Рішення № 72086004, 08.02.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2018 р. Справа№805/204/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі - 27000,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Донецькій області ( ЄДРПОУ: 39406028, Донецька обл., м. Маріуполь, 130 Таганрозької дивізії, б. 114) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1, АДРЕСА_1) про стягнення сум податкового боргу у розмірі 27 000,00 грн. з адміністративних та штрафних санкцій за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що за відповідачем обліковується податковий борг раніше не заявлений до суду у розмірі 27000,00 грн., який виник з причини несплати грошового зобов'язання з «адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну» (21081500). До теперішнього часу вищевказана сума штрафу відповідачем не сплачена, в зв'язку з чим позивач просить у судовому порядку стягнути зазначену суму.

Ухвалою суду від 09.01.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Заяв із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від сторін не надійшло.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про розгляд справи своєчасно повідомлявся. Судом на адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією був направлений лист з повідомленням про вручення ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі, проте поштове відправлення було повернуто на адресу суду з відміткою поштового підприємства «за закінченням встановленого строку зберігання». Відтак суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про слухання справи.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Фізична особа ОСОБА_1 була фізичною особою - підприємцем зареєстрованою у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 03.06.2016 номер державної реєстрації 22670000000005381, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання за адресою: 84200, АДРЕСА_2.

Відповідач перебувала на податковому обліку у ДПІ у м. Дружківці ГУ ДФС у Донецькій області (далі - ДПІ у м. Дружківці) з 03.06.2016 номер взяття на облік 051016103054, як платник податків за основним місцем обліку.

ФО ОСОБА_2 було прийнято рішення про припинення діяльності як фізична особа-підприємець від 11.11.2016 року за №22670050001005381, державна реєстрація припинена виконавчим комітетом Дружківської міської ради Донецької області 11.11.2016 року

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області було проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено Акт №29/05-10- 40/НОМЕР_1 від 29.08.2016 року.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- ст.15 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями) реалізація алкогольних напоїв без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Відповідальність передбачена абз. 5 ч.2 ст.17 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000,00 гривень. -

Постанови Кабінету Міністрів «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008 р. № 957 із змінами та доповненнями, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 здійснювався роздрібний продаж алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни у загальній сумі 78,00 грн.

Відповідальність передбачена абз. 13 ч.2 ст.17 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями) - 100 відсотків вартості товару, але не менше 10000 гривень;

Акт №29/05-10-40/НОМЕР_1 від 29.08.2016 року спрямовано 30.08.2016 року поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу реєстрації суб'єкту підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1, та повернуто на адресу ДПІ у м. Дружківці 02.10.2016 року після закінчення терміну зберігання.

На підставі зазначеного акту винесено рішення про застосування фінансових санкцій №0000394000 вiд 20.10.2016 року на суму 27000,00 грн. яке спрямовано 21.10.2016 року поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу реєстрації суб'єкту підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1, та повернуто на адресу ДПІ у м.Дружківці 23.11.2016 року після закінчення терміну зберігання.

Станом на 01.11.2017 за ФО ОСОБА_2 обліковується податковий борг раніше не заявлений до суду у розмірі 27000,00 грн., який виник з причини несплати грошового зобов'язання з «адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну» (21081500),

Так, загальна сума заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 становить 27000,00 грн.

Пунктом 57.3. Кодексу - у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до приписів пп. 59.1. ст. 59 Кодексу у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

У зв'язку з несплатою платником податків ФО ОСОБА_2 узгоджених податкових зобов'язань, ОДПІ було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 26.12.2016 року № 1472-17, яку спрямовано поштою 10.01.2017року та повернуто на адресу ДПІ у м. Дружківці 14.02.2017 року в зв'язку з закінченням терміну зберігання. Доказів оскарження в судовому або адміністративному порядку вищевказаної вимоги суду не надано.

Суд зазначає, що Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP (далі по тексту - Закон № 481) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Згідно п. 10 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833, суб'єкти господарювання повинні забезпечити відповідність приміщення (місця) для провадження діяльності у сфері торгівлі і ресторанного господарства необхідним санітарним нормам, а технічного стану приміщення (місця), будівлі та устаткування - вимогам нормативних документів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів, а також охорони праці.

Приписами частини 1, 2 статті 17 Закону № 481 визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень; виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

З матеріалів справи встановлено факт реалізації алкогольних напоїв без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та торгівля тютюновими виробами без наявності ліцензії, за що відповідно до ст.15 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями) реалізація алкогольних напоїв без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями; п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями).

Відповідальність передбачена абз.5 ст.17 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 « Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000,00 гривень.

Так, загальна сума заборгованості ФОП ОСОБА_3 у зв'язку з несплатою грошового зобов'язання з адміністративних штрафів та інших санкцій складає 27000,00 грн.

Відповідно до пп. 19-1.1.16 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

За приписами пп. 19-1.1.34 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

Згідно з облікової картки платника податків вбачається, що за відповідачем обліковується загальна сума заборгованості у розмірі 27000 грн., яка на час розгляду справи не сплачена.

Відповідно до пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України «податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та у строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк)». Згідно до п. 14.1.175. податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; Приписами пп. 87.1. - 87.2. ст. 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з 4 урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Відповідно до пп. 87.11. ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження. Крім того, на відміну від учасників (засновників) підприємства, установи, організації фізична особа - підприємець, відповідно до ч. 2 ст. 128 ГК України, відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном, на яке може бути звернено стягнення. Крім того, питання стягнення податкового боргу з фізичної особи, яка припинила підприємницьку діяльність, врегульоване Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.04.2014 року № 462 (далі - Порядок). Так, у відповідності до пп. 4 п. 11.32 Порядку державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання. Згідно з пп. 5 п. 11.32 Порядку у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи. Особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа. Положеннями пп. 6 п. 11.32 Порядку також передбачено, що після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу річну податкову декларацію за звітний рік, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Окрім іншого, відповідачем не було надано суду заперечень на позов та відомостей стосовно місцезнаходження.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частин 1, 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено, правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ:39406028, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозької дивізії, б. 114) до Фізичної особи ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1, АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості в сумі - 27000,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1, АДРЕСА_1) суму податкового боргу у розмірі 27 000 (двадцять сім тисяч) 00 коп. з адміністративних та штрафних санкцій за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв (21081500) на р/р №31418561700040, отримувач: Дружківське УК/ м. Дружківка, Код одержувача: 37937273, Банк: ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО: 834016.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. ч. 4, 5, 6 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаш Г.П.