Рішення № 72085110, 29.01.2018, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/4112/17

Провадження № 2/750/45/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2018 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючої - судді Логвіної Т.В.,

при секретарі - Примак Т.В.,

за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, представників сторін ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Державної служби інтелектуальної власності України про визнання реєстрації недійсною та рішення незаконним,

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулись до суду з позовом та просять визнати реєстрацію свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_1» за ОСОБА_6 недійсною, визнати рішення Державної служби інтелектуальної власності України про реєстрацію авторського права на твір образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_1» за ОСОБА_6 незаконним.

Свої вимоги обґрунтовують тим, що приблизно в 2010 році студентами Чернігівського національного технологічного університету було створено творчий колектив, до складу якого входили ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, а також інші учасники. З часом виникла необхідність створення логотипу колективу. Орієнтовно в 2011-2012 рр. вказаний колектив зібрався у підсобному приміщенні університету з метою розробки логотипу театру, що підтверджується рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 16 грудня 2016 року.

За основу логотипу було вирішено обрати графічне зображення слона, так як саме слон був першою фігурою, яку виконав колектив. Первинним прикладом на якому був зупинений вибір був логотип слона на банках технічної фарби. В подальшому, в Інтернеті було знайдено підходящі схожі зображення слона, одне з таких зображень було ґрунтовно перероблено усіма членами колективу, складом, який існував станом на 2012 рік. Кожен з членів вказаного об'єднання створював, змінював та доповнював його, в результаті чого утворилась його кінцева версія зображення з написом, а саме назвою колективу.

Після розколу спільного з Відповідачем колективу, Позивачі виявили бажання зареєструвати право власності на зображення відповідно до вимог законодавства. Так, частина колективу у складі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7, повідомивши про свої наміри інших колишніх колег, подали заяву про реєстрацію вказаного зображення як знака для товарів та послуг в Україні. Дана заява була отримана Державним підприємством "Український інститут інтелектуальної власності" 28 серпня 2015 року. Після того, як Відповідач ОСОБА_6 дізнався про зазначену вище заявку, він звернувся до Державної служби інтелектуальної власності України з заявою про реєстрацію авторського права на твір.

Позивачі зазначають, що ними була подана відповідна заявка в інтересах колективу, а Відповідачем одноособово, в особистих інтересах та тільки після того як він дізнався про звернення Позивачів з заявкою про реєстрацію вказаного зображення як знака для товарів та послуг в Україні.

Оскільки відповідно до абз.2 п.17 розділу IV постанови КМУ №1756 від 7 грудня 2001 р. "Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір" розгляд заявки і прийняття рішення про реєстрацію авторського права на твір та реєстрацію договору, який стосується права автора на твір, здійснюється протягом місяця від дати надходження до Державної служби правильно оформлених документів заявки", а у відповідності до наказу Держпатенту України №116 від 28.07.95р. строк на прийняття відповідного рішення не встановлений, Відповідач ОСОБА_6 значно раніше отримав відповідне свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір. Тобто Відповідач ОСОБА_6 здійснив реєстрацію авторського права на твір, порушуючи інтереси інших співвласників, у зв'язку з чим вимушені звернутись до суду за захистом своїх прав.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та представник позивачів позов підтримали, представник відповідача позов не визнав, посилаючись на його безпідставність, вважає, що права позивачів не порушені, оскільки сторонами по справі було обрано різні способи реєстрації свого права на художній твір шляхом одержання відповідних свідоцтв, що не виключає встановлений рішенням суду факт співавторства та не позбавляє учасників колективу права на твір.

Заслухавши пояснення та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_5, виданого 30.12.2015 року Державною службою інтелектуальної власності України, відповідач ОСОБА_6 є автором твору образотворчого мистецтва під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» у вигляді графічного зображення слона.

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 16 грудня 2016 року у справі №750/11088/16-ц встановлено, що твір образотворчого мистецтва під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» у вигляді графічного зображення слона є продуктом співавторства і право на нього належить не лише ОСОБА_6, який здійснив державну реєстрацію права інтелектуальної власності на своє ім'я, а також й іншим учасникам першого складу театру тіней, які мають рівне з позивачем (ОСОБА_6.) право використання цього твору.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до абз.1 ч.І ст. 13 ЗУ "Про авторське право і суміжні права" співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір'.

У ст. 418 ЦК України зазначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 420 ЦК України до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать: літературні та художні твори;... торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Згідно ст. 421 ЦК України суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи.

У відповідності до ст. 428 ЦК України право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам спільно, може здійснюватися за договором між ними. У разі відсутності такого договору право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам, здійснюється спільно.

Згідно ч.ч.І, З ст. 436 ЦК України авторське право на твір, створений у співавторстві належить співавторам спільно, незалежно від того, становить такий твір одне нерозривне ціле чи складається з частин, кожна з яких може мати ще й самостійне значення. Частина твору, створеного у співавторстві, визнається такою, що має самостійне значення, якщо вона може бути використана незалежно від інших частин цього твору.

Відносини між співавторами можуть бути визначені договором. У разі відсутності такого договору авторське право на твір здійснюється всіма співавторами спільно.

Після розколу спільного з Відповідачем ОСОБА_6 колективу, позивачі виявили бажання зареєструвати право власності на графічне зображення слона відповідно до вимог законодавства та частина колективу у складі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7 подали заяву про реєстрацію вказаного зображення як знака для товарів та послуг в Україні. Дана заява була отримана Державним підприємством "Український інститут інтелектуальної власності" 28 серпня 2015 року та у подальшому ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 було видано Свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_6, яке було зареєстроване в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 10 березня 2017 року,

Відповідно до ст. 492 ЦК України торговельною маркою може бути будь- яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

В абз.З ч.І ст. 13 ЗУ "Про авторське право і суміжні права" право опублікування та іншого використання твору в цілому належить всім співавторам.

Відповідно до абз. 1 та 2 п. 22 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" від 04.06.2010 року співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір. Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить усім співавторам незалежно від того, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має самостійне значення. Якщо твір, створений у співавторстві, утворює одне нерозривне ціле, то жоден із співавторів або спадкоємців будь-якого співавтора не може без достатніх підстав відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання або зміну твору.

При розгляді спорів про співавторство на твір, який утворює одне нерозривне ціле, судам слід виходити з факту визнання співавторства на момент оприлюднення твору. Це може бути підтверджено волевиявленням співавторів, вираженим у договорах про передачу прав, публічних заявах, листах тощо. Однак при цьому судам необхідно мати на увазі, що авторське право на твір, у тому числі створений у співавторстві, виникає з моменту створення твору.

Враховуючи, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження обставини, на які позивачі посилаються як на підставу своїх вимог, встановлено порушення авторських прав позивачів щодо здійснення такого права на твір всіма співавторами спільно, позов в частині визнання реєстрації свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_1» за ОСОБА_6 недійсною обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до абз.2 ч. 1 Положення про Державну службу інтелектуальної власності України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 436/2011, державна служба входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Згідно з п.5 ч.4 Положення про Державну службу інтелектуальної власності України, державна служба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, веде державні реєстри об'єктів права інтелектуальної власності.

Відповідно до п.24 розділу V постанови КМУ №1756 від 7 грудня 2001 р. "Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір" у процесі ведення Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір та Державного реєстру договорів, які стосуються права автора на твір, до них можуть бути занесені відомості щодо визнання реєстрації недійсною.

З огляду на викладене вище, позов в частині визнання рішення Державної служби інтелектуальної власності України про реєстрацію авторського права на твір образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_1» за ОСОБА_6 незаконним, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 273, 293, 315, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати реєстрацію свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_1» за ОСОБА_6 (АДРЕСА_1, ІПН -НОМЕР_1) недійсною.

Визнати рішення Державної служби інтелектуальної власності України (м. Київ, вул. В.Липківського, буд. 45, код ЄДРПОУ - 37552556) про реєстрацію авторського права на твір образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_1» за ОСОБА_6 (АДРЕСА_1, ІПН -НОМЕР_1) незаконним.

Стягнути з ОСОБА_6 (АДРЕСА_1, ІПН -НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН -НОМЕР_2), ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, ІПН -НОМЕР_3), ОСОБА_5 (АДРЕСА_4, ІПН - НОМЕР_4) по 640 грн. у відшкодування судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: