 Суддя (судді) першої інстанції: Огурцов О.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Ісаєнко Ю.А.,
суддів: Земляної Г.В., Сорочко Є.О.,
за участю:
секретаря Левченка А.В.,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2017 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ" про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 звернулася до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ" про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.03.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.10.2016 касаційну скаргу задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.03.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2017 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 26.06.14 №41905, укладеного між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український Фінансовий світ", оформлене наказом від 18.11.2014 № 6.
Зобов'язано Уповноважену особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Не погоджуючись із вказаною постановою, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подано апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Представник апелянта в судовому засіданні наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив скасувати, а в задоволенні позову відмовити.
Представники позивача, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та третьої особи до судового засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український Фінансовий світ" (банк) та позивачем укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Планер" від 26.06.14 №41905, за умовами якого банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 190000,00 грн. у тимчасове строкове користування на строк до 26.07.14 та зобов'язується сплачувати проценти за його користування. Для обліку вкладу банк відкриває на ім'я вкладника вкладний (депозитний) рахунок.
Згідно із квитанцією №ТR.56197.863.40 від 26.06.14, позивач на вказаний вкладний (депозитний) рахунок внесла грошові кошти в розмірі 190000,00 грн.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 14.08.2014 № 491 "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14.08.2014 № 69 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "УФС", згідно з яким з 15.08.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ". Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "УФС" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гончарова Сергія Івановича. Тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "УФС" запроваджено строком на три місяці з 15.08.2014 по 15.11.2014.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 10.11.2014 № 717 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.11.2014 № 119 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "УФС" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гончарова Сергія Івановича строком на 1 рік з 13.11.2014 по 12.11.2015 включно.
18.11.2014 за результатами засідання виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб складено протокол № 237/14 відповідно до пункту 2 якого вирішено погодити рішення уповноваженої особи Фонду па тимчасову адміністрацію ПАТ "КБ "УФС" Гончарова С.І., яким було тимчасово обмежено (заблоковано) виплати по деяким записам у базі даних про вкладників ПАТ "КБ "УКРАЇНСЬКІЙІ ФІНАНСОВИЙ СВІТ", що були внесені у період з 01.07.2014 по 16.07.2014 з метою недопущення можливого протиправного відшкодування виплат по зазначеним записам за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та рекомендовано уповноваженій особі Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "УКРАЇНСЬКІЙІ ФІНАНСОВИЙ СВІТ" Гончарову С.І. звернутися до правоохоронних органів із заявою про виявлені факти збільшення загальної гарантованої суми, що відбулося в період з 01.07.2014 по 16.07.2014.
Уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію в Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український Фінансовий світ" Гончаров С.І., керуючись пунктом 6 частини 2 статті 37, частинами 2 та 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та висновками комісії з визнання нікчемними правочинів (договорів) банківських вкладів (депозитів), зважаючи на необхідність звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення щодо виявлених фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку та інших осіб стосовно ГІЛТ «КБ «УФС», враховуючи рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (виписка з протоколу засідання виконавчої дирекцію №237/14 від 18.11.2014), видав наказ № 6 від 18.11.2014 "Про визнання нікчемними транзакцій та правочинів", який визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори), зазначені у додатку.
Листом № 001/2839 від 19.12.2014 "Про визнання правочинів нікчемними" Уповноважена особа Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український Фінансовий світ" Гончаров С.І. повідомив позивача про те, що правочини, в тому числі договір банківського вкладу №41905 від 26.06.2014, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України.
Позивач вважаючи, що його протиправно не включили до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач має право на включення до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Метою Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків (далі Закон №4452-VI).
Згідно частини першої статті 3 та частини першої статті 4 зазначеного Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, основним завданням якого є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої та другої статті 26 Закону №4452-VI фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Статтею 27 Закону визначено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами. Так, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2012 року за №1548/21860) (далі Положення №14), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.
Інформація про вкладника в Переліку повинна забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
У пункті 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.
Отже, з метою належного захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зокрема забезпечення гарантованого Законом України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» відшкодування коштів за вкладами, уповноважену особу Фонду наділено правом складати відповідний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі кого в подальшому Виконавчою дирекцією Фонду затверджується загальний Реєстр вкладників. При цьому, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно, зокрема зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.
Відповідно до положень частини першої статті 34 Закону №4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує три місяці, а для системоутворюючих банків - шість місяців. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Положеннями статті 38 Закону №4452-VI передбачено, що уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті (частини перша та друга).
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України (частина третя статті).
Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів (частина четверта).
Аналізуючи правомірність прийнятих Уповноваженою особою рішень, колегія суддів звертає увагу на те, що рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначений вичерпний перелік підстав нікчемності правочинів.
Із вищезазначеного слідує, що Уповноважена особа Фонду наділена розпорядними повноваженнями реагування за наслідками перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.
В той же час слід зазначити, що таке право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно, у випадку який розглядається, нівелюється протилежним твердженням особи про дійсність вкладу.
Доводи Уповноваженої особи Фонду про те, що він, діючи у відповідності до законодавства, провів перевірку банківських операцій і звернувся до правоохоронних органів, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вчинення зазначених дій, відповідно до статті 37 Закону №4452-VI, є правом Уповноваженої особи Фонду, реалізація якого сама по собі не є достатньою і необхідною правовою підставою для відмови особі у включенні її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, а наявність будь-яких інших правових підстав для відмови позивачу у включенні його до відповідного переліку вкладників Уповноваженою особою Фонду не доведена.
Як вбачається з наказу Уповноваженою особи Фонду від 18.11.2014 року № 6 «Про визнання нікчемними транзакцій та правочинів», своє рішення про визнання договору банківського вкладу позивача нікчемним відповідач обґрунтовує посиланням на частину третю статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Разом з тим, вказаний наказ не містить ані чіткої вказівки на жодну з підстав нікчемності правочину, вичерпний перелік яких наведено у частині третій статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ані обґрунтування того, яким саме чином укладений позивачем договір банківського вкладу порушує публічний порядок, а ні причинно-наслідкового зв'язку між вчиненими позивачем діями (укладенням договору банківського вкладу та зарахування на нього коштів) та створенням штучного обов'язку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відшкодування коштів, а відтак - не відповідає визначенню рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки є необґрунтованим та винесеним всупереч вимогам законодавства.
Крім того, із квитанції № ТR.56197.863.40 вбачається, що позивач 26.06.2014 вніс на рахунок банку кошти у сумі 190000,00 грн; на квитанції міститься підпис уповноваженої особи банку, відтиск штампу з прізвищем особи банку та відтиск штампу самої банківської установи, зокрема відділення банку із зазначенням МФО та коду ЄДРПОУ банку.
Відповідно до пункту 2.9 Інструкція про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 №174 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.06.2011 за №790/19528) банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
Таким чином, факт внесення грошових коштів на рахунок банку позивачем підтверджується належним чином оформленим документом банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору ним були внесені, тоді як відповідачами доказів того, що зазначені кошти фактично не вносились, надано не було.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 26.06.2014 №41905, а отже, рішення Уповноваженої особи, оформлене наказом від 18.11.2014 №6, в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу позивача є протиправним та підлягає скасуванню.
Вірними також є висновки суду першої інстанції щодо передчасності позовних вимог позивача про зобов'язання Фонду включити його до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду, оскільки уповноваженою особою Фонду не було включено позивача до переліку вкладників, тому у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не виникло обов'язку щодо включення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а розв'язання спору на майбутнє чинним законодавством не передбачено.
Також, як вірно зазначено судом першої інстанції, апелянтом не доведено наявність обмежень на залучення вкладів фізичних осіб, зокрема, не надано постанову про такі обмеження тощо.
Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2017 - без змін.
Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 80,39 (вісімдесят) грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення безпосередньо до Верховного Суду.
(Постанову у повному обсязі складено 07.02.2018)
Головуючий суддя Ю.А. Ісаєнко
Суддя Г.В. Земляна
Суддя Є.О. Сорочко
Судове рішення № 72087649, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 30.01.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/1175/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: