Постанова № 72076108, 23.01.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/2931/17 Головуючий у І інстанції Ковальчук Л. М.Провадження № 22-ц/780/76/18 Доповідач у 2 інстанції Гуль В. В. 23.01.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Гуля В.В.,

суддів: Іванової І.В., Сліпченка О.І.,

при секретарі: Дрозді Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_2 до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області, заінтересовані особи ОСОБА_3, ТОВ «Баядера Логістик», ПАТ «Кредитпромбанк» про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування акту опису й арешту майна,-

в с т а н о в и л а:

заявник ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області, заінтересовані особи ОСОБА_3, ТОВ «Баядера Логістик», ПАТ «Кредитпромбанк», про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування акту опису й арешту майна, посилаючись на те, що на виконанні у Києво-Святошинському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області знаходиться зведене виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого листа № 2-6/2010 від 03 листопада 2010 року, наказу № 911/446/14 від 07 травня 2014 року та виконавчого листа № 2-1489 від 26 жовтня 2012 року.

31 серпня 2016 року державним виконавцем Чубаревим О.О. скаржнику було направлено повідомлення, що відповідно до вимог ст. ст. 2, 5, 11, 25, 90 Закону України «Про виконавче провадження» та з метою своєчасного примусового виконання виконавчих листів 08 вересня 2016 року о 10 год. 00 хв. державним виконавцем будуть проводитись виконавчі дії щодо примусового проникнення до домоволодіння за АДРЕСА_1.

08 вересня 2016 року об 10:00 год. держвиконавець прибув до житлового будинку боржника за адресою: АДРЕСА_1, та здійснив примусове проникнення до вказаного житла.

За наслідками примусового проникнення до житла державним виконавцем було описано згідно акту опису та вилучено майно боржника, серед якого була побутова техніка та інше майно. Їй як боржнику під час проведеного опису та вилученого майна не було вручено примірник вказаного акту опису.

Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право на примусове проникнення до житла тільки на підставі вмотивованого рішення.

Проникнення до житла здійснено державним виконавцем без вмотивованого рішення суду.

05 грудня 2016 року Києво-Святошинським районним судом Київської області у задоволенні подання державного виконавця про примусове входження до жилого будинку боржника відмовлено.

За таких обставин скаржник просила визнати незаконними дії державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області Чебарева О.О. щодо примусового проникнення до її житла домоволодіння АДРЕСА_1 без вмотивованого рішення суду та скасувати акт опису й арешту майна від 08 вересня 2016 року.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2017 року скаргу ОСОБА_2 залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати, обґрунтовуючи доводи тим, що отримавши скаргу заявника з пропуском строку звернення до суду, суд безпідставно не залишив її без руху. Крім того заявник не змогла скористатися своїм правом на поновлення пропущеного строку скарги, оскільки суд одразу залишив скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання зведеного виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа № 2-6/2010 від 03 листопада 2010 року, наказу № 911/446/14 від 07 травня 2014 року та виконавчого листа № 2-1489 від 26 жовтня 2012 року, що перебуває у Києво-Святошинському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області старшим державним виконавецем Чебаревим О.О.

31 серпня 2016 року державним виконавцем Чубаревим О.О. скаржнику було направлено повідомлення про проведення за адресою боржника примусових виконавчих дій 08 вересня 2016 року о 10 год. 00 хв..

08 вересня 2016 року об 10:00 год. держвиконавець прибув до житлового будинку боржника за адресою: АДРЕСА_1, та здійснив примусове проникнення до вказаного житла.

За наслідками примусового проникнення до житла державним виконавцем було описано згідно акту опису та вилучено майно боржника, серед якого була побутова техніка та інше майно. Їй як боржнику під час проведеного опису та вилученого майна не було вручено примірник вказаного акту опису.

З матеріалів виконавчого провадження, а саме з акту опису й арешту майна від 08 вересня 2016 року вбачається, що ОСОБА_2 була присутня під час проведення опису та вилучення майна в домоволодінні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Про те, що ОСОБА_2, була ознайомлена зі змістом оскаржуваного нею акту опису й арешту майна від 08 вересня 2016 року свідчить її підпис в даному акті.

Оскаржила ОСОБА_2 неправомірні дії державного виконавця з примусового проникнення до житла 08 вересня 2016 року та акт опису й арешту майна, складений державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Чебаревим О.О. за виконавчим провадженням № 22843174, лише в березні 2017 року, пропустивши тим самим строк звернення до суду, встановлений ст. 385 ЦПК України, в зв'язку з чим суд залишив скаргу без розгляду.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Згідно вимог ст. 67 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо не визначені законом-встановлюються судом.

Відповідно до вимог ст. 68 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями, і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно вимог ст. 69 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня пісдя відповідної календарної дати або настання події, з якою пов"язано його початок.

Відповідно до вимог ст. 72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 08 вересня 2016 року дізналася про порушення свого права, а до суду звернулася лише 17.03.2017 року з пропуском, встановлено десятиденного строку звернення із скаргою до суду.

Оскільки поважних причин пропуску цього строку заявником не надано, суд обґрунтовано залишив скаргу відповідно до вказаних вище вимог без розгляду.

Доводи апеляційної скарги про те, що подану скаргу заявника при її прийнятті суд мав залишити без руху та надати строк для можливості надання поважності причин його пропуску є необґрунтовані, оскільки такого порядку цивільним процесуальним законом не передбачено.

При цьому необґрунтованими є і інші доводи апеляційної скарги, оскільки десятиденний строк з дня, коли особа дізналася про порушення її прав чи свобод для подачі до суду скарги прямо встановлений ст. 385 ЦПК України, так само як зазначено і право особи для поновлення цього строку, якщо останній пропущений з поважних причин, а оскільки скаржником не було заявлено про поважні причини пропуску цього строку, вважається, що строк пропущений без поважних причин.

Таким чином, коли поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою заявником не зазначено, наслідком пропуску цього строку відповідно до вимог ст. 72 ЦПК України є залишення заяви без розгляду.

Незнання законів не є поважною причиною для поновлення строків.

За таких обставин, коли апеляційна скарга не містить доводів для скасування ухвали, яка постановлена з додержанням норм процесуального права, підстав для задоволення апеляційної скарги не має.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 379, 382, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді