Рішення № 72086770, 06.02.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 лютого 2018 року м. Рівне №817/27/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доЗарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1З.) звернувся до суду з позовом до Зарічненського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі - відповідач) про визнання відповіді-рішення від 19.12.2017 №85/02-2 по відмові в усуненні допущених помилок при призначенні позивачу пенсії за віком та при послідуючих її перерахунках шляхом проведення перегляду призначеної пенсії з дати її призначення та всіх послідуючих розпоряджень з врахуванням пільг, встановлених ч. 2 ст. 56 Закону №796-ХІІ, та провести виплату недоплачених сум пенсій і компенсації за втрату частини доходу у зв’язку із несвоєчасною їх виплатою - протиправним.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому призначена та виплачується пенсія за віком відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Вважає неправомірним обчислення розміру пенсії без її збільшення на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, у зв'язку з чим 21.11.2017 його представник подав до Зарічненського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Рівненської області заяву про перегляд розміру його пенсії. Відповідач надіслав лист №85/02-2 від 19.12.2017 рішення-відповідь про відмову в перерахунку пенсії, який ОСОБА_1 вважає протиправним.

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (а.с.30-32), в якому вказує, що вимоги позивача щодо здійснення перерахунку є безпідставними. Зазначає, що ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менше як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки 10 років і більше, жінки 7 років 6 місяців і більше не вище 85% заробітку. Вказує, що зазначена норма за своїм змістом діє щодо порядку обчислення пенсії за віком до 01.01.2004, коли розмір пенсії складав 55 процентів заробітку. Водночас вважає, що позивачу розрахунок та підвищення до пенсії проведено відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням індивідуальних коефіцієнтів страхового стажу та заробітної плати особи, а також показника середньої заробітної плати по країні, який, відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії. Відповідач повідомляє, що частиною 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що за бажанням застрахованої особи, частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до 01.01.2004 може бути визначена відповідно до раніше чинного законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. Разом з тим, розмір пенсії, обчислений відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та із заробітної плати за 12 місяців роботи з урахуванням норм пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", становитиме значно менший, ніж виплачується на даний час позивачеві, а тому підстав для застосування такого порядку обчислення пенсії у відповідача немає. Також вказує, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів, а тому такий позов повинен бути залишений без розгляду. Таким чином, відсутні підстави для перерахунку пенсії позивачу. На підставі вищенаведеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідно до п.2 ч.1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позов, з'ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, з урахуванням такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується копією посвідчення Серії Б №133318, виданого 19.02.1993 (а.с.12).

Перебуваючи на обліку у Зарічненському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області, позивач отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із зниженням пенсійного віку згідно із ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.13).

Пенсія за віком позивачу призначена з 30.07.2008 у зв’язку з його переходом з пенсії по інвалідності, що підтверджується розпорядженням від 08.08.2008 №127307. Страховий стаж на дату призначення пенсії за віком становив 36 років 7 місяців 19 днів, а за період із 01.07.2000 – 4 роки 6 місяців. Доплата за понаднормовий стаж 11 років складала 59,84 грн. (а.с.16).

Розпорядженням від 30.08.2016 №127307 здійснено перерахунок пенсії позивача у зв’язку зі зміною стажу. Загальний страховий стаж роботи позивача склав 44 роки 9 місяців 19 днів. Доплата за понаднормовий стаж 19 років обчислена в сумі 201,82 грн., яка врахована до загального розміру пенсії (а.с.17).

21.11.2017 представником позивача подана Зарічненському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Рівненської області заяву про перегляд пенсії ОСОБА_1 з дати її призначення та всіх послідуючих розпоряджень в зв’язку із допущеними помилками при її призначенні, застосувавши пільгу, встановлену ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Також представник позивача просив провести виплату недоплачених сум пенсій і компенсацій за втрату частини доходу в зв’язку із несвоєчасною їх виплатою (а.с.18).

Зарічненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області листом від 19.12.2017 №85/02-2 на звернення позивача від 21.11.2017 щодо перегляду розміру пенсії відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відмовило з підстав, що розрахунок та підвищення до пенсії позивача за понаднормативний стаж проведено відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Не погоджуючись з такими діями відповідача в частині не перегляду пенсії в зв’язку із допущеними помилками при її призначенні, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожен день роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку, та вважаючи протиправним лист-рішення відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи правомірність поведінки відповідача щодо відмови в обчисленні розміру пенсії позивача з урахуванням ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд враховує наступне.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003, який набрав чинності 01.01.2004 (далі - Закон №1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII).

Згідно з ч.2 ст.27 Закону України №1058-ІV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Пунктом 13 Перехідних положень Закону України №1058-ІV від 09.03.2003 передбачено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.

Тобто, цією нормою надано право особі обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом №1058-ІV або спеціальним Законом №796-XII.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.28 Закону України №1058-ІV від 09.03.2003, за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

Згідно зі ст.55 Закону №796-XII, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" , за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Також цією статтею передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Крім того, як встановлено ч.2 ст.56 Закону №796-XII, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" .

Наявними матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 віднесений до 3 категорії громадян, які постійно працювали чи працює, або проживає чи проживав у зонах безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення, і перебуває на обліку у Зарічненському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із зниженням пенсійного віку згідно зі ст.55 Закону №796-XII.

З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначені пільгові умови та порядок обчислення стажу роботи, який надає право для отримання пенсії (ст.55, ст.56 Закону України № 796-ХІІ від 28.02.1991).

А тому суд погоджується з твердженням позивача, що згідно з ч.2 ст.56 Закону № 796-ХІІ він має право на пенсію в повному розмірі як громадянин, віднесений до категорії 3, з подальшим обчисленням надбавки за понаднормовий стаж до пенсії 1% за кожний рік роботи понад установлений стаж 20 років, але не вище за 75% заробітку.

Оскільки позивач через свого представника просив пенсійний орган переглянути розмір його пенсії в зв'язку із допущеними помилками при її призначенні з урахуванням норм ч.2 ст.56 Закону України № 796-ХІІ від 28.02.1991, у відповідача були відсутні правові підстави керуватися нормами ст.28 Закону №1058-ІV без врахування пільг, встановлених Законом №796-ХІІ при вирішенні питань обчислення розміру понаднормового стажу позивача.

Відтак, суд вважає протиправною поведінку відповідача щодо відмови провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.56 Закону №796-ХІІ, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожен день роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку.

Суд враховує, що відповідно до ст.44 Закону №1058-ІV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 4 статті 45 Закону №1058-ІV зазначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Як встановлено з матеріалів справи, представник позивача 21.11.2017 звернувся до відповідача з відповідною заявою щодо врахування при обчисленні розміру пенсійної виплати пільги, передбаченої ч. 2 ст. 56 Закону №796-XII.

Оцінюючи обгрунтованість посилань позивача на ст.46 Закону №1058-IV щодо виплати пенсії без обмеження будь-яким строком, суд виходить із наступного.

Частиною другою статті 46 Закону №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Буквальне тлумачення наведеної норми права дає підстави вважати, що ця норма закону стосується вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини пенсійного органу.

Таке ж правило закріплене у частині другої статті 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ, у якій йдеться про те, що суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Відтак, положення наведених норм права регулюють виплату за минулий час уже нарахованих пенсій, однак не виплачених з вини територіальних управлінь Пенсійного фонду України.

Разом з тим, позивачем не доведено факту невиплати йому з вини відповідача нарахованих сум пенсії.

Суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах при обчисленні розміру пенсійної виплати позивачу з урахуванням ч.2 ст.56 Закону №796-XII підлягає застосуванню саме частина 4 статті 45 Закону №1058-ІV, яка регламентує строки здійснення перерахунку пенсії при зверненні громадян із відповідними заявами.

Враховуючи, що позивач через свого представника із відповідною заявою звернувся 21.11.2017, то його права, свободи та інтереси підлягають судовому захисту починаючи з 21.11.2017. Таким чином, підстави для задоволення позову в частині вимоги щодо перегляду призначеної пенсії з дати її призначення суд вважає відсутніми.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст. 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

За результатом розгляду справи суд дійшов висновку, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача порушені діями Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 із врахуванням пільг, встановлених ч. 2 ст.56 Закону №796-XII, про що було доведено до відома позивача листом від 19.12.2017 №85/02-2. При цьому, означений лист безпосередньо не створює, не змінює та не припиняє прав та обов'язків позивача, відтак не є актом індивідуальної дії в розумінні закону, а тому відсутні підстави для визнання його протиправним в судовому порядку. Таким чином, суд вважає, що належним способом захисту прав та законних інтересів позивача є визнання протиправними дій органу Пенсійного фонду щодо відмови у перерахунку пенсії з часу звернення ОСОБА_1, а тому позов в цій частині слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При вирішення питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу. При цьому, згідно з ч.1,2 ст.134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Позивачем до адміністративного позову додано договір від 01.11.2017 про надання юридичних, правових послуг по захисту інтересів ОСОБА_1, за яким виконавець ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем.

З урахуванням наведеного, оплата позивачем послуг в сфері права в сумі 500,00 грн. не відноситься до складу судових витрат та не підлягає розподілу за наслідками судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України суд присуджує на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 640,00 грн., сплачені ним відповідно до квитанції №17 від 28.12.2017, оригінал якої зберігається в судовій справі.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, вул. Молодіжна,29, с.Лютинськ, Дубровицький р-н., Рівненська обл., 34140) до Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (ЄДРПОУ 40379045, вул. Л.Українки,3, смт. Зарічне, Рівненська обл., 34000) задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви його представника від 21.11.2017 з урахуванням збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище 75% заробітку, визначеного ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991, з дати звернення з заявою від 21.11.2017.

В решті позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Зарічненського об’єданого управління Пенсійного фонду України Рівненської області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 06 лютого 2018 року.

Суддя Дорошенко Н.О.