Ухвала суду № 72075998, 08.02.2018, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/1014/17

Провадження № 2/378/32/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2018 р. смт. Ставище

Суддя Ставищенського районного суду Київської області Гуртовенко Р. В. перевіривши виконання ухвали судді Ставищенського районного суду від 29 грудня 2017 року про надання строку для виправлення недоліків по позовній заяві ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про зобов`язання повернути земельну ділянку, стягнення грошової компенсації за використання земельного паю, матеріальних збитків, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулися ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які просять суд зобов`язати відповідача повернути їм самовільно зайняту ним земельну ділянку розміром 11,300 га, яка розташована в межах Полковницької сільської ради Ставищенського району Київської області; стягнути із відповідача грошову компенсацію за використання земельного паю за п`ять років у сумі 300 тисяч гривень, судові витрати та матеріальні збитки.

Ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 29 грудня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, залишено без руху та надано трьохденний строк на виправлення недоліків з дня отримання копії ухвали.

У встановлений строк позивачі не виправили вказаних в ухвалі суду від 29.12.2017 року недоліків.

Позов подано до 15 грудня 2017 року (до набрання чинності Закону України №2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року, надалі Закону №2147-VІІІ).

Зокрема, позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. 119 ЦПК України (до набрання чинності Законом №2147-VІІІ), а саме не викладено повно обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, в позові не зазначено:

- поштові індекси, номери засобів зв`язку, якщо такі відомі позивачів та відповідача;

- кадастрові номери земельних ділянок, які позивачі просять повернути;

- кому саме із позивачів слід повернути земельну ділянку;

- коли і в який спосіб розпочалося незаконне володіння відповідачем земельними ділянками, чи здійснюється на них підприємницька діяльність;

- які судові рішення прийняті по справах, (оскільки в позові зазначено, що позивачі неодноразово зверталися до суду);

- кадастрові номери в державних актах, виданих позивачам для ведення фермерського господарства не співпадають з кадастровими номерами земельних ділянок вказаних у Витягах з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельні ділянки;

- із державних актів на право власності на земельну ділянку, виданих позивачам, вбачається цільове її призначення – для ведення фермерського господарства, в зв`язку з цим, не зазначено чи були, чи є членами фермерського господарства позивачі та відповідач, якого саме, його місцезнаходження, код господарства ЄДРПОУ;

- чи оформлено у встановленому законом порядку вихід з фермерського господарства, виділ в натурі земельної ділянки та частки майна,

- та не зазначено докази на підтвердження вказаних обставин.

Згідно із ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Позивачами не зазначено обгрунтування стягнення з відповідача компенсації за використання земельного паю за п`ять років та його розміру, що складає 300 тисяч гривень, а також не зазначено обгрунтування стягнення матеріальних збитків і їх безпосередній розмір.

Позивачами при поданні позову не в повному обсязі сплачено судовий збір.

Ними заявлено дві позовні вимоги майнового характеру: щодо стягнення компенсації в розмірі 300 тисяч гривень та матеріальних збитків, розмір яких не зазначений взагалі, та одну позовну вимогу немайнового характеру: стосовно повернення земельної ділянки.

Згідно п. 10 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» у випадках подання позовної заяви одним чи кількома позивачами (співпозивачами) до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно до заявлених кожним із них вимог окремим платіжним документом (частина шоста статті 6 Закону № 3674-VI). Закон не містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним із кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У випадку якщо один із позивачів звільнений від сплати судового збору, загальна сума збору зменшується пропорційно до заявлених ним вимог.

Пунктом 12 вказаної постанови передбачено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, встановлено ставку судового збору, що становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлено ставку судового збору, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачами сплачено судовий збір не в повному обсязі без дотримання зазначених вище норм.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про зобов`язання повернути земельну ділянку, стягнення грошової компенсації за використання земельного паю, матеріальних збитків, - повернути з усіма додатками позивачам.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640 (шістсот) гривень, сплачений по платіжному дорученню № N09MF38904 від 05.12.2017 року, УДКСУ Ставищенського району, р/р 31214206700567, МФО 821018, банк отримувача ГУ ДКСУ у Київській області, код 36403380.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Р. В. Гуртовенко