Постанова № 72080136, 07.02.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/185/18

Номер справи місцевого суду: 500/668/14-ц

Головуючий у першій інстанції Баннікова Н. В.

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Комлевої О.С., Кравця Ю.І.,

при секретарі Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторінг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 30 червня 2017 року,

встановила:

У червні 2017 року Головний державний ВДВС Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області звернувся до суду з поданням, яким просив надати дозвіл на примусове входження до будинку №74 по пр. Суворова в м. Ізмаїл, Одеської області, за місцем мешкання боржника ОСОБА_2 йому та іншим учасникам виконавчого провадження (стягувачам, понятим, співробітникам поліції, експерту тощо).

Подання обґрунтоване тим, що на примусовому виконанні Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Одеської області перебуває виконавчий лист №500/668/14-ц, виданий 22.02.2017 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» боргу у розмірі 5184773,38 грн.

13.04.2017 року головним державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документу.

13.04.2017 року головним державним виконавцем направлено постанову про відкриття виконавчого провадження боржнику рекомендованим листом на адресу: АДРЕСА_1, з повідомленням про вручення.

Боржник рішення суду самостійно не виконав, у зв'язку з чим головним державним виконавцем було розпочато його примусове виконання.

Згідно актам державного виконавця від 25.04.2017 року та 20.06.2017 року з виходом за місцем реєстрації боржника ОСОБА_2: АДРЕСА_1 встановлено, що у зв'язку з відсутністю боржника за адресою реєстрації відсутня можливість перевірити наявність рухомого майна боржника та провести опис та арешт його майна. Боржнику залишено виклик для з'явлення 21.06.2017 року до Ізмаїльського міськрайонного відділу ДВС.

21.06.2017 року боржник до відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області не з'явився.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 30 червня 2017 року, в якої виправлена описка,подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області про надання дозволу на примусове проникнення до житла - місця мешкання ОСОБА_2 задоволено частково.

Дозволено головному державному виконавцю відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області у процесі виконання рішення із залученням працівників поліції безперешкодно (примусово) війти у будинок НОМЕР_2 - місця реєстрації боржника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1), розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначену ухвалу суду оскаржує в апеляційному порядку ОСОБА_2 В скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали суду. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що про відкрите виконавче провадження ОСОБА_2 не знала, поштових відправлень та повідомлень від ВДВС Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області не отримувала, а підписи на поштових повідомленнях виконано не ОСОБА_2, а тому доказів про її ухилення від виконання судового рішення немає.

Апелянт в судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце розгляду справи в апеляційному суді повідомлявся належним чином.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї викладених у відзиву, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на примусовому виконанні Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Одеської області перебуває виконавчий лист №500/668/14-ц, виданий 22.02.2017 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» боргу у розмірі 5184773,38 грн. У добровільному порядку боржник судове рішення не виконує.

13.04.2017 року головним державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документу, яку було направлено боржнику рекомендованим листом на адресу: АДРЕСА_1,174, з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, місцем реєстрації ОСОБА_2 є: АДРЕСА_1.

Згідно актам державного виконавця від 25.04.2017 року та 20.06.2017 року з виходом за місцем реєстрації боржника ОСОБА_2: АДРЕСА_1 встановлено, що у зв'язку з відсутністю боржника за адресою реєстрації відсутня можливість перевірити наявність рухомого майна боржника та провести опис та арешт його майна. Боржнику залишено виклик для з'явлення 21.06.2017 року до Ізмаїльського міськрайонного відділу ДВС.

21.06.2017 року боржник до відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області не з'явився.

В суді апеляційної інстанції представник ТОВ «ОТП Факторінг Україна» пояснив, що боржник ОСОБА_2 своїх зобов'язань по виконанню рішення суду не виконує, ухиляється від його виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК (в редакції Закону на час розгляду справи в суді першої інстанції) України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за поданням державного виконавця за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи.

Аналогічна норма міститься в ч. 1 ст. 439 ЦПК України.

Разом з цим, виходячи з п. 15 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи може безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням поліцейських.

Враховуючи встановлене, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення подання про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги як на підставу скасування ухвали щодо не підписування ОСОБА_2 жодного рекомендованого повідомлення про отримання, та що підписи, які є в матеріалах справи виконані іншою особою, не можуть прийматись до уваги, оскільки належними доказами не доведено та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Посилання апеляційної скарги щодо розбіжності найменування примусового органу в поданні - зазначено «міліція», в оскаржуваній ухвалі суду «поліція» не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Інших доводів про неправильність судового рішення апелянтом в скарзі не зазначено.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, всупереч твердженню скарги, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з додержанням вимог закону, тому у відповідності зі ст. 375 ЦПК України, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 268, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, судова колегія,

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 30 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст Постанови складено 08 лютого 2018 року.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді О.С.Комлева

Ю.І.Кравець