Рішення № 72085320, 08.02.2018, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/123/18

Провадження № 2-а/743/40/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого-судді СТАШКІВА В.Б.,

за участю: інших учасників судового процесу:

- секретаря судового засідання НЕРУС Н.І.,

- перекладача ШКУТ І.О.,

учасників справи:

- представника Управління Державної міграційної служби України в Сумській області ЦИГАНКА В.А.,

- громадянина Республіки Гана ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ріпки в залі суду справу

за позовом Управління Державної міграційної служби України в Сумській

області

до громадянина Республіки Гана ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

про продовження строку затримання

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позиції позивача та відповідача, їх заяви (клопотання), інші процесуальні дії у справі.

7 лютого 2018 р. УДМС України в Сумській області звернулось до Ріпкинського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до громадянина Республіки Гана ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому ставилось питання про продовження строку затримання останнього до трьох місяців, з 10.02.2018 р. по 10.05.2018 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Зарічного районного суду м.Суми від 10.11.2016 року було примусово видворено за межі території України громадянина Республіки Гана ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та затримано останнього з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. На підставі вказаної постанови, громадянин Республіки Гана ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 був поміщений до ПТПІ. При цьому постановами Зарічного районного суду м.Суми від 5 травня 2017 р., від 3 серпня 2017 р., від 3 листопада 2017 р. строк затримання продовжувався на три місяці та спливає 10 лютого 2018 р.. Посилаються також на те, що строк дії паспорту громадянина Республіки Гана ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 закінчився 29 січня 2018 р.. Крім того, посилаються на те, що на даний час неможливо забезпечити примусове видворення відповідача, оскільки питання щодо забезпечення проїзними квитками не вирішено. Також посилаються на те, що останній не може документований сертифікатом на повернення в країну походження.

Ухвалою судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 7 лютого 2018 р. відкрито провадження по справі та призначено його на 7 лютого 2018 р..

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 7 лютого 2018 р. відкладено розгляд справи на 8 лютого 2018 р. та забезпечено проведення відеоконференції з Зарічним районним судом м.Суми.

В судовому засіданні:

- представник Управління Державної міграційної служби України в Сумській області ОСОБА_2 позов підтримав, з підстав вказаних в ньому. Зауваживши на тому, що з 29 січня 2018 р., після закінчення дії паспорту, останній вважається не ідентифікованим;

- громадянин Республіки Гана ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 проти позову заперечив, пославшись на те, що він хоче залишитися в Україні, поза межами ПТПІ, та не бажає повертатись до Республіки Гана.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що:

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 документований паспортом Республіки Гана, відповідної серії, строком з 31.01.2008 р. по 29.01.2018 р.;

- постановою Зарічного районного суду м.Суми від 10 листопада 2016 року примусово видворено за межі території України громадянина Республіки Гана ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та затримано останнього з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні;

- 11 листопада 2017 р. громадянина Республіки Гана ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за актом приймання-передавання іноземця або особи без громадянства, передано до Чернігівського ПТПІ;

- постановою Зарічного районного суду м.Суми від 5 травня 2017 року продовжено строк перебування громадянина Республіки Гана ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 3 місяці, а саме до 10.08.2017 р.;

- постановою Зарічного районного суду м.Суми від 10 серпня 2017 року продовжено строк перебування громадянина Республіки Гана ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 3 місяці, а саме до 10.11.2017 р.;

- постановами Зарічного районного суду м.Суми від 3 та 6 листопада 2017 року продовжено строк перебування громадянина Республіки Гана ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 3 місяці, а саме до 10.02.2018 р.;

- листом № 5901.10-42/59.1-18 від 09.01.2018 р., яке через Департамент консульської служби МЗС України, було адресоване УДМС України в Сумській області до Посольства Республіки Гана в Україні, останніх просили сприяти поверненню громадянина Республіки Гана ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до країни походження.

Слід зауважити, що всі інші запити до різних органів щодо придбання авіаквитка до країни походження та щодо повернення вказаного громадянина Гани до країни походження зроблені до винесення останньої постанови Зарічного районного суду м.Суми.

Мотивована оцінка аргументів сторін, норми права, які застосовує (не застосовує) суд, та мотиви їх застосування (не застосування).

У відповідних положеннях статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що:

«1. Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом,:

f) "законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції».

Стаття 5 § 1 (f) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вимагає, щоб затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції розглядалося як обґрунтовано необхідний захід, наприклад, з метою запобігти вчиненню особою злочину або втечі. У зв'язку з цим, стаття 5 § 1 (f) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає інший від статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод рівень захисту: все, що вимагається відповідно до підпункту (f) - це «вжити заходів з метою депортації або екстрадиції». Відповідно, для цілей його застосування несуттєво, чи є рішення про примусове видворення обґрунтованим згідно з національним законодавством або Конвенцією (§ 112 рішення у справі "Чахал проти Сполученого Королівства", § 38 рішення у справі "Чонка проти Бельгії", § 69 рішення у справі "Насруллоєв проти Росії", § 109 рішення у справі "Солдатенко проти України").

Затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції може бути виправдане у відповідності до другої частини статті 5 § 1 (f) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод запитами від компетентних органів, навіть якщо офіційне прохання або наказ про екстрадицію не видано, оскільки такі запити можуть вважатися «заходами» в розумінні цього положення ("Х проти Швейцарії", рішення Комісії від 9 грудня 1980 року).

Згідно ч.ч. 11, 13 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців. Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:

1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;

2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Виходячи з правового аналізу ст. 289 КАС України можна стверджувати, що інститут продовження строку затримання застосовується адміністративним судом, ВИКЛЮЧНО, у разі наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, якими є:

1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;

2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

П. 2.7 Інструкції про примусове повернення та примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012 р. № 353/271/150 детально описує вжиття компетентними органами заходів щодо ідентифікації та документування іноземців та передбачає, що:

- у разі відсутності в іноземця документів, що посвідчують особу, територіальний орган, територіальний підрозділ ДМС, орган СБУ або орган охорони державного кордону України вживають заходів щодо їх ідентифікації та документування (запити до дипломатичних представництв або консульських установ із долученням двох кольорових фотокарток на кожну особу);

- у разі відсутності акредитованого в Україні дипломатичного представництва або консульської установи країни походження іноземця запити до компетентних органів відповідної країни щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС;

- у разі відсутності відповіді від компетентних органів країни походження іноземця запити щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС України повторно.

Тобто, в розумінні Інструкції про примусове повернення та примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, ідентифікація іноземця та документування свідоцтвом для повернення іноземця є двома різними процедурами.

Враховуючи те, що позивачем не доведено відсутність співпраці з боку громадянина Республіки Гана ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 під час процедури його ідентифікації; те, що позивачем не додані докази направлення запитів до Посольства Республіки Гана в Україні саме про ідентифікацію такої особи, як ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; те, що не вирішення Державною міграційною службою України, до закінчення строку затримання іноземця, питання щодо придбання авіаквитка до країни походження та не вирішення Посольством Республіки Гана в Україні прохання про повернення вказаного громадянина Гани до країни походження, не є, в розумінні ч. 13 ст. 289 КАС України умовою за якою неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи; те, що закінчення строку дії паспорту 29.01.2018 р. не свідчить, що особа ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 не ідентифікована, суд приходить до висновку, що відсутні вичерпні умови за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, передбачені ч. 13 ст. 289 КАС України та, як наслідок, відсутні підстави для задоволення позову Управління Державної міграційної служби України в Сумській області та для продовження строку затримання громадянина Республіки Гана ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Керуючись ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 9, 241-246, 250, 290 КАС України, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Управління Державної міграційної служби України в Сумській області до громадянина Республіки Гана ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження строку затримання - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

Згідно ч. 18 ст. 289 КАС України на час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватися у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів (підрозділів) охорони державного кордону чи Служби безпеки України або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Головуючий В.Б.Сташків

Текст рішення виготовлено та

підписано 8 лютого 2018 року.