Ухвала суду № 72082291, 14.07.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/658/15

Номер справи місцевого суду: 504/4390/13-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Левенець В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого судді - Левенця В.П.

суддів - Грідіної Н.В.

- ОСОБА_2

при секретарі - Миргородській Г.В.

за участю прокурора - Нікітіна Ю.М.

адвоката - ОСОБА_3

потерпілого - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_4, та апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області на вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 24.07.2014 року.

Цим вироком:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодружений, офіційно не працюючого, зареєстрований та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий,

засуджений за ст. 121 ч. 1 КК України до 5-ти років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України був звільнений від відбування призначеного покарання, з іспитовим строком на 3 роки.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6 засуджений за те, що:

02.08.2013 року, близько 19.00 години, перебуваючи на земельній ділянці, яка знаходиться за приміщенням недіючого магазину, розташованого по вул. Сонячна, 2, в смт. Чорноморське-2 Комінтернівського району Одеської області, в ході сварки, на ґрунті виниклих неприязних стосунків, наніс ОСОБА_4 два удари кулаками в область голови, від яких потерпілий впав на землю, після чого, продовжуючи свій злочинний намір наніс потерпілому біля 2-х ударів кулаками в область голови, в результаті чого завдав потерпілому ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження.

В апеляційній скаргах:

- захисник потерпілого ОСОБА_3 просить змінити вирок суду, постановити ухвалу, якою в частині звільнення від відбування покарання, виключити ст. 75 КК України, як безпідставно та необґрунтовано застосовану, а розмір відшкодування моральної шкоди збільшити до 500000( п’ятсот тисяч) гривень.

- заступник прокурора просить вирок скасувати у зв’язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та просить призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу, адвоката ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_4, які підтримали свою та прокурора апеляційні скарги, захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_6, які заперечували проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

А відповідно до вимог ст. 374 КПК України в мотивувальній частині вироку, у разі визнання особи винуватою, зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання.

Зазначених вимог кримінального процесуального закону під час судового розгляду обвинувального акту та при постановленні вироку щодо ОСОБА_6 суд першої інстанції не дотримався.

Суд першої інстанції в порушення ст. 374 ч.3 КПК України, в мотивувальній частині вироку при формулюванні обвинувачення, яке судом визнане доведеним, не зазначив форму вини та мотиви нанесення потерпілому тілесних ушкоджень.

Крім того, висновки суду першої інстанції містять істотні суперечності.

Так, у мотивувальній частині вироку зазначено що необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому ОСОБА_6 необхідно призначити покарання не пов’язане з позбавленням волі, а в резолютивній частині вироку суд першої інстанції призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

При цьому, всупереч вимогам викладеним у диспозиції ст. 75 КК України, взагалі не мотивував її застосування.

Крім цього, суперечливим є і висновок суду про щире каяття обвинуваченого, оскільки в мотивувальній частині вироку суд першої інстанції зазначив, що обвинувачений ОСОБА_6 визнав свою вину частково, а при оцінці його показань в частині спричинення тілесних ушкоджень потерпілому вказав, що вони не знайшли свого підтвердження і спростовуються поясненнями свідків.

Відповідно до ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд першої інстанції залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повність або частково.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження потерпілим ОСОБА_4 був заявлений цивільний позов, про відшкодування 48262 грн, 32 коп. матеріальної шкоди, та 500 000 грн. моральної шкоди.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 суд першої інстанції, зменшив відшкодування матеріальної шкоди до 23 644 грн., а моральної шкоди до 21 000 грн. при цьому своє рішення, нічим не обґрунтував.

Не звернув уваги, суд першої інстанції на обставини які унеможливлювали постановлення обвинувального вироку на підставі обвинувального акту по даному кримінальному провадженню.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посилання на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Проте, обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 фактично не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки в ньому відсутнє формулювання обвинувачення яке йому висувається органами досудового слідства.

З урахуванням того, що в обвинувальному акті, після викладення фактичних обставин справи, фактично відсутнє формулювання обвинувачення в розумінні п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, а за правилами ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, апеляційний суд приходить до висновку про наявність обставини, що перешкоджали судовому розгляду обвинувального акту щодо ОСОБА_6

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що обвинувачення ОСОБА_6 фактично висунуте не було у встановленому законом порядку, оскільки воно, в супереч вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, не міститься в самому обвинувальному акті.

З огляду на положення ст.ст. 7, 9 КПК України, з урахуванням ігнорування судом першої інстанції положень ст. 291 КПК України щодо відповідності обвинувального акту вимогам кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає, що судове провадження в суді першої інстанції було здійснено з істотним порушенням вимог КПК України та вказане порушення, з урахуванням положень статей 2, 7, 9, 412, 415 КПК України, визнається апеляційним судом суттєвим, та у відповідності з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, тягне за собою скасування вироку та призначення нового розгляду у суді першої інстанції.

Що стосується доводів апеляційної скарги адвоката А.О щодо зміни вироку суду в частині застосування ст. 75 КК України та збільшення розміру моральної шкоди то в їх розгляд колегія суддів не входила, з огляду на встановлені апеляційним судом порушення вимог закону, які фактично виключають розгляд обвинувального акту без усунення недоліків, наведених в даній ухвалі.

Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 409, 412, 415, 419, 424 КПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги заступника прокурора Одеської області Горностаєвої Т.В. та адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_4 – задовольнити частково.

Вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 24 липня 2014 року у відношенні ОСОБА_6 - скасувати.

Призначити новий розгляд в суді першої інстанції обвинувального акту відносно ОСОБА_6, обвинуваченого за ч. 1 ст. 121 КК України, зі стадії підготовчого судового засідання, в іншому складі суду.

Провадження повернути до Комінтернівського районного суду Одеської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: