Ухвала суду № 72079007, 19.12.2017, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/2928/17 Провадження № 1-кп/505/216/2017

УХВАЛА

19.12.2017 року Котовський міськрайсуд Одеської області у складі:

головуючої судді - Паценюк Г.В.

секретаря – Попової Г.Є.

прокурора - Битка Є.О.

потерпілої – ОСОБА_1

представника потерпілої ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2

захисника – ОСОБА_3

за участю обвинуваченого – ОСОБА_4

перекладача – ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017160180000856 по обвинуваченню ОСОБА_4, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Котовського міськрайонного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження № 12017160180000856 по обвинуваченню ОСОБА_4, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Під час досудового розслідування ОСОБА_4 було обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

06.11.2017 року в підготовчому судовому засіданні обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, який закінчується 04.01.2017 року.

В судовому засіданні 19.12.2017 рокупрокурор Битка Є.О. заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, обраного обвинуваченому ОСОБА_4 При цьому вказав, що підстави для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, а нових обставин для зміни запобіжного заходу не встановлено, тому продовження строку тримання під вартою необхідне для забезпечення подальшого розгляду кримінального провадження.

Потерпіла ОСОБА_1, та адвокат ОСОБА_2 підтримали клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою. Крім того, потерпіла ОСОБА_1 зазначила, що їй достовірно відомо про те, що на свідка ОСОБА_6 родичами обвинуваченого чиниться тиск з метою того, щоб останній не йшов до суду та не давав показання.

Захисник ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 заперечували проти продовження строку тримання під вартою останнього та просили суд обрати більш м’яку міру запобіжного заходу, а саме домашній арешт. Крім того, звернули увагу на відсутність ризиків передбачених ст.177 КПК України, а також зазначили, що ОСОБА_4 має міцні соціальні зв'язки, пенсіонер.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, думку учасників судового провадження, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити інші дії, вичерпний перелік яких визначений даною нормою процесуального права.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин: суспільного інтересу, тяжкості покарання, яке може бути застосовано до обвинуваченого у разі визнання його винним.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, не встановлено.

При цьому, продовжуючи строк обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховується те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, судом ще не допитані всі свідки, не досліджені письмові матеріали. Суд вважає, що зміна запобіжного заходу з тримання під вартою на більш мякий не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді, тому тримання ОСОБА_4 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».

Приймаючі до уваги наведені обставини, суд, приходить до висновку, що на даному етапі розгляду кримінального провадження не має достатньо обґрунтованих підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м’який, а саме домашній арешт та вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 16.02.2018 року, включно.

Керуючись ст.ст. 177, 331 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60(шістдесят) діб, до 16.02.2018 року, включно.

Копію ухвали надіслати начальнику Одеської УВП №21 в Одеській області для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Г.В. Паценюк