Ухвала суду № 72075580, 07.02.2018, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 360/1124/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року Бородянський районний суд

Київської області в складі: головуючого судді Стасенка Г.В.,

участі секретаря судового засідання Клопот О.О.,

прокурора Лукашенка О.В.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

потерпілої ОСОБА_5,

представника потерпілої адвоката ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в смт.Бородянка Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017110120000309 від 26 березня 2017 року, про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.121 КК України,

в с т а н о в и в :

Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину за таких обставин. 25 березня 2017 року, приблизно о 23-й годині, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, він, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, поблизу домоволодінь № 55-57 по вул.Шевченка в с.Лубянка Бородянського району Київської області в той час як ОСОБА_1, діючи умисно, маючи намір на спричинення тілесного ушкодження та реалізуючи свої злочинні дії в ході бійки наніс ОСОБА_7 чисельні удари кулаками обох рук, в один з яких був затиснутий мобільним телефоном "Сіменс М-65", в область голови та тулуба, чим спричинив останньому тяжке тілесне ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми: забійних ран волосистої частини голови (девять), обличчя (дві), на слизовій оболонці нижньої губи зліва (одна), множинних синців та саден обличчя, крововиливу під кон'юнктиву правого ока, крововиливів у скроневі мязи з обох сторін, вдавленого перелому лівої тімяної кістки, ізольованого перелому потиличної кістки зліва, крововиливу під тверду мозкову оболонку правої скроневої ділянки (обємом приблизно 15 см3), крововиливів під мяку мозкову оболонку обох півкуль головного мозку з проривом у шлункову систему, крововиливів під мяку оболонку мозочку, забою, набряку-набухання головного мозку, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, він стояв поряд та спостерігав за вчиненням злочину, що дало підстави ОСОБА_1 розраховувати на сприяння з його збоку. В подальшому, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, з метою перешкоджання розкриттю тяжкого злочину, вчиненого ОСОБА_1, вчинив дії спрямовані на приховування слідів злочину, а саме, в той момент, коли потерпілий ОСОБА_7, знаходився без свідомості, діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, спільно з ОСОБА_1 роздягнув потерпілого, знявши з нього закривавлений одяг (який в подальшому вони сховали) та взявши ОСОБА_7 під руки, спільно з ОСОБА_1 перетягнув його на подвіря домоволодіння № 61-а по вул.Шевченка в с.Лубянка Бородянського району Київської області, де 26 березня 2017 року від отриманих тілесних ушкоджень настала смерть потерпілого.

За ухвалою слідчого судді Бородянського районного суду Київської області від 26 березня 2017 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 травня 2017 року.

За ухвалою слідчого судді Бородянського районного суду Київської області від 19 травня 2017 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 23 червня 2017 року.

За ухвалою підготовчого судового засідання Бородянського районного суду Київської області від 21 червня 2017 року обвинуваченому ОСОБА_2 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 20 серпня 2017 року.

За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 20 липня 2017 року обвинуваченому ОСОБА_2 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 19 вересня 2017 року.

За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 30 серпня 2017 року обвинуваченому ОСОБА_2 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 28 жовтня 2017 року.

За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 10 жовтня 2017 року обвинуваченому ОСОБА_2 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09 грудня 2017 року.

За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 20 листопада 2017 року обвинуваченому ОСОБА_2 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 19 січня 2018 року.

За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 26 грудня 2017 року обвинуваченому ОСОБА_2 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 25 лютого 2018 року.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши думку прокурора Лукашенка О.В., який просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 дію обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах двох місяців, думки обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника-адвоката ОСОБА_4, які заперечувала проти продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою, думки потерпілої ОСОБА_5 та представника потерпілої - адвоката ОСОБА_6, які підтримали думку прокурора щодо продовження ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" № 33977/96 від 25 липня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від суду, незаконний вплив на потерпілу, свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність підстав для продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, якпідкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Оцінюючи викладене, суд дійшов висновку, що тяжкість і обставини злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, дані про особу обвинуваченого, який має непогашену судимість, свідчать про наявність ризиків, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, впливати на потерпілу та свідків, і застосування більш мяких запобіжних заходів є недостатнім, оскільки не забезпечить запобігання цим ризикам, а тому суд вважає за необхідне продовжити дію обраного обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах двох місяців.

Керуючись ст.197, 199, 331 КПК України, суд

у х в а л и в :

Продовжити дію обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Київський слідчий ізолятор" до 06 квітня 2018 року.

Копію ухвали негайно після її проголошення вручити сторонам.

Головуючий-суддяОСОБА_8