Ухвала суду № 72083503, 05.02.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5933/18-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В.,

при секретарі судових засідань Бажан О. А.,

за участю сторін кримінального провадження:

підозрюваного ОСОБА_2, захисника Левченка І. І., прокурора Кольцової К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судове провадження за клопотанням слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу прокуратури міста Києва Хасаєва К. Н. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 42017100000000533 ОСОБА_2,-

В С Т А Н О В И В:

05.02.2018 Слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу прокуратури міста Києва молодший радник юстиції Хасаєв К.Н., за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури міста Києва Кольцовою К.В., про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 42017100000000533 ОСОБА_2.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудове розслідування не можливо закінчити до закінчення дії ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.12.2017, тобто до 10.02.2018, оскільки для цього необхідно за результатами проведеного досудового розслідування, на підставі зібраних доказів повідомити підозрюваних про нову остаточну, конкретизовану підозру; виконати вимоги ст. ст. 290, 291, 293 КПК України. При цьому, ризики, передбачені ст. 177 КПК України та встановлені у ході досудового розслідування, що виправдовують обраний запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не зменшилися та продовжують існувати, а відтак з метою запобігання спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інше кримінальне правопорушення, чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, виникла необхідність у продовженні триманні підозрюваного ОСОБА_2 під вартою, оскільки запобігти їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечували.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що другим слідчим відділом прокуратури міста Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017100000000533 від 05.05.2017 відносно оперуповноваженого УПН ГУ НП в місті Києві ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_10 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

13.12.2017 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу встановлений до 10.02.2018 включно.

20.10.2017 заступником прокурора міста Києва строки досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017100000000533 від 05.05.2017 продовжено до шести місяців, тобто до 27.02.2017.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Слідчий суддя приймає до уваги, що у справі потрібно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, направлені на закінчення досудового розслідування.

Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_2 запобіжного заходу або його зміни на менш м'який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та разом з цим, слідчий суддя враховує процесуальну позицію підозрюваного та його захисника щодо згоди із вимогами клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак, виходячи з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, приходить до висновку про доцільність задоволення даного клопотання.

Що стосується визначення ОСОБА_2 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, матеріальне становище підозрюваного, сімейний стан, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава, у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне покласти на нього відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- прибувати на виклик до органу досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме з м. Херсона, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками, визначеними прокурором.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк застосування до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 27.02.2018 включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017100000000533.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає в сумі 320 000,00 грн. (триста двадцять тисяч грн.) 00 коп., зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_2 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- прибувати на виклик до органу досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме з м. Херсона, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками, визначеними прокурором.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві:

р/р 373 180 051 120 89;

МФО (код банку) 820172;

ЄДРПОУ банку: 26268059;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

Термін обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 27.02.2018 включно.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_2 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя І. В. Литвинова