Рішення № 72087298, 08.02.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

08 лютого 2018 року №826/18344/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України"до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платниківпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.11.2013 №0001604210,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкового-повідомлення рішення від 08.11.2013 №0001604210.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.03.2016 №К/800/63839/14 скасовано: постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2014 №826/18344/13-а та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 №826/18344/13-а, а справу №826/18344/13-а направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Розгляд справи здійснено із врахуванням частини п'ятої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Міжрегіональним головним управлінням Державної фіскальної служби - Центральним офісом з обслуговування великих платників протиправно, на підставі хибних висновків акта перевірки від 31.10.2013 №39/42-10/24249750, які не відповідають фактичним обставинам, прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.11.2013 №0001604210.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акта перевірки від 31.10.2013 №39/42-10/24249750 та відповідно, податкового повідомлення-рішення від 08.11.2013 №0001604210 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та контрагентами.

Адміністративну справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до пунктів 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Міжрегіональним головним управлінням Державної фіскальної служби - Центральним офісом з обслуговування великих платників проведено позапланову виїзну перевірку Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків із приватним підприємством "Сатурн-СВ", приватним підприємством "Нафтобудком", приватним підприємством "Кас-Капітал", приватним підприємством "Троян-СВ", приватним підприємством ВКФ "Украгропродукт", товариством з обмеженою відповідальністю "Профіль-Стиль", товариством з обмеженою відповідальністю "Технорес", підприємством "Спецбуд-інвест" Світловодської міської організації інвалідів "Злагода", приватним підприємством "Дніпрогес-сервіс", товариством з обмеженою відповідальністю "Віста-Торг" товариством з обмеженою відповідальністю "Спецпромстандарт" за період із 01 січня 2009 року по 30 червня 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення Державним підприємством "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" пункту 5.1 підпункту 5.2.1 пункту 5.2, абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті п'ятої Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94- ВР зі змінами та доповненнями, пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 83 096, 00 грн.

За результатами перевірки Міжрегіональним головним управлінням Державної фіскальної служби - Центральним офісом з обслуговування великих платників складено акт від 31.10.2013 №39/42-10/24249750 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.11.2013 №0001604210, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 96 508, 00 грн., зокрема: 83 096, 00 грн. - основний платіж, 13 412, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Державне підприємство "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, звернулось до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі, якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з акта перевірки Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 31.10.2013 №39/42-10/24249750 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між Державним підприємством "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" та приватним підприємством "Сатурн-СВ" за договорами купівлі-продажу від 14.09.2010 №10/0102В, від 17.09.2010 №10/0107В, від 20.09.2010 №10/0109В, між Державним підприємством "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" та приватним підприємством "Нафтобудком" за договорами купівлі-продажу від 10.11.2010 №10/0119В-1, від 01.11.2010 №10/0115В-2, від 02.11.2010 №10/0118В-1 та за договором підряду від 04.10.2010 №0/0114В, між позивачем та приватним підприємством "Кас-Капітал" за договорами купівлі-продажу від 10.06.2011 №11/081В, від 13.06.2011 №11/083В та за договорами поставки від 07.07.2011 №0707-2, №0707-3, №0707-1, від 08.07.2011 №0807-1, №0807-2, №0807-4, №0807-3, від 20.07.2011 №2007-1, №2007-2, №2007-3, №2007-4, №2007-5, №2007-6, а також між позивачем та приватним підприємством "Троян-СВ" за договором поставки від 24.05.2012 №ДГ-008 та за договорами купівлі-продажу від 02.03.2012 №12/036В, від 06.03.2012 №12/039В.

Матеріали справи свідчать, що між Державним підприємством "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" (Покупець) та приватним підприємством "Сатурн-СВ" (Продавець) укладено ряд типових договорів купівлі-продажу від 14.09.2010 №10/0102В, від 17.09.2010 №10/0107В, від 20.09.2010 №10/0109В, за умовами яких Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товари (надалі - Товар) в асортименті, кількості, за цінами та у строки відповідно до узгоджених Сторонами замовлень Покупця, а Покупець зобов'язаний прийняти зазначені товари та сплатити їх вартість на умовах, передбачених Договором. Найменування товару: запасні частини.

Також, як вбачається з матеріалів справи, між Державним підприємством "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" (Покупець) та приватним підприємством "Нафтобудком" (Продавець) укладено ряд типових договорів купівлі-продажу від 10.11.2010 №10/0119В, від 01.11.2010 №10/0115В-2, від 02.11.2010 №10/0118В-1, за умовами яких Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товари (надалі - Товар) в асортименті, кількості , за цінам та у строки відповідно до узгоджених Сторонами замовлень Покупця, а Покупець зобов'язаний прийняти зазначені товари та сплатити їх вартість на умовах, передбачених Договором. Найменування товару: запасні частини до дробарки, витратні матеріали. Також, між Державним підприємством "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" (Замовник) та приватним підприємством "Нафтобудком" (Підрядник) укладено договір підряду від 04.10.2010 №0/10114В, за умовами якого Підрядник зобов'язується на свій ризик і своїми засобами виконати роботи з ремонту електродвигуна Д816 175кВт.

Між позивачем (Покупець) та приватним підприємством "Кас-Капітал" (Продавець) укладено два договори купівлі-продажу від 10.06.2011 №11/081В, від 13.06.2011 №11/083В, за умовами яких Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товари (надалі - Товар) в асортименті, кількості, за цінами та у строки відповідно до узгоджених Сторонами замовлень Покупця, а Покупець зобов'язаний прийняти зазначені товари та сплатити їх вартість на умовах, передбачених Договором. Найменування товару: запасні частини. Також, між Державним підприємством "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" (Покупець) та приватним підприємством "Кас-Капітал" (Постачальник) укладено ряд типових договір поставки від 07.07.2011 №0707-2, №0707-3, №0707-1, від 08.07.2011 №0807-1, №0807-2, №0807-4, №0807-3, від 20.07.2011 №2007-1, №2007-2, №2007-3, №2007-4, №2007-5, №2007-6, за умовами яких Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити Покупцю товар, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар та оплатити його. Найменування товару: бронь привода - 1 штука, замикаючий прилад - 2 штуки, колонка - 4 штуки, обойма зрівнювального блока - 1 штука, полу муфта хода редуктора ПШ - 1 штука, хомут переводних муфт - 1 штука, ось головного блоку з гайкою - 1 штука, колесо - 1 штука, ось опорного катка - 1 штука та згідно специфікації.

Між позивачем (Покупець) та приватним підприємством "Троян-СВ" укладено договір поставки від 24.05.2012 №ДГ-008, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити Продукцію, найменування, кількість та ціни якої вказуються в накладній, яка є невід'ємною частиною договору. Також між Державним підприємством "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" (Покупець) та приватним підприємством "Троян-СВ" (Продавець) укладено наступні договори купівлі-продажу від 02.03.2012 №12/036В та від 06.03.2012 №12/039В, за умовами яких Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товари (надалі - Товар) в асортименті, кількості, за цінами та у строки відповідно до Специфікації, а Покупець зобов'язаний прийняти зазначені товари та сплатити їх вартість на умовах, передбачених Договором. Найменування товару: запчастини до стріли.

На підтвердження виконання умов договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії вказаних вище договорів, рахунків-фактур, видаткових накладних та накладних-вимог, оформлених на підставі таких договорів, актів прийому матеріалів, меню та актів виготовлення готової продукції, придбаної на підставі зазначених договорів, реєстру на виїмку документів фінансово-господарської діяльності позивача із приватним підприємством "Сатурн-СВ", платіжних доручень видаткових та податкових накладних; актів про використання матеріалів, оборотно-сальдових відомостей, специфікацій.

Жодних інших доказів на підтвердження проведення господарських операцій суду не надано, зокрема в матеріалах даної справи відсутні належні та допустимі докази щодо наявності банківських виписок з рахунку позивача на підтвердження перерахування (зарахування) йому грошових коштів, а також наявності товарно-транспортних накладних на підтвердження переміщення товару, які, відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, призначеним для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

У свою чергу, відповідачем на спростування реальності господарських операцій, здійснених між Державним підприємством "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" та приватним підприємством "Сатурн-СВ", приватним підприємством "Нафтобудком", приватним підприємством "Кас-Капітал", приватним підприємством "Троян-СВ" вказано на те, що 21.05.2013 Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області винесено вирок у справі №1601/11479/2012 по обвинуваченню ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною другою статті 205, частиною другою статті 28, частиною п'ятою статті 27, частиною другою статті 212, частиною третьою, четвертою статті 358 Кримінального кодексу України.

Так, вироком встановлено, що приватне підприємство "Сатурн-СВ", приватне підприємство "Нафтобудком", приватне підприємство "Кас-Капітал" та приватне підприємством "Троян-СВ" були створені за змовою ОСОБА_3 з третіми особами для здійснення імітації взаємовідносин з поставки товарно-матеріальних цінностей, які фактично не відбувались, шляхом оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів. Зокрема, свідки по справі №1601/11479/2012 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 надали пояснення, що не мали наміру здійснювати господарську діяльність приватного підприємства "Нафтобудком", приватного підприємства "Кас-Капітал", приватного підприємства "Троян-СВ", печатки вказані особи не отримували, первинні документи не підписували, рахунки у банках не відкривали, діяти від імені підприємств нікого не уповноважували.

Суд звертає увагу на позицію Верховного суду, викладену в постанові від 24.01.2018 №826/7074/13-а, де суд відмітив про наявність в матеріалах справи пояснень осіб, які підписували первинну документацію, що прийнята до обліку, щодо їх непричетності до фінансово господарської діяльності товариства, та вказав, що такі обставини підлягають врахуванню.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні та договори, які були надані позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій між ним та вищезазначеними товариствами підписані тими ж свідками, ОСОБА_4, ОСОБА_7, а деякі документи, як от рахунки-фактури, взагалі завірені не належним чином, оскільки мають лише підпис без зазначення прізвища та ініціалів особи яка їх підписала, що унеможливлює ідентифікацію останньої.

Крім того, ОСОБА_2 самостійно вказав на офісні приміщення « АДРЕСА_1, де він зберігав печатки приватних підприємств "Сатурн-СВ", "Нафтобудком", "Кас-Капітал", та "Троян-СВ".

З огляду на зазначене, суд враховує позицію Верховну суду, викладену у постанові від 16.01.2018 №2а-7-75/12/2670 а саме, Верховний суд дійшов висновку, що всі первинні документи контрагента є неналежними, якщо вони підписані особою, яка значилась як засновник та директор товариства, проте фактично ніякого відношення до вказаного підприємства не мала, фінансово-господарською діяльністю не займалася, адміністративно - розпорядчі функції керівника підприємства не виконувала, якщо це встановлено в межах розслідування кримінальної справи, порушеної за фактом вчинення злочинів, передбачених частиною 2 статті 205 частиною 1, частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України.

Таким чином, первинні документи, які стали підставою для формування даних податкового обліку та виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатись належно оформленими та підписаними звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Відтак, надані позивачем первинні документи не відображають реального руху господарських операцій, на підставі яких ним сформовані дані свого податкового обліку.

Таким чином, суд погоджується з висновками контролюючого органу про заниження Державним підприємством "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" податку на прибуток та відповідно вважає їх обґрунтованими та правомірними.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із приписами частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 129 Конституції України одним із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду. З конституційною нормою кореспондуються приписи статей 2, 14 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є, зокрема, обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.