Постанова № 72087578, 07.02.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року справа №235/4656/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04 грудня 2017 року у справі № 235/4656/17 (суддя І інстанції – Величко О.В.), складену в повному обсязі 04 грудня 2017 року в м. Покровськ Донецької області за позовом ОСОБА_1 до Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення суб’єкта владних повноважень та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про:

- визнання протиправним та скасування рішення управління від 27 червня 2017 року про відмову у призначені позивачу пенсії;

- зобов’язання управління зарахувати до пільгового стажу позивача за ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи позивача: з 01 березня 1993 року по 29 листопада 1993 року в якості учня гірника підземного а гірника підземного, з 11 липня 1995 року по 27 серпня 1995 року в якості гірника підземного, з 28 серпня 1995 року по 10 вересня 1998 року у якості підземного учня підземного, з 11 вересня 1998 року по 09 червня 1999 року у якості машиніста гірничої виймальної машини, з 10 червня 1999 року по 04 лютого 2004 року у якості підземного гірничого робітника очисного забою, з 09 лютого 2004 року по 01 червня 2007 року у якості підземного гірничого робітника очисного забою, з 02 червня 2007 року по 04 січня 2009 року у якості заступника начальника видобувної дільниці підземного, з 22 лютого 2010 року по 17 травня 2011 року у якості у якості заступника начальника видобувної дільниці підземного, а також період військової служби в армії з 10 грудня 1993 року по 22 травня 22 травня 1995 року;

- зобов’язання управління повторно розглянути заяву позивача від 19 червня 2017 року про призначення пенсії позивачу та прийняти рішення про призначення пенсії позивачу з моменту звернення за пенсією (з 19 червня 2017 року) на підставі п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 2-5).

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04 грудня 2017 року визнано протиправним і скасовано рішення Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області від 27 червня 2017 року про відмову в призначенні пенсії позивачу. Зобов'язано управління розглянути заяву позивача від 19 червня 2017 року про призначення пенсії та прийняти відповідне рішення шляхом зарахування до пільгового стажу за ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періодів роботи на «Шахта ім. Румянцева» з 01 березня 1993 року по 29 листопад 1993 року в якості учня та гірника підземного; з 11 липня 1995 року по 27 серпня 1995 року у якості гірника підземного; з 28 серпня 1995 року по 10 вересня 1998 року у якості учня гірничого робітника та гірничого робітника очисного забою; з 11 вересня 1998 року по 09 червня 1999 року у якості машиніста гірничої виймальної машини; з 10 червня 1999 року по 04 лютого 2004 року у якості підземного гірничого робітника очисного забою; з 02 червня 2007 року по 04 січня 2009 року у якості заступника начальника видобувної дільниці підземного; з 22 лютого 2010 року по 17 травня 2011 року у якості заступника начальника видобувної дільниці підземного, період проходження строкової військової служби з 10 грудня 1993 року по 22 травня 1995 року (а.с. 74-77).

Не погодившись з судовим рішенням, Красноармійське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області подало апеляційну скаргу на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04 грудня 2017 року та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволені позовних вимог.

В обґрунтуванні апеляційної скарги, управління зазначено, що для визначення права на пільгове пенсійне забезпечення за ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» необхідна безпосередня зайнятість особи на пільгових роботах. Докази, якими керується суд при прийнятті спірного рішення не містять відомості про безпосередню зайнятість на пільгових роботах позивача у спірний період роботи, а трудова книжка не містить відомостей, що визначають права на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 81).

Сторони в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1, 21 липня 1975 року, зокрема, працював на «Шахта ім. Румянцева» з 01 березня 1993 року по 29 листопад 1993 року в якості учня та гірника підземного; з 11 липня 1995 року по 27 серпня 1995 року у якості гірника підземного; з 28 серпня 1995 року по 10 вересня 1998 року у якості учня гірничого робітника та гірничого робітника очисного забою; з 11 вересня 1998 року по 09 червня 1999 року у якості машиніста гірничої виймальної машини; з 10 червня 1999 року по 04 лютого 2004 року у якості підземного гірничого робітника очисного забою; з 02 червня 2007 року по 04 січня 2009 року у якості заступника начальника видобувної дільниці підземного; з 22 лютого 2010 року по 17 травня 2011 року у якості заступника начальника видобувної дільниці підземного, що підтверджується трудовою книжкою позивача (а.с. 11-14)

Крім того, позивач проходив строкову військову службу з 10 грудня 1993 року по 22 травня 1995 року, що підтверджується записом в трудовій книжці (зворотній бік а.с. 11) та військовим квитком (а.с. 59).

19 червня 2017 року позивач звернувся до Красноармійського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 9, 68).

Рішенням Красноармійського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 27 червня 2017 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв’язку з відсутністю необхідного пільгового стажу в підземних умовах (25 років), при цьому відповідачем не зараховано до пільгового стажу період проходження військової служби та періоди роботи на «Шахта ім. Румянцева» з 31 серпня 1993 року по 09 листопада 1993 року, з 11 липня 1995 рок по 04 лютого 1995 року по 04 лютого 2004 року, з 09 лютого 2004 року по 04 січня 2009 року, з 22 лютого 2010 року по 7 травня 2011 року у зв’язку з тим, що трудова книжка не має відомостей, які підтверджували права на пенсію на пільгових умовах, а довідки про підтвердження пільгового стажу не надані (а.с. 09-10).

Не погодившись із відмовою у призначенні пенсії на пільгових умовах та не зарахуванням спірних періодів роботи до пільгового стажу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Приймаючи спірну постанову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно не включено до пільгового стажу позивача спірні періоди роботи. На день подання заяви позивача про призначення пенсії його пільговий стаж дає право на призначення пенсії на підставі положень ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а відтак, рішення управління є протиправним та підлягає скасування, а спірний стаж має бути зарахованим до пільгового.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно п.2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Аналогічний порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, знижується на 1 рік.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі – Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Як вбачається з трудової книжки позивача, він працював на «Шахта ім. Румянцева» з 01 березня 1993 року по 29 листопад 1993 року в якості учня та гірника підземного; з 11 липня 1995 року по 27 серпня 1995 року у якості гірника підземного; з 28 серпня 1995 року по 10 вересня 1998 року у якості учня гірничого робітника та гірничого робітника очисного забою; з 11 вересня 1998 року по 09 червня 1999 року у якості машиніста гірничої виймальної машини; з 10 червня 1999 року по 04 лютого 2004 року у якості підземного гірничого робітника очисного забою; з 02 червня 2007 року по 04 січня 2009 року у якості заступника начальника видобувної дільниці підземного; з 22 лютого 2010 року по 17 травня 2011 року у якості заступника начальника видобувної дільниці підземного (а.с. 11-14).

Відповідно до абз. 1 п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому постановою Кабінету Міністрів № 637 від 12 серпня 1993 року (далі – Порядок № 637), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Видавати такі довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами повний робочий день на підземних роботах в шахті. Записи про спірні періоди роботи, засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають, відтак факт роботи позивача у спірні періоди підтверджується відомостями трудової книжки, які були внесені відповідно до діючого законодавства, ніяких дефектів записів трудова книжка не містить.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем доведено пільговий характер своєї роботи у спірні періоди, а пенсійних орган не мав правових не включати ці періоди роботи до пільгового стажу позивача.

Крім того, в матеріалах справи наявні довідки, видані «Шахта ім. Румянцева» ДП «Артемвугілля» про підтвердження трудового стажу, із зазначенням періодів роботи за професією, кількості виходів (а.с. 34- 37).

При цьому, суд зазначає, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутністю трудової книжки або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення, а трудова книжка позивача містить відомості підтверджуючі пільговий характер роботи позивача.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що законодавство України передбачає персоніфікований облік відомостей, що використовуються для визначення права на пенсію кожної людини з урахуванням результатів її трудової діяльності. Ведеться облік того, як кожен громадянин та підприємство сплачують страхові внески в Пенсійний фонд України, а також які права на пільгове пенсійне забезпечення має кожен працівник.

У централізованому банку даних Пенсійного фонду України на кожну застраховану особу відкривають електронну персональну облікову картку. У ній, починаючи з 2000 року, накопичуються всі дані про заробіток, страхові внески в Пенсійний фонд, а також відомості про стаж роботи з усіх місць роботи та інші дані, потрібні для правильного призначення пенсій. Звіти в систему персоніфікованого обліку подають страхувальники, тобто роботодавці, особи, які працюють на спрощеній системі оподаткування, та самозайняті особи. Держреєстр зберігає повну інформацію.

В матеріалах справи містяться дані з системи «Персоніфікований облік» відносно позивача, які містять відомості про страховий стаж, заробіток та страхові внески і також підтверджують право позивача на пільгове пенсійне забезпечення (а.с. 55-59).

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції зазначає, що пенсійних орган, за наявності належним чином оформленої трудової книжки позивача, довідок, підтверджуючих пільговий характер роботи та відомостей з системи «Персоніфікований облік», не мав правових підстав відмовляти позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах

Щодо зарахування судом першої інстанції періоду проходження військової служби позивача, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Пунктом 1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", передбачено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Отже, період строкової військової служби повинен зараховуватися до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо особа на момент призову на строкову військову служби працювала за професією, що дає право на пенсію на пільгових умовах або після демобілізації особа працювала за набутою спеціальністю в професійно-технічному закладі.

Позивач з 10 грудня 1993 року по 22 травня 1995 року проходив строкової військової служби, що підтверджується військовим квитком позивача (а.с. 54).

При цьому, на момент призиву до проходження строкової військової служби позивач перебував на посаді підземного гірничого робітника 2 розряду, яка дає право на пільгову пенсію (а.с. 11-12), відтак період проходження строкової служби з 10 грудня 1993 року по 22 травня 1995 року має буди зараховано до пільгового стажу позивача.

Відтак, відповідачем не надано суду доказів на спростування наявності пільгового характеру роботи позивача, що свідчить про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується ст. 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.

За таких умов суд апеляційної інстанції, вважає рішення пенсійного органу таким, що не відповідає діючому законодавству України, а тому підлягає скасуванню з повторним розглядом заяви позивача про призначення йому пенсії з урахуванням висновків суду.

Дії управління при не зарахуванні до пільгового стажу періодів його роботи на товаристві та періодів проходження військової служби є непропорційними заявленій легітимній меті (підтвердження пільгового характеру роботи позивача), тому їх не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо, відтак порушене право позивача (щодо не зарахування спірних періодів до пільгового стажу та розгляд заяви позивача про призначення пенсії з порушенням норм матеріального права) має бути відновленим.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області – залишити без задоволення.

Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04 грудня 2017 року у справі № 235/4656/17 за позовом ОСОБА_1 до Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення суб’єкта владних повноважень та зобов’язання вчинити певні дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 лютого 2018 року.

Колегія суддів Т.Г.Арабей

ОСОБА_2

ОСОБА_3