Вирок № 72076271, 08.02.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/7722/17 Головуючий у І інстанції Бурбела Ю. С.Провадження № 11-кп/780/133/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 18 08.02.2018

ВИРОК

Іменем України

08 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді – Гайдай Р.М.

суддів – Габрієля В.О., Орла А.І.

при секретарі – Олійнику О.Л., Шийці Ю.В.

з участю:

прокурора – Стаховської Н.О.

обвинуваченої – ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області та першого заступника прокурора Київської області на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 листопада 2017 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстровану та проживаючу за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судиму: - 21 липня 2016 року вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 850 гривень,

визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням обов’язків: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 визнана винною та засуджена за те, що 18 червня 2017 близько 18-20 години, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливого мотиву, перебуваючи в магазині «Модні Лашки», за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Сєдова, 1, в якому проходила стажування на посаду продавця, після закінчення робочого дня, таємно викрала грошові кошти з касового апарату, після чого з місця вчинення злочину зникла, викраденим розпорядилася на власний розсуд, чим завдала потерпілій ФОП ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 654 гривні.

В апеляційній скарзі прокурор Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області просить вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 листопада 2017 року в частині призначеного покарання у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність – скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік. На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов’язки повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації. На підставі ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу призначеного вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 липня 2016 року виконувати самостійно. В решті вирок залишити без зміни.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції в порушення вимог ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК України при призначенні покарання не врахував той факт, що покарання у виді штрафу за вироком від 21 липня 2016 року не сплачено, а отже остаточне покарання призначається за сукупністю вироків і підлягає самостійному виконанню, а тому вирок суду в частині призначення покарання підлягає скасуванню.

В апеляційній скарзі перший заступник прокурора Київської області просить вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 листопада 2017 року в частині призначеного покарання у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність – скасувати та ухвалити новий вирок, за яким ОСОБА_2 призначити покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом повного складання визначити остаточне покарання за цим вироком у виді позбавлення волі строком на 1 рік та невідбутого покарання за попереднім вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 липня 2016 року у виді штрафу в дохід держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно. В іншій частині вирок суду залишити без зміни.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_2 покарання не застосував ч. 1 ст. 71 КК України та не приєднав до призначеного покарання невідбуте покарання за попереднім вироком від 21 липня 2016 року і не визначив остаточне покарання за сукупністю вироків. Таким чином судом першої інстанції допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки ОСОБА_2 взагалі не визначено остаточне покарання за сукупністю вироків, яке має бути більшим ніж покарання, призначене за новий злочин.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, котра підтримала подану апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області, апеляційну скаргу прокурора місцевої прокуратури підтримала частково та обвинувачену ОСОБА_2, котра не підтримала апеляційні скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який вона засуджена, доведена доказами зібраними в ході досудового розслідування і дослідженими в судовому засіданні та не оспорюється в апеляційній скарзі.

Щодо доводів апеляційної скарги прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області та першого заступника прокурора Київської області про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність то вони є слушними.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Пунктом 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» передбачено, що за сукупністю вироків (ст. 71 КК України) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарання не підлягає і виконується самостійно.

Як вбачається з оскаржуваного вироку, суд першої інстанції визнав винною ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначив їй покарання за цим вироком у виді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнив ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік та з покладенням відповідних обов’язків.

Разом з тим, суд першої інстанції не врахував, що вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 липня 2016 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, який на даний час останньою не сплачено.

Таким чином, суд першої інстанції допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки при призначенні покарання ОСОБА_2 за наявності кількох вироків не застосував положення ст. 71 КК України.

Щодо вимог апеляційної скарги першого заступника прокурора Київської області про ухвалення нового вироку, за яким ОСОБА_2 призначити покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік, то вони є безпідставними, оскільки прокурором в апеляційній скарзі дані вимоги ніяким чином не обґрунтовані та не вмотивовані.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 420 КПК України, колегія суддів,-

ЗАСУДИЛА:

Апеляційні скарги прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області та першого заступника прокурора Київської області – задоволити частково.

Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 листопада 2017 року, яким ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України в частині призначеного покарання – скасувати.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік. На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов’язки повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання приєднати повністю покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 липня 2016 року у виді штрафу в розмірі 850 гривень, який виконувати самостійно.

В решті вирок залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня його проголошення.

СУДДІ: