
08.02.2018
Справа № 522/1039/18
1-"кс"/522/3017/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2018 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Осіік Д.В., при секретарі Гулям У.Х., за участю прокурора Радзілевича Д.А., слідчого Корнієнко Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Південного регіону України Корнієнко Є.В., погоджене з прокурором військової прокуратури Південного регіону України Радзілевичем Д.А., по матеріалам кримінального провадження,внесеного до Єдиного реєстру досудових №42017160690000069 від 24 квітня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України, про арешт майна,-
ВСТАНОВИВ:
З клопотання слідчого вбачається, що слідчим відділом слідчого управління військової прокуратури Південного регіону України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017160690000069 від 24 квітня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи житлової комісії управління Південного оперативного командування склали та видали завідомо неправдивий офіційний документ - витяг з протоколу засідання житлової комісії від 18.05.2012 №3 про нібито взяття на квартирний облік ОСОБА_3, який у подальшому надали для використання зазначеній особі.
Окрім того, у другому півріччі 2016 року ОСОБА_3, не являючись особою, яка перебуває на квартирному обліку в Одеському гарнізоні, використав завідомо неправдивий офіційний документ - витяг з протоколу засідання житлової комісії від 18.05.2012 №3 про нібито перебування його на квартирному обліку військовослужбовців Одеського гарнізону, шляхом обману вивів трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 з числа «службових» та заволодів нею отримавши право на її приватизацію, обмін, розділ і здавання в оренду, тобто вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України.
Так, 22 березня 2013 року згідно ордеру на службове жиле приміщення №2180 серія ПР ОСОБА_3 надано квартиру із сім'єю з 4 (чотири) осіб (він, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5) за адресою: АДРЕСА_1.
Однак, на час розподілу ОСОБА_3 вищезазначеної квартири, за останнім рахувалася квартира за адресою: АДРЕСА_4 (3-х кімнатна, площею 63,3 кв.м.) на склад родини 4 (чотири) особи (він, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5), яка була йому надана під час проходження військової служби в Харківському гарнізоні з виключенням з числа службових, яку здав лише 19 травня 2016 року.
Відповідно до п. 1.3. Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями від 30 листопада 2011 року затвердженої наказом № 737 Міністра оборони України, забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців здійснюється шляхом, надання для постійного проживання один раз протягом усього часу проходження військової служби жилого приміщення новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, які перебувають на квартирному обліку за останнім місцем проходження військової служби.
Відтак, ОСОБА_3, разом з родиною, реалізував своє право на забезпечення жилим приміщенням, з виключенням з числа службових, отримавши квартиру за адресою: АДРЕСА_4 (3-х кімнатна, площею 63,3 кв.м.).
Підставою, для взяття на квартирний облік в Одеському гарнізоні ОСОБА_3 став витяг з протоколу №3 засідань житлової комісії управління Південного оперативного командування від 18.05.2012 №3 про нібито постановку громадянина ОСОБА_3 на квартирний облік військовослужбовців Одеського гарнізону.
В дійсності питання щодо постановки громадянина ОСОБА_3 на квартирний облік у протоколі №3 від 18.05.2012 не розглядалось, окрім того у книзі осіб, які перебувають в черзі на одержання житлових приміщень штабу та Управління Південного оперативного командування, яка ведеться з 03 січня 2007 року по теперішній час відповідно додатку 3.2. Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, взагалі відсутні відомості про перебування ОСОБА_3 у черзі на отримання житлових приміщень.
Відповідно до листа з Військової академії м. Одеси у період часу з листопада місяця 2011 року по березень місяць 2014 року ОСОБА_3 мешкав за адресою: АДРЕСА_5. Також, у період часу з 09 квітня 2012 року по 26 березня 2013 року за вищевказаною адресою були постійно зареєстровані наступні громадяни: ОСОБА_3, ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Однак встановлено, що ОСОБА_5 з 01 вересня 2009 року по 30 червня 2013 року була студенткою Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара, факультету психології з денною формою навчання.
Окрім того, у зв'язку з переведенням ОСОБА_3 для подальшого проходження військової служби до Одеського гарнізону, останнім до ДП ЖКК ОАТ «Жилстрой - 1» подано заяву з проханням перевести особистий рахунок на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 з нього на його доньку ОСОБА_5, яка була зареєстрована у вищевказаній квартирі до 18 травня 2016 року та навчалась у м. Дніпро, що може свідчити про надання ОСОБА_3 недостовірних даних щодо членів своєї сім'ї, які є підставою для розподілу квартири певної житлової площі.
Також, згідно листа з ТОВ «Страдіваріус України» громадянка ОСОБА_3 з 19 листопада 2012 року по 15 травня 2014 року включно працювала в магазині ТОВ «Страдіваріус Україна» на посаді головного касира на повній зайнятості (40 годин на тиждень) за адресою: м. Дніпро, вул. Глінки, 2, ТЦ «Мост Сіті». Перерв у зайнятості у вищезазначений період не було.
18 травня 2016 року ОСОБА_3 до Південно-Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління подано рапорт з проханням зміни статусу «службова» трикімнатної квартири житловою площею 54,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. Також, у вищезазначеному рапорті ОСОБА_3 зазначає, що зазначену квартиру останній отримав 22 березня 2013 року на склад сім'ї чотири особи: він та три доньки: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Слід зазначити, що згідно відмітки Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради громадянка ОСОБА_5 фактично зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 тільки 18 травня 2016 року.
На підставі вищезазначеного рапорту квартира в якій мешкає ОСОБА_3 разом із членами своєї сім'ї, 27 травня 2016 року включена до списків Одеського гарнізону, квартири яких пропонується виключити з числа службового житла Міністерства оборони України, із знаттям військовослужбовців з квартирного обліку у Збройних Силах України.
Згідно витягу із розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №630 від 25.08.2016 ОСОБА_3 відкрито особовий рахунок на ізольовану квартиру №306, що складається із трьох кімнат житловою площею 54,4 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 та виключено вищезазначену квартиру із числа службових.
Відтак, відповідно до п. 2.18. Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями від 30 листопада 2011 року затвердженої наказом № 737 Міністра оборони України, військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, знімаються з обліку за місцем служби (за місцем звільнення з військової служби) у разі подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік або неправомірних дій посадових (відповідальних) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік.
Наразі, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, нерухоме майно, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної спільної часткової власності з визначеним розміром частки ? належить ОСОБА_5 та ОСОБА_3
На підставі вищевикладеного, слідчий звернувся до слідчого судді з клопотання про накладення арешту на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка на праві спільної часткової приватної власності належить ОСОБА_5 та ОСОБА_3, з метою недопущення відчуження даного майна.
Прокурор та слідчий, кожен окремо, у судовому засіданні вимоги викладені у клопотання підтримали у повному обсязі.
Розглянувши клопотання слідчого, вивчивши надані до клопотання матеріали, заслухавши думку прокурора та слідчого, вважаю необхідним клопотання задовольнити з наступних підстав.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно до ч. 1 ст. 98 КПК України: «Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення».
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що необхідно накласти арешт на вказані вище предмети та речі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя -
УХВАЛИВ:
Клопотання старшого слідчого слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Південного регіону України Корнієнко Є.В., про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка на праві спільної часткової приватної власності належить ОСОБА_5 та ОСОБА_3
Заборонити ОСОБА_5 та ОСОБА_3 розпоряджатись нерухомим майном - квартирою за адресою: АДРЕСА_1, яка перебуває у власності останніх, та вчиняти будь - які дії направлені на відчуження вищевказаної квартири.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Південного регіону України Корнієнко Є.В. та особу, уповноважену на внесення відомостей до відповідного реєстру.
Копію ухвали про арешт майна направити слідчому та прокурору.
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: Д.В. Осіік
Судове рішення № 72079393, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 08.02.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 522/1039/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: