Вирок № 72082471, 08.02.2018, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/2342/17

Провадження № 1-кп/576/65/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.18 Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого – судді Колодяжного А.О.,

за участю секретаря – Терені Л.О.,

прокурора – Чередниченка М.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

потерпілого – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду в м. Глухів кримінальне провадження за № 12017200070000824 від 07.10.2017 р. про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не перебуваючого у офіційних трудових відносинах, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

встановив:

ОСОБА_1, 07.10.2017 р. близько 14-ї години, в м. Глухів керуючи мопедом Sabur, виїжджаючи з другорядної дороги по вул. Вознесенській на головну дорогу по вул. Спаській, не надав переваги в русі мопеду Delta під керуванням ОСОБА_2, який рухався по головній дорозі, що призвело до зіткнення транспортних засобів.

Внаслідок зіткнення водій мопеду Delta ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді лінійного перелому обох тім’яних кісток.

В діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення вимог Правил дорожнього руху України, а саме:

пункту 16.11. На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху;

пункту 16.3. У разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів,

з яких невідповідності вимогам пункту 16.11 Правил дорожнього руху України знаходяться в причинному зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому злочині визнав повністю та пояснив, що 07.10.2017 р. близько 14-ї години, він на мопеді Sabur рухався по вул. Вознесенській та повертав на головну дорогу по вул. Спаській. Коли здійснював поворот, то перед поворотом зупинився та подився у ліву сторону. Там рухався легковий автомобіль, який почав паркуватись. Не впевнившись в тому, що за легковим автомобілем нема інших транспортних засобів, він розпочав виїзд на головну дорогу, після чого трапилось зіткнення з мопедом, який рухався зліва по головній дорозі.

Суд, з’ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

При встановлених обставинах та враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї провини і його логічні і послідовні покази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину є доведеною, а його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за скоєний злочин, суд виходить з наступного.

Суд визнає пом’якшуючими покарання обставинами – визнання обвинуваченим своєї провини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

При призначенні ОСОБА_1 виду та міри покарання, суд також приймає до уваги, що обвинувачений вчинив необережний тяжкий злочин, він офіційно не працевлаштований, проте має певні підробітки, одружений та утримує малолітню доньку, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, на обліках у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, злочин вчинив вперше, частково відшкодував потерпілому завдану шкоду і той не наполягав на суворому покаранні для обвинуваченого.

Також суд враховує, що дорожньо-транспортна пригода сталась з вини не тільки обвинуваченого, а й з вини потерпілого, який порушив п. 12.3 Правил дорожнього руху, що також знаходиться у причинному зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали.

Згідно досудової доповіді органу пробації обвинувачений має середній ризик вчинення повторних злочинів та середній рівень небезпеки для суспільства у зв’язку з чим орган пробації вважає можливим виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а в разі застосування такого заходу, то його можливо звільнити від відбування покарання з випробовуванням.

Враховуючи зазначені вище обставини, суд погоджується із думкою державного обвинувача та вважає за необхідне обрати щодо обвинуваченого покарання у виді позбавлення волі в мінімальній межі санкції передбаченої ч. 2 ст. 286 КК України, і водночас приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без реального відбування основного покарання, а тому останній на підставі ст. 75 КК України має бути звільнений від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку. При цьому суд вирішує не призначати обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки стороною обвинувачення не було надано доказів, що ОСОБА_1 взагалі має таке право.

Суд визнає обґрунтованим заявлені прокурором позови, оскільки відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров’я на лікування потерпілого від цього злочину.

Питання про розподіл процесуальних витрат необхідно вирішити у відповідності до ст. 124 КПК України – стягнувши з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта. Долю речових доказів суд вирішує за правилами, передбаченим ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання за цим законом у виді позбавлення волі строком на 3 (три роки), без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік та покласти на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний – особисте зобов’язання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь фінансового управління Глухівської міської ради (рахунок № 31419544700007, одержувач – місцевий бюджет м. Глухів Сумської області, код доходів 24060300, банк одержувача – ГУДКСУ у Сумській області, код 37437431, МФО 837013) 1038,20 грн. витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації (рахунок № 31415544700001 в ГУДКСУ у Сумській області, код 23632949, МФО 837013, одержувач – бюджет Сумської області, код доходів 24060300) 11880,20 грн. витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов’язані з виконанням експертиз в сумі 5615,26 грн.

Після вступу вироку в законну силу зняти раніше накладений на речові докази ухвалою слідчого судді арешт, а речові докази: мопед Sabur – повернути ОСОБА_1; мопед Delta – повернути ОСОБА_2

Вирок суду може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайонний суд Сумської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя А.О. Колодяжний