Постанова № 72086739, 07.02.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

07.02.2018р. справа № 644/8466/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження відповідно до ст.263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 до Індустріального ОУПФУ м. Харкова про 1) визнання протиправними дій з приводу відмови в перерахунку ОСОБА_1, пенсії у розмірі 60 відсотків місячної (чинної) заробітної плати на підставі довідки прокуратури луганської області від 27.11.2017 р. №18660вих-17; 2) скасування рішення від 18.12.2017 р. №246 з приводу відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії; 3) зобов'язання здійснити, починаючи з 01.11.2017 р., перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії у розмірі 60 відсотків місячної (чинної) заробітної плати на підставі довідки прокуратури Луганської області від 27.11.2017 р. №18-660вих-17, без обмеження її максимального розміру; 4) зобов'язання виплатити ОСОБА_1 різницю між фактичною отриманою та перерахованою пенсією за період з листопада 2017 року, -

встановив:

Матеріали позову надійшли до суду 22.01.2018 р. Рішення про відкриття провадження у справі було прийнято 23.01.2018 р. Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 07.02.2018 р.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що громадянин має право на перерахунок розміру раніше призначеної пенсії у зв’язку із збільшенням розміру оплати праці публічного службовця, котрий працює на аналогічній (ідентичній, прирівняній за умовами роботи) посаді, але рішенням тероргану ПФУ у проведенні перерахунку пенсії протиправно відмовлено.

Відповідач, Індустріальне ОУПФУ м. Харкова, з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що діючим законом не передбачено можливості проведення перерахунку раніше призначених пенсій колишнім державним службовцям, у тому числі і прокурорам, у зв’язку із збільшенням заробітку працюючих службовців (прокурорів).

Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивачу було призначено пенсію у зв’язку з утратою годувальника – чоловіка, котрий набув право на пенсію у порядку Закону України «Про прокуратуру» як колишній працівник органів прокуратури у розмірі 60% заробітку.

Письмовою заявою від 08.12.2017 р. позивач звернувся до об’єднаного райУПФУ з приводу проведення перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Луганської області від 27.11.2017 р. №18-660вих-17 про розмір грошового забезпечення працівника, який працює на відповідній посаді у штаті прокуратури області.

Рішенням №246 від 18.12.2017 р. владний суб’єкт відмовив у перерахунку.

Як з’ясовано судом, підставою для спірного рішення владний суб’єкт обрав судження про відсутність законодавчих підстав для проведення з 01.06.2015 р. перерахунку пенсій, раніше призначених у порядку Закону України «Про прокуратуру».

Перевіряючи відповідність закону, зокрема ч. 2 ст. 2 КАС України (в редакції з 15.12.2017 р.) та ч. 3 ст. 2 КАС України (в редакції до 15.12.2017 р.), рішень та діянь владного суб’єкта, суд зазначає, що правовідносини з приводу соціального захисту громадянина у спосіб одержання у власність коштів як виплат за пенсією унормовані як приписами загальних норм права, до яких належать положення ст. 46 Конституції України, ст. 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", так і спеціальних норм права, до яких у даному випадку відносяться положення Закону України «Про державну службу» та Закону України "Про прокуратуру".

Судом при відправленні правосуддя по даній справі виявлено, що правовий висновок Верховного Суду з приводу наявності правових підстав для перерахунку з 01.05.2016 р. раніше призначених пенсій викладений, зокрема, у постановах від 31.01.2018 р. по справі № К/9901/1655/18 (справа Київського районного суду міста Харкова №640/13719/16-а) та від 23.01.2018 р. по справі №К/9901/1641/18 (справа Бориспільського міськрайонного суду Київської області №359/5905/16-а).

У силу названого висновку з 01.05.2016 р. через набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. №889-VIII, яким по-іншому врегульовані правовідносини пенсійного забезпечення державних службовців, пенсії, призначені за Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.

Заявляючи про незаконність дій та рішень владного суб’єкта, заявник посилається на положення ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ «Про прокуратуру», але суд змушений зазначити, що станом на момент прийняття спірного рішення положення цього акту законодавства не діяли.

Посилання позивача на ст. 86 Закону України від 14.10.2014 р. №1697-VII також не дають суду підстав для задоволення заявлених вимог, позаяк положення цієї норми не визначають такого порядку реалізації владної управлінської функції тероргану ПФУ, як проведення перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих прокурорів.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб’єкт забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України.

Натомість факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах у галузі справи соціального забезпечення не знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом обставиною для відмови у задоволенні заявлених вимог.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов – залишити без задоволення.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Роз'яснити, що скарга може бути подана у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України.

Суддя Сліденко А.В.