Ухвала суду № 72075618, 07.02.2018, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/179/15-ц

Провадження № 4-с/364/1/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2018 року, Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ткаченко О. В.,

за участю секретаря Бондаренко Л. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність та дії державних виконавців Володарського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на бездіяльність та дії державних виконавців Володарського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, посилаючись на те, що 17 листопада 2015 року Володарським районним судом Київської області було видано виконавчий лист № 2/364/79/15, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 16571,62 доларів США, 300000 гривень пені, 11734 гривні 64 копійки 3% річних та 5481 гривня судових витрат. Заявник вказує, що про наявність вказаного виконавчого провадження № 51160010 їй стало відомо 19 січня 2018 року з листа направленого на її адресу 16 січня 2018 року. До 19 січня 2018 року боржнику не було відомо про будь-які документи виконавчого провадження № 51160010, оскільки державним виконавцем на адресу боржника вони не направлялись.

Заявник ОСОБА_1 просить суд поновити строк для подання скарги, який було пропущено з поважних причин; визнати бездіяльність старшого державного виконавця Володарського РВ ДВС ГТУЮ в Київській області ОСОБА_2, у не надісланні постанови про відкриття виконавчого провадження № 51160010 від 12 травня 2016 року на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення неправомірною; визнати дію старшого державного виконавця Володарського РВ ДВС ГТУЮ в Київській області ОСОБА_2 при винесенні постанови у виконавчому провадженні № 51160010 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 12 травня 2016 року неправомірною та скасувати постанову; визнати дію старшого державного виконавця Володарського РВ ДВС ГТУЮ в Київській області ОСОБА_3 при винесенні постанови у виконавчому провадженні № 51160010 про розшук майна боржника, якою оголошено в розшук майно боржника, а саме, автомобіль марки «Ssang Yong ACTION A200 XDI» 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, від 22 лютого 2017 року неправомірною та скасувати постанову; визнати дію старшого державного виконавця Володарського РВ ДВС ГТУЮ в Київській області ОСОБА_3 при винесенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, жителька смт. Володарка, вул. Армійська, 2, Київської області до виконання покладених на ОСОБА_1 зобов’язань згідно виконавчого листа № 2/364/79/15 від 17 листопада 2015 року, неправомірними та скасувати подання; судові витрати, пов’язані з розглядом скарги покласти на Володарський РВ ДВС ГТУЮ в Київській області.

В судове засідання заявник та представник заявника на розгляд скарги не прибули та представник заявника направив до суду заяву, в якій просив суд розглядати скаргу без його участі та участі заявника та подав клопотання про стягнення судових витрат за надання юридичних послуг з Володарського РВ ДВС ГТУЮ в Київській області.

В судове засідання державний виконавець Володарського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 не з’явилась, подала до суду заяву про розгляд скарги у її відсутність та подала заперечення проти скарги з матеріалами виконавчого провадження.

Суд, дослідивши письмові докази та матеріали виконавчого провадження, дійшов висновку, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено, що 12.05.2016 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та надіслано відповідним органам (зокрема: територіального центру № 3249, державної інспекції сільського господарства в Київській області, відділу Держгеокадастру у Володарському районі) для виконання. 19.05.2016 року надіслано запити для перевірки майнового стану боржника до органів реєстрації, а саме: Володарський РЦЗ, територіальний центр № 3249, державна інспекція сільського господарства в Київській області, відділ Держгеокадастру у Володарському районі, Управління Пенсійного Фонду України, Державної податкової служби України. 09.06.2016 року до відділу надійшла відповідь із Володарського РЦЗ на запит про те, що станом на 08.06.2016 року боржник ОСОБА_1 на обліку в державній службі зайнятості не перебуває. 23.06.2016 року при перевірці по базі «АРМОР» автотранспортні засоби за боржником ОСОБА_1 не значаться, про що був складений відповідний акт. 11.07.2016 року сформовано інформаційну довідку про відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта. Згідно якої за боржником (РНОКПО НОМЕР_2) об’єкти нерухомого майна відсутні. 30.08.2016 року до відділу надійшла відповідь із відділу Держгеокадастру Володарського району про відсутність земельних ділянок, зареєстрованих за ОСОБА_1 02.11.2016 року надійшла відповідь з Пенсійного Фонду України про осіб боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи, чи отримують пенсії, в результаті обробки запиту відносно ОСОБА_1 інформації не знайдено. Відповідно до відповіді на запит до Державної податкової служби України інформації стосовно божників-фізичних осіб щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня, інформація про номери рахунків відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками-юридичними особами-підприємцями відсутня, в зв’язку з припиненням фізичної особи-підприємця. 29.11.2016 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою, вказаною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1. В результаті проведених виконавчих дій державним виконавцем встановлено, що за вказаною адресою боржник не проживає. 29.11.2016 року старшим державним виконавцем Володарського РВ ДВС ГТУЮ в Київській області було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, яка була оскаржена представником ПАТ «Родовід Банк» та ухвалою Володарського районного суду Київської області від 23.01.2017 року вказану постанову було скасовано та зобов’язано Володарський РВ ДВС ГТУЮ в Київській області відновити виконавче провадження № 51160010 та відповідно старшим державним виконавцем Володарського РВ ДВС ГТУЮ в Київській області проводився розшук майна боржника, виклик боржника, відповідні запити до установ для з’ясування майнового стану боржника. 12.04.2017 року ухвалою Володарського районного суду Київської області було оголошено розшук боржника ОСОБА_1 та 05.10.2017 року ухвалою Володарського районного суду Київської області було тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1.

Боржник в скарзі вказує, що про наявність вказаного виконавчого провадження № 51160010 їй стало відомо 19 січня 2018 року з листа направленого на її адресу 16 січня 2018 року. До 19 січня 2018 року боржнику не було відомо про будь-які документи виконавчого провадження № 51160010, оскільки державним виконавцем на адресу боржника вони не направлялись.

Також заявник посилається на порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки її не було належним чином повідомлено про відкриття виконавчого провадження № 51160010 та надання строку для добровільного виконання рішення суду.

12 травня 2016 року старшим державним виконавцем Володарського РВ ДВС ГТУЮ в Київській області ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51160010 і надано строк для добровільного виконання рішення суду до 18 травня 2016 року.

Заявник вказує, що державний виконавець не надіслала, а боржник відповідно, не отримала постанову № 51160010 про відкриття виконавчого провадження, у зв’язку з чим остання була позбавлена можливості добровільно виконати рішення суду у передбачений Законом України «Про виконавче провадження» та постановою про відкриття виконавчого провадження строк. Таким чином, на момент можливості початку примусового виконання рішення суду законодавець ставить у залежність від виконання чи невиконання рішення суду боржником у добровільному порядку, в той же час як боржник має можливість виконати рішення суду добровільно виключно у випадку неналежного повідомлення державним виконавцем про відкриття виконавчого провадження у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження».

Старшим державним виконавцем Володарського РВ ДВС ГТУЮ в Київській області ОСОБА_3 до суду було подано заперечення проти скарги, в якому зазначено, що Володарським РВ ДВС копія постанови про відкриття виконавчого провадження була направлена згідно вимог ЗУ «Про виконавче провадження», та всі послідуючі постанови та виклики були направлені боржнику ОСОБА_1 з дотриманням вимог ЗУ «Про виконавче провадження», що стверджено матеріалами виконавчого провадження.

Згідно вимог ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред’явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до вимог ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов’язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно вимог ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Заявник в скарзі зазначала, що всі дії державного виконавця, направлені на примусове виконання рішення суду, є неправомірними, оскільки державним виконавцем в порушення вимог ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» було розпочато примусове виконання рішення суду.

Проте, слід зазначити, що винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.05.2016 року є чинною і діяла на час проведення перелічених вище виконавчих дій державним виконавцем в рамках виконавчого провадження ВП № 51160010, і в межах своєї компетенції державні виконавці вчиняли заходи для виконання рішення суду, та всі документи було направлено на адресу боржника, що стверджено матеріалами виконавчого провадження.

Відповідно до наданих суду письмових заперечень та матеріалів виконавчого провадження старшим державним виконавцем Володарського РВ ДВС ГТУЮ в Київській області, момент звернення боржника ОСОБА_1 зі скаргою, зобов’язання за виконавчими документами боржником не виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд ставить під сумнів посилання заявника на те, що їй не було відомо про існування виконавчого провадження, оскільки заявником було отримано кредит у ПАТ «Родовід Банк» для придбання автомобіля марки «Ssang Yong ACTION A200 XDI» 2008 року випуску, який згідно договору застави транспортного засобу від 15.02.2008 року було ОСОБА_1 передано в заставу, як забезпечення виконання кредитного договору. ОСОБА_1 не виконувала зобов’язання за кредитним договором та ПАТ «Родовід Банк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором та на підставі рішення суду було видано виконавчий лист, який ПАТ «Родовід Банк» було подано до Володарського РВ ДВС ГТУЮ в Київській області для відкриття виконавчого провадження, тож суд розцінює посилання заявника на те, що їй не було відомо про існування виконавчого провадження про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором, як намагання уникнути від сплати заборгованості.

Керуючись ЗУ «Про виконавче провадження» (який діяв на момент винесення постанов), ст.ст. 13, 447-451 ЦПК України, суд , -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність та дії державних виконавців Володарського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує апеляційна скарга подається протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О. В. Ткаченко