Рішення № 72080705, 13.05.2013, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження № 22-ц/785/4285/13

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Станкевич В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого – Станкевича В.А.

суддів – Ступакова О.А.

– ОСОБА_2

при секретарі – Соколенко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Ювелірно-гранувальна компанія “Діамант” до ОСОБА_3, третя особа виконавчий комітет Одеської міської ради, про розірвання договору, визнання свідоцтва на право власності недійсним та скасування, зобов'язання повернути майно в натурі, за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю “Ювелірно-гранувальна компанія “Діамант” ОСОБА_4 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 21 березня 2013 року, -

встановила:

TOB “Ювелірно-гранувальна компанія “Діамант” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи виконавчий комітет Одеської міської ради та КП “ОМБТІ та РОН”, про витребування об'єкту інвестування, зобов'язання повернути майно в натурі, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності, зобов'язання КП “ОМБТІ та РОН” скасувати запис у Реєстрі прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3.

В обґрунтування заявлених вимог посилалося на те, що акт прийому-передачі від 30 листопада 2007 року не міг бути підписаний з боку товариства, а у разі, якщо все ж таки був підписаний, то він є недійсним, оскільки інвестиційних внесків не було здійснено. Оформлення права власності на нежилі приміщення відбулося на підставі підроблених документів, а саме на підставі підробленого акту, або на підставі власноруч виготовленого відповідачем акту, який він підписав у директора разом із документами, пов'язаними з виконанням службових обов'язків, директор міг автоматично підписати надані йому на підпис документи.

Після уточнення позовних вимог позивач просив розірвати договір про інвестування будівництва № 273/04-06 від 13 січня 2006 року укладеного між товариством та ОСОБА_3, визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності серії CAB № 211877 від 4 грудня 2007 року, видане виконавчим комітетом Одеської міської ради, яке посвідчує право власності ОСОБА_3 на нежилі приміщення - офіс №1-Р за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, 36, зобов'язати ОСОБА_3 повернути товариству в натурі вказаний об'єкт інвестування.

Ухвалою суду від 21 березня 2013 року залишено без розгляду позовні вимоги про витребування об'єкту інвестування, скасування державної реєстрації права власності та зобов'язання КП “ОМБТІ та РОН” скасувати запис у Реєстрі прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3.

Уточненні позовні вимоги також обґрунтовані тим, що 13 січня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю “ЮГК “Діамант” та ОСОБА_3 був укладений договір про інвестування будівництва за № 273/04-06. 28 вересня 2007 року розпорядженням Суворовської райадміністрації Одеської міської ради № 696р об'єкт будівництва був введений в експлуатацію. 30 листопада 2007 року між виконавцем та інвестором був підписаний акт приймання передавання, на підставі якого відповідачем отримано свідоцтво про право власності на вказані нежилі приміщення та здійснено реєстрацію права власності. На початку 2012 року, під час розгляду іншої справи, при ретельному перегляді та аналізі договорів інвестиційного будівництва було встановлено, що за спірним договором в порушення його умов, ОСОБА_3 не здійснив жодного інвестиційного внеску, що має бути підставою для поновлення строку позовної давності. Несплата внесків є відмовою від виконання грошового зобов'язання, в разі чого виконавець вправі розірвати договір в односторонньому порядку, в зв'язку з чим 28 березня 2012 року на адресу відповідача було відправлено повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку.

Підписання акту приймання-передавання могло відбутися під час підпису директором товариства документів, пов'язаних з виконанням службових обов'язків, оскільки він тривалий час працював у позивача на керівних посадах, фактично використовуючи своє службове становище та доволі довірливе відношення до себе з боку позивача отримав майно без належних правових підстав.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача заперечуючи проти заявлених вимог, зазначили, що відповідачем було повністю виконано умови договору сплачено інвестиційні внески в повному обсязі, тому і відбулося підписання акту передачі-приймання та реєстрація права власності. Вважали твердження позивача необґрунтованими, оскільки знаходження в трудових відносинах ніяким чином не може стосуватися предмету заявлених вимог, підписи та печатки в документах відповідають дійсним, що не оспорює і сам позивач. Що стосується оплат, то вони були здійсненні з дотриманням умов договору, всі кошти передавалися до бухгалтерії, після підписання акту всі квитанції віддавалися до товариства, оскільки було підписано акт, куди вони їх діли і як ними розпорядилися відповідачу невідомо. Здійснення запиту до акціонерного банку “Південний” було пов'язано з тим, що товариство саме з цим банком співпрацювало, відповідач припустив, що його кошти повинні були бути перераховані саме до нього, однак він вважав, що їх відсутність може бути пов'язана з намаганням підприємства приховати їх від податкових зобов'язань. Вже строки зберігання таких квитанцій навіть минули, чомусь раніше позивач не мав жодних претензій до відповідача, а лише зараз, коли вже минуло багато років. Посилаючись на те, що всі умови договору були виконані просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи виконкому Одеської міської ради в засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, з заявами про відкладення розгляду справи не звертався та про причини неявки суд не повідомляв.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 21 березня 2013 року в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю “Ювелірно-гранувальна компанія “Діамант” до ОСОБА_3, третя особа виконавчий комітет Одеської міської ради, про розірвання договору, визнання свідоцтва на право власності недійсним та скасування, та зобов'язання повернути майно в натурі, відмовлено в повному обсязі.

Скасовано заходи забезпечення позову накладені ухвалою Суворовського районного суду від 25 травня 2012 року, а саме арешт нежитлових приміщень офісу № 1-Р, які розташовані по вул. Академіка Сахарова,36 в м. Одесі, загальною площею 946,0 кв.м, зареєстровані за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 4 грудня 2007 p., заборону виконавчому комітету Одеської міської ради видавати ОСОБА_3 дублікат свідоцтва про право власності на нежилі приміщення - офіс № 1-Р. які розташовані по вул. Академіка Сахарова, 36 в м. Одесі та заборону КП “ОМБТІ та РОН” здійснювати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на нежилі приміщення – офіс № 1-Р, які розташовані в м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, 36, на підставі дублікату свідоцтва про право власності.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13 січня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю “ЮГК “Діамант” та ОСОБА_3 був укладений договір про інвестування будівництва за № 273/04-06.

Предметом даного договору було новозбудоване майно (не житлове приміщення) - офіс № 1, секція “Р”, поверх цоколь та перший, загальна площа - 943,77 кв.м. TOB зобов'язується своїми силами, за рахунок власних коштів та коштів ОСОБА_3 збудувати його і передати відповідачу, а відповідач зобов'язується здійснювати інвестиції в строки та в розмірах, визначених цим договором та прийняти новозбудоване майно.

Згідно з п. 6.1 договору TOB зобов'язується після розрахунку інвестора, тобто ОСОБА_3, в повному обсязі передати йому новозбудоване майно, а відповідач зобов'язується прийняти його по акту приймання-передавання на протязі 30 днів з дати отримання повідомлення про здачу об'єкта в експлуатацію.

Інвестор зобов'язаний вносити інвестиції згідно з графіком, який іде додатком до договору (п.5.3, 8.1.2).

У разі відмови інвестора від виконання грошових зобов'язань, виконавець вправі розірвати договір в односторонньому порядку з поверненням інвестору внесених ним грошових коштів зменшених на суму штрафу, що становить 10% сплаченої суми (п.9.2).

Відповідно до графіку сплати інвестиційних внесків від 13 січня 2006 року інвестор повинен був сплачувати поетапно спочатку 20 % 17 січня 2006 року та 80% 17 лютого 2006 року, у розмірах 283456,5 грн. та 1133826 грн.

27 вересня 2007 року було складено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, а саме 14-секційного багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями, підземно-наземною автостоянкою з прибудованими офісними приміщеннями, котельною та трансформаторною підстанцією. Даний акт 28 вересня 2007 року був затверджений розпорядженням Суворовської райадміністрації Одеської міської ради за № 696р.

12 жовтня 2007 року була підписана між сторонами додаткова угода щодо внесення змін в договір інвестування, було зазначено точне найменування предмету об'єкта і його адреса

Суд першої інстанції задовольняючі позовні вимоги послався на те, що 30 листопада 2007 року між виконавцем та інвестором був підписаний акт приймання-передавання об'єкта інвестору, згідно з п. 4 якого зазначено, що вони не мають один до одного претензій по умовам виконання договору про інвестування будівництва № 273/04-06 від 13 січня 2006 р, крім того виконавець не має до інвестора претензій по сплаті інвестиційних внесків та підтверджує, що інвестор повністю виконав свої інвестиційні зобов'язання, а інвестор не має до виконавця жодних претензій (в тому числі майнових) по якості новозбудованого майна, по строкам його передачі, а також по переданим документам, що підтверджують введення житлового будинку в експлуатацію. Цей акт є підставою для оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна (п.7).

4 грудня 2007 року виконавчим комітетом Одеської міської ради було видано ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на неисилі приміщення підвалу та 1-поверху, загальною площею 946 кв.м, відображених в технічному паспорті від 30 листопада 2007 року. Свідоцтво видано на підставі договору про інвестування будівництва від 13 січня 2006 року №273/04-06, з додатковою угодою від 12 жовтня 2007 року № 1; акту приймання-передавання від 30 листопада 2007 року.

11 грудня 2007 року право власності на нерухоме майно ОСОБА_3В було зареєстровано.

На підставі наведеного суд першої інстанції зробив висновок про те, що умови договору про інвестування будівництва за № 273/04-06 від 13 січня 2006 року були виконані, що підтверджено було сторонами під час підписання акту приймання-передавання об'єкта інвестору від 30 листопада 2007 року, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не відповідають вимогам закону, тому не підлягають задоволенню.

Крім того суд першої інстанції застосував строк позовної давності, зазначивши, що він пропущений з неповажних причин.

Між тим колегія не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з нормами частини 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом..

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У відповідності до (п.5.3, 6.1, 8.1.2). укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “ЮГК “Діамант” та ОСОБА_3 договору про інвестування № 273/04-06 ОСОБА_3 повинен був вносити інвестиції згідно з графіком внесення інвестицій, узгоджений сторонами.(а.с. 18-20)

Відповідно до п 8.1.1 інвестор зобов’язаний надавати документи, що підтверджують факт інвестування.(а.с. 20)

Пунктом 5.7 договору інвестування передбачено, що при здійсненні розрахунків інвестором в платіжному дорученні (квитанції), приходному касовому ордері в призначені платежу зазначається: “Сплата % інвестиційного внеску за договором № “номер договору” від “дата договору” з урахуванням ПДВ “прізвище, ім’я та по-батькові інвестора”.(а.с. 19-20)

Згідно п 6.1 цього договору виконавець зобов’язується після розрахунку інвестора за договором в повному обсязі передати інвестору новозбудоване майно.(а.с. 20)

Жодних доказів на виконання цих умов договору відповідач суду не надав.

Більш того жодного документу або квитанції про сплату інвестиційних коштів за об’єкт інвестування ОСОБА_3 суду не надано.

Із представлених копій наказів видно, що відповідач працював в товаристві і займав ряд керуючих посад в тому числі заступника директора.

Даних про те, що директором міг бути підписаний акт разом з іншими документами на умовах довіри не спростовні ні матеріалами справи не відповідачем.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ч. І ст. 58, 59 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Що стосується застосування судом строку позовної давності, то з матеріалів справи вбачається, що позивачу про обставини оформлення відповідачем право власності на спірне майно стало відомо на початку 2012 року.

Зазначене не спростовано ні відповідачем ні матеріалами справи.

При таких даних у суду першої інстанції не було підстав для застосування строку позовної давності.

За таких обставин ухвалене судом першої інстанції судове рішення не можна визнати законним й обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню.

Оскільки відповідачем не надано доказів того, що він належним чином виконав умови договору укладеного між ним та товариством з обмеженою відповідальністю “ЮГК “Діамант” № 273/04-06 про інвестування забудови нежитлового приміщення - офіс №1-Р за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, 36, то у суду першої інстанції не було законних підстав для відмови у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю “Ювелірно-гранувальна компанія “Діамант”.

На підставі наведеного колегія вважає, що рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 21 березня 2013 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю “Ювелірно-гранувальна компанія “Діамант”.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

вирішила:

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю “Ювелірно-гранувальна компанія “Діамант” ОСОБА_4 - задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 21 березня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Ювелірно-гранувальна компанія “Діамант” до ОСОБА_3, третя особа виконавчий комітет Одеської міської ради, про розірвання договору, визнання свідоцтва на право власності недійсним та скасування, зобов'язання повернути майно в натурі - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Ювелірно-гранувальна компанія “Діамант” до ОСОБА_3, третя особа виконавчий комітет Одеської міської ради, про розірвання договору, визнання свідоцтва на право власності недійсним та скасування - задовольнити.

Розірвати договір про інвестування будівництва № 273/04-06 від 13 січня 2006 року укладений між товариством та ОСОБА_3, визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності серії CAB № 211877 від 4 грудня 2007 року, видане виконавчим комітетом Одеської міської ради, яке посвідчує право власності ОСОБА_3 на нежилі приміщення - офіс № 1-Р за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, 36.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Ювелірно-гранувальна компанія “Діамант” судові витрати в розмірі 3 282 грн. сплачені при подачі позовної заяви та суму судового збору у розмірі 107,30 грн. за подачу заяви про забезпечення позову.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області В. А. Станкевич

ОСОБА_2

ОСОБА_5