Рішення № 72075147, 31.01.2018, Овруцький районний суд Житомирської області

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/1386/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2018

Овруцький районнийД суд Житомирської області в складі :

головуючого – судді Гришковець А.Л.,

із секретарем Деменчук О.Г.,

з участю представника

відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою і просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 30.12.2010 в сумі 38315 грн. 45 коп., із них: 3297 грн. 62 коп. заборгованості за кредитом, 29532 грн. 81 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом, 3184 грн. 28 коп. заборгованості за пенею та комісією; 2300 грн. 74 коп. - штрафи та судовий збір в сумі 1600 грн. 00 коп., мотивуючи тим, що 30.12.2010 відповідачеві по кредитному договору без номера від 30.12.2010 було видано кредит в розмірі 3300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами банку», які діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік.

Одночасно, Умовами та правилами надання банківських послуг передбачено можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід’ємних частин договору.

При порушенні строків платежу по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Взяті на себе зобов’язання відповідач не виконує і тому заборгованість по кредиту станом на 31.03.2017 становить вищевказану суму.

В судове засідання представник позивача не з’явився, але надав заяву, в якій просить справу розглянути без участі представника банку. Позовні вимоги підтримали. Погоджуються на заочний розгляд справи. В судовому засіданні 11.10.2017 представник позивача позовні вимоги підтримував в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просить відмовити в задоволенні позову в зв’язку зі спливом строку позовної давності. Відповідач в попередніх судових засіданнях також просила врахувати строк позовної давності. При цьому зазначала, що не може нести відповідальність за договором з 04.03.2014, тобто після викрадення в неї картки. Заперечувала і суму заборгованості.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши докази в справі, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до кредитного договору без номера від 30.12.2010 (підписана заява 30.12.2010 відповідачем разом з «Пам’яткою клієнта», «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складають між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві) було надано відповідачеві кредит в розмірі 3300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. (а.с. 5, 82).

Згідно п.1.1.3.2.3 Умов сторони погодили право банку проводити зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов’язаний не менше, ніж за сім днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку згідно п.1.1.3.1.9 цього договору.

Відповідно ж до п.1.1.3.1.9 цього договору банк зобов’язаний не рідше одного разу в місяць способом, зазначеним в заяві, надавати клієнту виписки про стан картрахунку та про проведені за минулий місяць операції по картрахунках.

З п.1.1.5.25 умов вбачається, що за несвоєчасну сплату послуг, передбачених даним договором, умовами та правилами клієнт сплачує банку по кожному випадку порушення пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості, але не вище подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який платиться пеня за кожен день просрочки.

При порушенні строків платежу по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити штраф в розмірі 500 грн. +5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій, що передбачено Тарифами, п.1.1.5.20 Умов.

Згідно зі ст. 526 ЦПК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Копії розрахунку по вказаному кредитному договору свідчить про нарахування банком заборгованості по ньому в сумі 38315 грн. 45 коп., із них: 3297 грн. 62 коп. заборгованості за кредитом, 29532 грн. 81 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом, 3184 грн. 28 коп. заборгованості за комісією; 2300 грн. 74 коп. - штрафи.

Відповідачем в судовому засіданні не заперечувалася обставина не вживання нею заходів щодо добровільного погашення заборгованості по кредитному договору без номера від 30.12.2010 після викрадення в неї 04.03.2014 картки, тобто починаючи з 23.05.2014. До цього вона погашала кредит і загальна сума погашення за наданим кредитом склала 4083 грн. 07 коп., що узгоджується з даними розрахунку.

Факт крадіжки картки у відповідача підтверджується довідкою СВ ВП №3 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві від 29.08.2017 та витягом з кримінального провадження № 12014100100001952 від 05.03.2014 (а.с.54-55).

Однак, вказану обставину суд не може покласти в основу рішення по справі, так як відповідно до п.1.1.5.13 Умов клієнт несе відповідальність в повному обсязі за всі операції, які супроводжуються авторизацією до моменту письмової заяви клієнта про блокування карти /рахунку/ на рух коштів. Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що письмову заяву позивач не подавала. Вона повідомила про крадіжку по телефону, що також передбачено Умовами. Пункти 1.1.2.29.1 та 2.1.1.9.10 Умов дійсно підтверджують право та обов’язок доручити банку заблокувати рух коштів. Причому, визначено відповідальність клієнта за всі операції з картою, що здійснені по дату отримання банком повідомлення від клієнта про втрату карти включно (звернутися по телефону чи через звернення в банк). Проте, доказів такого звернення, його дати суду не надано, хоча це є обов’язком сторони відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України.

Не можуть бути покладені в основу рішення по справі і доводи сторони відповідача в частині не дотримання банком строків позовної давності з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Відповідач та її представник в судовому засіданні заявляли неодноразово про застосування строку позовної давності. Вказані заяви містяться також і в запереченнях на позовну заяву.

У правовій позиції Верхового Суду України, викладеній у постанові № 6-14цс14 від 19.03.2014 зазначено, що відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Під час розгляду справи було встановлено, що відповідачеві на виконання умов кредитного договору була видана кредитна картка № 4149437745509511 строком дії до жовтня 2017 року (а.с.82).

Тобто, термін виконання зобов’язання по сплаті кредиту визначено останнім днем місяця терміну дії платіжної картки - 31 жовтня 2017 року.

Позов подано до суду 17.05.2017, тобто банк звернувся з позовом до відповідача навіть до початку перебігу строку позовної давності.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 не вживаються заходи щодо добровільного погашення заборгованості по кредитному договору без номера від 30.12.2010, суд вважає за необхідне стягнути з неї суму заборгованості.

Проте, вирішуючи питання щодо розміру заборгованості, суд звертає увагу на наступне.

Банк просить одночасно стягнути пеню та штраф, не враховуючи при цьому, що цивільно-правова відповідальність - це покладання на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладання на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відтак, зважаючи, що банк не врахував вищевикладеного та не звернув увагу, що за умовами даного кредитного договору штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення, а тому суд відмовляє банку в стягненні штрафу, тобто як його фіксованої частини у розмірі 500 грн., так і його процентної складової у розмірі 1800,74 грн..

Не підлягають задоволенню і вимоги банку щодо стягнення заборгованості по пені та комісії, так як банком в розрахунку не здійснено нарахування пені (а.с.3-4), а Умови та Тарифи не визначають порядок нарахування комісії. Тобто, позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження зобовязань відповідача щодо сплати пені та комісії в разі порушення зобовязання з повернення кредиту, що закріплено також у правовому висновку Верховного Суду України у справі № 6-2320цс16, який відповідно до ст. 417 ЦПК України є обов’язковим для суду першої та апеляційної інстанції.

Крім того, досліджуючи наданий банком розрахунок суми забогованості, суд дійшов висновку, що він суперечить умовам договору та не узгоджується з вимогами законодавства, оскільки нарахування банком відсотків в даному випадку здійснювалось на тіло кредиту та відсотки. Вказану обставину було встановлено і при розгляді апеляційним судом Житомирської області цивільної справи за аналогічним позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» №286/352/17 ( рішення від 10.07.2017, яке набрало законної сили), про що свідчать дані з Єдиного державного реєстру, і відповідно вказана обставина є загальновідомою.

Таким чином, заборгованість зі сплати відсотків станом на станом на 31.03.2017, виходячи із відсоткової ставки за рік у період з 17.06.2013 по 31.03.2017 в розмірі 30%, буде становити: (3297,62х30%х3)+(3297,63х30%:12х9)+(3297,63х30%: 360х13) = (2967, 86 +741,96 + 35,33) = 3745,15 грн..

При цьому, суд не приймає зміну відсоткової ставки з 01.09.2014 на 34,80 % (після викрадення картки) та з 01.04.2015 на 43,20%, так як не надано позивачем доказів про інформування про це відповідача, зокрема у виписці по картрахунку згідно п.1.1.3.1.9 цього договору, у строк не менше, ніж за сім днів до введення змін, що погоджено у п.1.1.3.2.3 Умов і, що є обов’язком сторони відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України.

Водночас, суд звертає увагу, що вказаному обов’язку банку кореспондував би обов’язок клієнта, тобто відповідача, щодо подання письмової заяви про блокування карти /рахунку/ на рух коштів, в зв’язку з викраденням 04.03.2014 картки, відповідно п.1.1.5.13 Умов і, що потягло б припинення операцій на рахунку.

Так як, вказані дії проведені не були, однією із причин чого стала і суперечливість Умов (п.п. п.1.1.5.13 ; 1.1.2.29.1 та 2.1.1.9.10), що свідчить про істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на користь банку та суперечить принципу добросовісності договірних відносин, і що потягло за собою протиправне використання картки особою, яка скоїла кримінальне правопорушення.

За таких обставин, аналізуючи та оцінюючи правовідносини, що склалися, норми права, що їх регулюють, всі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором б/н від 30.12.2010 в сумі 7042 грн. 77 коп., із них: 3297 грн. 62 коп. заборгованості за кредитом, 3745 грн. 15 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1600 грн.00 коп., які відповідно до ст.141 ЦПК підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі (1600х18,4%)=294 грн. 40 коп..

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268, підпунктом 15.5 пункту 15 ч.1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд -

РІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р №29092829003111, МФО 305299, код 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 30.12.2010 в сумі 7042 грн. 77 коп., із них: 3297 грн. 62 коп. заборгованості за кредитом, 3745 грн. 15 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом та судовий збір в сумі 294 грн. 40 коп..

В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.

На рішення суду до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя : ОСОБА_3 Повне рішення виготовлено 07.02.2018