Рішення № 72087189, 30.01.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року справа № 823/2048/17

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Баклаженко Н.В.,

представника позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача – ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасихліб ЛТД» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасихліб ЛТД» (далі – позивач) з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (далі – відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.11.2017 №0006292200.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач помилково дійшов висновку про заниження позивачем податку на прибуток за 2013 рік на суму 17327 грн., за 2014 рік в сумі 44866 грн., за 2015 року на суму 74730 грн., оскільки між позивачем та його контрагентами ПП «Інтер Дрід Фуд» та ПП «Інтер Парс» здійснені реальні господарські операції, на підтвердження яких наявні всі первинні документи. Посилання податкового органу на відсутність між позивачем та його контрагентами господарських операцій у зв’язку із визнанням вини директором ПП «Інтер Дрід Фуд» за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво) та закриттям у зв’язку з цим кримінального провадження - на думку представника позивача є помилковим, оскільки позивач не може впливати на здійснення господарської діяльності його контрагентів, належне чи неналежне виконання контрагентом обов’язків, покладених на нього законом як на суб’єкта господарювання, як то подача звітності, сплата податків, здійснення господарської діяльності та інше, не впливає на дійсність та значимість господарської операції для самого позивача. На думку представників позивача, висновки акту перевірки не відповідають нормам податкового законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених вище.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду письмовий відзив на позов та зазначив, що між позивачем та його контрагентами ПП «Інтер Дрід Фуд» та ПП «Інтер Парс» фактично не здійснені реальні господарські операції, оскільки директор ПП «Інтер Дрід Фуд» за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво). Крім того, надані позивачем до перевірки первинні бухгалтерські документи не підтверджують факту надання реальних послуг між вищевказаними контрагентами та позивачем. За таких обставин представник відповідача вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю “Черкасихліб ЛТД” зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 27.05.2011, ідентифікаційний код 37715680.

Відповідно до наказів від 02.11.2016 №1789, від 08.11.2016 №1815 та на підставі направлень від 02.11.2016 №761/23-01-14-02, №762/23-01-14-02 службовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства при проведенні господарських взаємовідносин з ПП “Інтер Дрід Фуд” за період з 01.09.2013 по 30.09.2013, з 01.12.2013 по 31.12.2013, з 01.03.2014 по 31.05.2014, з 01.12.2014 по 31.12.2014, з 01.01.2015 по 31.01.2015 та з ПП “Інтер Парс” за період з 01.03.2015 по 31.03.2015, за наслідками чого склали акт перевірки від 17.11.2016 №766/23-01-14-02/37715680.

Вказаним актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 (далі – ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік на суму 17327 грн., за 2014 рік в сумі 44866 грн., за 2015 року на суму 74730 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (далі – ПДВ) за вересень, грудень 2013 року, березень, квітень, травень 2014,березень 2015 року на загальну суму 83476 грн.

На підставі вказаного акту перевірки від 17.11.2016 №766/23-01-14-02/37715680 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 06.12.2016 №0001172301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ на загальну суму 104345 грн., в тому числі за основним платежем 83476 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 20869 грн.;

- від 06.12.2016 №0001182301, згідно якого позивачем завищено суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 67616 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 16904 грн.;

- від 06.12.2016 №0001192301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 152471 грн., в тому числі за основним платежем 136923 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 15548 грн.

У зв’язку із оскарженням позивачем вищевказаних податкових повідомлень-рішень, рішенням Головного управління ДФС у Черкаській області від 13.02.2017 №2948/23-00-10-0210 скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.12.2016 №0001182301 про зменшення розміру від’ємного значення з податку на додану вартість частково на суму 16904 грн. штрафних санкцій, а іншій частині на суму 67616 грн. зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а також залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 06.12.2016 №0001172301 та №0001192301.

Крім того, позивач оскаржив вищевказані податкові повідомлення-рішення також до ДФС України, рішенням Державної фіскальної служби України від 25.04.2017 №8811/6/99-99-11-01-01-25 скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.12.2016 №0001192301 в частині донарахування по операціях за період 2015 року щодо яких підтверджено здійснення оплати грошовими коштами скаржником на користь ПП “Інтер Дрід Фуд” та ПП “Інтер Парс” і не встановлено наявність дебіторської заборгованості за 2015 рік, а в іншій частині зазначене рішення та податкові повідомлення-рішення від 06.12.2016 №0001172301 та №0001182301 залишено без змін.

На виконання рішення Державної фіскальної служби України від 25.04.2017 №8811/6/99-99-11-01-01-25 державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.11.2017 №0006292200.

Питання, пов'язані з формуванням платником податкового кредиту, врегульовано нормами Податкового кодексу України (далі – ПК України).

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 ст. 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорт.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Таким чином, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

При вирішенні даної справи, суд враховує також правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в інформаційному листі від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Крім того, при вирішенні даної справи суд враховує зазначену в постанові від 22.09.2015 року (справа № 21-1359а15) правову позицію Верховного Суду України, відповідно до якої визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

У своєму рішенні Верховний Суд України вказав на те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, що між позивачем та ПП «Інтер Парс» укладено договір поставки від 03.02.2015 №03/02-15 та ПП «Інтер Дрід Фуд» укладено договір поставки від 04.12.2013 №04/12-13.

Здійснення вказаних господарських операцій за вищезазначеними договорами підтверджується: податковими накладними, видатковими накладними, оборотно-сальдовими відомостями, платіжними дорученнями, картками рахунку, товарно-транспортними накладними.

Таким чином, у ТОВ «Черкасихліб ЛТД» наявні та були надані для перевірки всі первинні облікові та податкові документи, з якими Податковий кодекс України пов’язує право платника на формування податкового кредиту з ПДВ. Дані первинні документи не визнані недійсними, а тому вважаються належними доказами по справі.

Посилання відповідача на визнання вини директором ПП «Інтер Дрід Фуд» за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво) та закриттям у зв’язку з цим кримінального провадження - є необґрунтованим, оскільки належне чи неналежне виконання контрагентом обов’язків, покладених на нього законом як на суб’єкта господарювання – як то подача звітності, сплата податків, здійснення господарської діяльності та інше, не впливає на дійсність та значимість господарської операції для самого позивача, а контролюючий орган не наділений повноваженнями щодо надання правової оцінки доказам зібраним у кримінальному провадженні, до прийняття судового рішення (вироку) у кримінальних провадженнях.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів визнання в судовому порядку недійсними договорів від 03.02.2015 №03/02-15 та від 04.12.2013 №04/12-13, на підставі яких ґрунтувалися взаємовідносини між позивачем та контрагентами, а також суб'єктами господарської діяльності по ланцюгу постачання.

Таким чином, всупереч вимог Податкового кодексу України відповідач не спростував законність дій платника податків (позивача), а лише зазначив про відсутність реальності його господарських операцій з контрагентами, тобто, фактично, контролюючим органом заміщено обов'язок спростування презумпції законності дій та рішень платника податків на обов'язок доводити податковому органу права на податковий облік певних операцій.

Відтак, доводи викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми підставами для визнання правочинів між позивачем та контрагентами недійсними та не можуть одночасно бути достатніми доказами «безтоварності»/неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентами.

Частиною першою ст. 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагенти позивача, як юридичні особи були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були зареєстрованими платниками податку на додану вартість.

Крім того, позивачем до матеріалів справи надано докази використання у власній господарській діяльності придбаних у ПП «Інтер Парс», ПП «Інтер Дрід Фуд», зокрема: акти списання, звітами по проводках.

Суд в даному випадку враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 27.01.2016 року у справі №4842/11/2670, а саме: за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Підтвердженням того, що платника ПДВ не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, а також того, що платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати, слугує Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 р., заява №6689/03).

Отже, враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд приходить до висновку про наявність факту здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Інтер Парс», ПП «Інтер Дрід Фуд», а тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 03.11.2017 №0006292200 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 03.11.2017 №0006292200.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасихліб ЛТД» сплачений судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш

Рішення складено у повному обсязі 08.02.2018.