Постанова № 72080160, 05.02.2018, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

______________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2018 року м. Рівне

Суддя Апеляційного суду Рівненської області - Полюхович О.І.,

з участю:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 16 січня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 16 січня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

З матеріалів провадження вбачається, що 20 жовтня 2017 року о 21 год. 40 хв. на автодорозі Городище-Рівне-Старокостянтинів, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, порушив вимоги п.п.12.1;13.1 Правил дорожнього руху, а саме не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, який зупинився попереду. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, зазначає, що при винесені постанови судом неповно з’ясовано обставини справи, у зв’язку з чим висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова суду винесена з порушенням чинного законодавства, оскільки причиною виникнення дорожньо-транспортної пригоди стало порушення саме водієм ОСОБА_2 п.п.1.4, 1.5, 2.3, 10.8, 12.9, 15.9 Правил дорожнього руху. Звертає увагу суду, що водій ОСОБА_2 зупинив транспортний засіб в недозволеному на те місці, не використав смуги для розгону. Просить постанову суду скасувати та закрити провадження за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши доводи ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Із змісту ст. 280 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо.

У відповідності зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вказані вимоги закону при розгляді справи в суді першої інстанції були дотриманні.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 інкримінується порушення п.п.12.1;13.1 Правил дорожнього руху України (а.с.1).

Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно з приписами п. 13.1 Правил дорожнього руху, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що при наявності прилягання смуги для розгону транспортних засобів, тобто місця, де смуга для розгону прилягає до основної смуги руху на одному рівні з право боку свідчить дорожній знак 5.22, наявність якого на фото місця ДТП, наявних в матеріалах справи відсутня, так як і відсутня дорожня розмітка, яка визначена для позначення смуги для розгону, а саме знаку 1.18 ПДР України. Враховуючи наведене стверджувати, що водій «Audi - 100» загальмував на смузі для розгону не можливо.

Крім того, п. 16.15 ПДР України передбачено, що якщо неможливо визначити наявність покриття на дорозі (темна пора доби, грязь, сніг тощо), а знаки пріоритету відсутні, водій повинен вважати, що перебуває на другорядній дорозі.

Із матеріалів провадження вбачається, що дорожньо-транспортна пригода відбулася в темну пору доби (а.с.45-53).

Під час розгляду справи судом першої інстанції водій автомобіля «Audi - 100» ОСОБА_2 дав пояснення, що здійснив зупинку у зв’язку із необхідністю пропусти автомобіль, який рухався прямо, по головній дорозі, на яку він виїздив.

Так як знаки пріоритету на даній ділянці відсутні, водій ОСОБА_2, керуючись п.16.15 ПДР України, який передбачає, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, здійснив зупинку, пропустивши автомобіль, який рухався зліва.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №050687 від 20 жовтня 2017 року (а.с.1), схемою місця ДТП, яку ОСОБА_1 підписав та зауважень на момент складання до неї не мав (а.с.2), фото з місця дорожньо-транспортної пригоди (а.с.16-29, 34-53), письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с.3).

Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.

Таким чином апеляційний суд дійшов переконання, що суд першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки його вина повністю підтверджується матеріалами справи, а тому доводи апеляційної скарги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 16 січня 2018 року щодо ОСОБА_1залишити без зміни, а його апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: О.І.Полюхович