Ухвала суду № 72086306, 08.02.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

"08" лютого 2018 р. Справа № 809/188/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження повторну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Ласощі» про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 26.01.2018 №149, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласощі», 01.02.2018 звернулося в суд із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 26.01.2018 №149 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Ласощі» до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.

Судом встановлено, що при поданні заяви про забезпечення позову, заявником не дотримано вимоги статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, тому ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.02.2018 її повернено без розгляду.

07.02.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласощі» повторно звернулося в суд із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення наказу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 26.01.2018 №149 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Ласощі».

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що реалізація наказу, правомірність якого оскаржується, може завдати очевидної небезпеки правам та інтересам позивача, що унеможливить їх ефективний захист та поновлення. Водночас у заяві про забезпечення позову товариство з обмеженою відповідальністю «Ласощі» зазначає, що термін перевірки, призначеної оскаржуваним наказом, завершується 05.02.2018.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, оцінивши підстави даної заяви, суд приходить до наступного висновку.

Статтею153 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено порядок подання заяви про забезпечення позову.

Пунктом 2 частини 1 статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову -до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

За приписами частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, статтею 150 Кодексу адміністративно госудочинства України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

У розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, доцільності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Позивач у заяві про забезпеченні позову зазначає, що позов може бути забезпечено шляхом зупиненням дії наказу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 26.01.2018 №149 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Ласощі».

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що забезпечувати позов шляхом зупинення дії наказу №149 від 26.01.2018 до набрання рішенням у даній справі законної сили недоцільно. Такий спосіб забезпечення позову не буде ефективним, так як не матиме ніякого правового змісту, оскільки перевірка, призначена на підставі наказу, дію якого просить зупинити позивач, уже фактично проведена.

Відтак, судом підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову не встановлено.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заява Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласощі» про забезпечення позову шляхом зупинення наказу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 26.01.2018 №149 не підлягає до задоволення.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 150, 152, 154, 243, 248, 256, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Ласощі» про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 26.01.2018 №149 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Ласощі» до набрання рішенням законної сили - відмовити.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Главач І.А.