Ухвала суду № 72083395, 07.02.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

УХВАЛА

Номер провадження 1-кс/711/328/18

Справа № 711/891/18

07 лютого 2018 року

Слідчий суддя Придніпровського районного суду міста Черкаси Дунаєв С.О. за участю:

секретар - Нарадько Л.О., прокурор - Чустрак Д.В., слідчий - Слюсар І.О., підозрюваний - ОСОБА_1, захисник - Гречуха В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого прокуратури Черкаської області Слюсара І.О., погоджене прокурором прокуратури Черкаської області Чепурною Т.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного:

ОСОБА_1, народився ІНФОРМАЦІЯ_1. в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, кримінальне провадження №12017250190000569,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування строком на два місяці.

В обґрунтування клопотання зазначено, що досудове розслідування здійснюється за обставинами відповідно до яких 27.08.2017р. о 02год. 30 хв. ОСОБА_1, перебуваючи біля нічного закладу «Андерграунд», що розташований за адресою: вул. Ярослава Мудрого, 16, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаської області, - знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, які переросли у бійку під час якої ОСОБА_1 наніс ОСОБА_5 декілька ударів обома руками в область голови, спричинивши таким чином потерпілому синець м'яких тканин голови, який відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. Продовжуючи бійку з ОСОБА_5, знаходячись у положенні лежачи під потерпілим, ОСОБА_1 шляхом укусу зубами спричинив потерпілому ушкодження у вигляді рани носу з частковою втратою (дефектом) м'яких тканин носу, яке є непоправним знівеченням обличчя.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у завданні ОСОБА_5 умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто такого тілесного ушкодження, що спричинило непоправне знівечення обличчя.

05.02.2018р. ОСОБА_1 оголошено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

З урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з метою запобігання спробам ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_5, а також на свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 шляхом умовляння, підкупу, погроз, схиляння їх до зміни чи дачі неправдивих показань під час здійснення досудового розслідування; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, вчиненням активних дій, спрямованих на знищення документів, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також вчинення підозрюваним дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності за інкримінований йому злочин, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з зазначеним клопотанням.

В судовому засіданні прокурор і слідчий підтримали клопотання і наполягали на його задоволенні.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність правових підстав для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу. Просив відмовити у задоволенні клопотання повністю.

Підозрюваний в судовому засіданні пояснив, що вину у злочину, в якому його підозрюють не визнає, оскільки стороною обвинувачення не з'ясовані всі обставини події бійки між ним та ОСОБА_5. Пояснив, що саме він є потерпілим від тих подій, при яких сталася бійка між ним та ОСОБА_5, оскільки його били за те, що він є поліцейським і йому спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження. Натомість зазначив, що він нікого не кусав, а звідки у ОСОБА_5 рана носа йому невідомо. Зауважив, що не потребує застосування до нього ніяких запобіжних заходів, оскільки він дотримується всіх процесуальних обов'язків і не перешкоджатиме здійсненню кримінального провадження.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12017250190000569, та, дослідивши докази по даних матеріалах (надані сторонами письмові документи), заслухавши думку прокурора, слідчого, захисника, підозрюваного вважаю слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази (рапорт, заява про вчинене кримінальне правопорушення, витяг з наказу, висновок службового розслідування, протокол огляду документу, протоколи допитів свідків, протокол додаткового допиту потерпілого, протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколи проведення слідчих експериментів, висновки експертів, пояснення ОСОБА_1, характеризуючи дані на ОСОБА_1, повідомлення про підозру, протокол допиту підозрюваного, висновки спеціалістів тощо), вважаю доведеною наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину передбаченого ч.1 ст.121 КК України, покарання за який передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, тобто умисного тяжкого злочину.

При цьому надаючи оцінку обґрунтованості підозри, варто звернути увагу, що згідно практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997р. у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, §51; рішення від 30.08.1990р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія A № 182, § 32).

Аналіз змісту наданих слідчому судді доказів, з огляду на їх вагомість та взаємозв'язок, свідчить, що на даній стадії досудового розслідування є достатньо доказів, які є підтвердженням об'єктивності підозри у завданні ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_5 шляхом укусу зубами, внаслідок чого ОСОБА_5 втратив частину носу, що є невиправним ушкодженням обличчя, тобто таким для усунення якого необхідне оперативне втручання. У свою чергу доводи сторони обвинувачення про те, що дане ушкодження є знівеченням обличчя є також в достатній мірі об'єктивними для підтвердження обґрунтованості підозри. При цьому доводи сторони захисту про оспорюваність цієї обставини (знівечення обличчя) є такими, що заслуговують на увагу, але не спростовують ступеню обґрунтованості підозри на даній стадії кримінального провадження.

Сторона обвинувачення в обґрунтування клопотання посилалась на наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Разом з тим, необґрунтованими є доводи прокурора щодо наявності ризику того, що підозрюваний має намір переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки такі ризики не підтверджуються ніякими об'єктивними доказами і спростовуються особистими характеризуючими даними підозрюваного та його належною поведінкою під час досудового розслідування.

Доводи прокурора про можливість підозрюваного знищити, сховати чи спотворити документи, які мають значення для кримінального провадження, є необ'єктивними через особливість предмету доказування в межах даного кримінального провадження та час, який минув з моменту події кримінального правопорушення.

Натомість об'єктивними є доводи прокурора про наявність ризику незаконного впливу підозрюваного на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні. Зазначені обставини підтверджуються поясненнями потерпілого, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 тощо, а також письмовими доказами (висновок службового розслідування, протокол огляду від 08.11.2017р.). До того ж ОСОБА_1 має стаж служби в поліції понад 10 років, що підтверджує наявність в нього можливості (дружні зв'язки, авторитет т.і.) здійснювати такий вплив на потерпілого та свідків, а також вживати заходів для перешкоджання своєчасному та належному закінченню досудового розслідування.

Цілком обґрунтованими є доводи прокурора про наявність ризику перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином. Наявність такого ризику обумовлюється тяжкістю покарання, яке може бути застосоване до підозрюваного у випадку доведеності його вини, а також поведінкою підозрюваного і його ставленням до події та її наслідків, що обумовлюється невизнанням своєї вини, а отримавши повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого злочину, останній може ухилятися від участі в досудовому розслідуванні, чим перешкоджатиме своєчасному і належному його закінченню.

Отже на теперішній час об'єктивними є доводи прокурора про існування ризику незаконного впливу підозрюваного на потерпілого та свідків і можливості перешкоджати кримінальному провадженню, які в сукупності з тяжкістю злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, та обставин його поведінки обумовлюють необхідність застосування заходів процесуального примусу.

Тож, наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_1 тяжкого злочину та наявність ризиків, передбачених п.п.2, 4 ч.1 ст.177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу.

Разом з тим, в порушення п.3 ч.1 ст.194 КПК прокурором не доведено достатніх підстав на підтвердження неможливості застосування до підозрюваного іншого виду запобіжного заходу ніж той, що пов'язаний з позбавленням його волі.

Варто зауважити, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. В цьому контексті слід враховувати, що вид запобіжного заходу, який необхідно застосовувати до підозрюваного, не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних обставин, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто постановлення обвинувального вироку (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

В судовому засіданні встановлено, що з урахуванням даних про особу підозрюваного, стан його здоров'я, матеріальний стан, його спосіб життя (працевлаштований, раніше не притягався до кримінальної відповідальності), міцність соціальних зв'язків (наявність постійного місця проживання, де проживає з батьками), поведінку підозрюваного під час досудового розслідування (належне реагування на виклики до слідчого та суду), на теперішній час не вбачається вкрай необхідним застосування до нього найсуворішого запобіжного заходу, що відповідно до ч.4 ст.194 КПК України дає підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Визначаючи вид запобіжного заходу, який буде достатнім та виправданим заходом для забезпечення запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного варто звернути увагу, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, внаслідок якого завдано істотної шкоди здоров'ю людини. Події кримінального правопорушення передувала неналежна поведінка підозрюваного, який обіймаючи посаду офіцера поліції, допустився конфліктної ситуації з ОСОБА_5 із застосуванням фізичного насильства. В подальшому підозрюваний допустився неетичного поводження з ОСОБА_5 та його матір'ю. Така поведінка підозрюваного в контексті рівня його освіти, обставин життя та професійної діяльності в правоохоронних органах протягом тривалого часу, що мало сформувати позитивні навики, свідчить про його неспроможність до об'єктивного повноцінного самоконтролю в емоційно-напружених ситуаціях та неухильного дотримання встановлених у суспільстві правил правопорядку. За таких обставин об'єктивними є доводи прокурора про недостатність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, оскільки такий запобіжний захід не забезпечить гарантій належної процесуальної поведінки останнього.

Особиста порука також не може бути застосована до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони можуть поручитись за нього.

Тож з урахуванням вищевикладених обставин, беручи до уваги обставини події (конфліктна ситуація мала місце в нічний час доби в період перебування у розважальному закладі) та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, тяжкість наслідків до яких призвели такі події, вважаю за необхідне застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з обмеженням залишати житлове приміщення в нічний час доби з покладанням на нього обов'язку з'являтись до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою. До того ж з огляду на встановлений в судовому засіданні ризик впливу на потерпілого та свідків для досягнення дієвості запобіжного заходу є необхідним покладання на підозрюваного обов'язку утриматись від спілкування з такими особами.

На підставі вищевикладеного і керуючись ст.ст.176-178, 181, 193, 194, 199 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.н., запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покласти на нього наступні обов'язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

2) не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 в період часу з 22год 00хв до 06год 00хв наступної доби без дозволу слідчого, прокурора або суду (слідчого судді);

3) утримуватися від спілкування з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу визначити тривалістю у два місяці, тобто на період до 07 квітня 2018 року.

Здійснення контролю за виконанням домашнього арешту покласти на начальника Корсунь-Шевченківський ВП ГУ НП в Черкаській області, якого зобов'язати негайно поставити ОСОБА_1 на облік та повідомити про це слідчого суддю.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання цих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, слідчому і прокурору.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: С. О. Дунаєв