Вирок № 72085142, 08.02.2018, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/734/32/18 Справа № 734/3204/17

В И Р О К

іменем України

08 лютого 2018 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого-судді – Бараненко С.М.,

за участю:

секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

прокурора – Мельниченко А.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

захисника – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козелець Чернігівської області кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрований та мешкає за адресою : вул.. Рилєєва, буд. 38, м. Нововолинськ, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України,

В С Т А Н О В И В:

02.11.2016, приблизно о 18.30 год., ОСОБА_4, керуючи вантажним автомобілем ІVЕСО EUROSTAR 400Е42, реєстраційний номер НОМЕР_1, у зчепленні з напівпричепом NOVATRAIL NTQ 24, реєстраційний номер НОМЕР_2, рухаючись по автодорозі Київ - Чернігів - ОСОБА_5 у напрямку від м. Чернігів до м. Київ, на 85км + 871.6м здійснив наїзд на ОСОБА_6, який знаходився на проїзній частині дороги.

В результаті дорожньо-транспортних пригод ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки: переломів ребер зліва: 3,4,5,6 - по передній підпахвовій лінії, 7,8,9,10,11 - по задній підпахвовій лінії з розривом реберного листка плеври в місцях переломів, 3,4,5,6,7,8 по передній підпахвовій лінії; переломів ребер справа: 3,4,5,6,7,8 по передній підпахвовій лінії; переломів 3.4,5,6,7,8,9,10,11 по лопаточній лінії; забою легень; закритої травми органів черевної порожнини: множинних розривів печінки; забійних ран, саден та синців на голові; перелому надбрівної дуги лобної кістки зліва; синців та саден на верхніх та нижніх кінцівках, які мають ознаки тяжкого ступеню тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

ОСОБА_2, здійснивши наїзд на ОСОБА_6, в порушення вимог Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме, вимог пункту 2.10 а), г), ґ) (у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу; ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г" пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди), не зупинив керований ним автомобіль ІVЕСО EUROSTAR 400Е42, реєстраційний номер НОМЕР_1, у зчепленні з напівпричепом NOVATRAIL NTQ 24, реєстраційний номер НОМЕР_2 та на місці пригоди не залишився, не вживши всіх можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілому, який перебував у небезпечному для життя стані та був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, і при цьому маючи змогу надати йому допомогу.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненному та надав суду заяву в якій просить застосувати до нього амністію згідно із Законом України «Про амністію за 2016 рік», оскільки має на утриманні неповнолініх дітей: дочку- Терещук ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з’ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз’яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку і на підставі допиту обвинуваченого суд приходить до висновку про винність обвинуваченого у інкримінованій йому дії.

Вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.135 КК України доведена повністю, його дії на досудовому слідстві правильно кваліфіковано, як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого , особу винного і обставини, що пом’якшують та обтяжують його відповідальність.

Обставинами, які пом’якшують покарання ОСОБА_2 є з'явлення із зізнанням, щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_2, не виявлено.

З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбачених цих законом санкцій, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому яке буде необхідне та достатнє для його виправлення і запобіганню вчинення нових злочинів, без позбавленням волі та з застосуванням ст.. 75,76 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 86 КК України, законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 1 Законом України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

07 вересня 2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, підлягають особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений має на утриманні малолітніх дітей: дочку- Терещук ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.

ОСОБА_2 батьківських прав не позбавлений, вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості. Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого амністії, передбачених ст. 4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" та ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась. Тобто, на нього поширюються вимоги відповідного закону, а тому він підлягає звільненню від відбування призначеного покарання.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування амністії щодо ОСОБА_2

Керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне витрати в розмірі 4181,9 грн. на залучення експертів стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Вирішуючи питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, суд керується правилами, викладеними в ст. 100, 174 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 1( одного року) позбавлення волі.

З застосуванням ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк терміном один рік.

У відповідності до ст. 76 КК України зобов”язати засудженого ОСОБА_4 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання.

Процесуальні витрати пов’язані з залученням експертів, в сумі 4181,9 грн. стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави.

Речові докази:

-автомобіль ІVЕСО EUROSTAR 400Е42, реєстраційний номер НОМЕР_1, з якого зняти арешт, що знаходиться на відповідальному зберіганні ОСОБА_4, - залишити в його розпорядженні, як законного власника, після набрання вироком законної сили;

-пластикові уламки чорного кольору, фрагменти скла фари автомобіля, металеве кріплення, фрагменти фарби, фрагменти лакофарбового покриття з бамперу автомобіля та одяг і взуття ОСОБА_6, що знаходяться в камері речових доказів СУ ГУНП – знищити, після набрання вироком законної сили;

Вирок набирає законної сили через тридцять днів із моменту проголошення, у разі не подання апеляції.

Вирок може бути оскаржений із підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Чернігівської області через Козелецький районний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів із дня проголошення.

Головуючий суддя С.М. Бараненко