Ухвала суду № 720740, 04.06.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

14 червня 2007 року

Справа № 2-19/1915-2007А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ,

суддів ,

,

секретар судового засідання

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Бахчисарайського районного центру зайнятості на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 6 березня 2007 року по справі № 2-19/1915-2007А

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим (вул. Сімферопольська, 5а,Бахчисарай,98403)

до Бахчисарайського районного центру зайнятості (вул. Леніна, 90, Бахчисарай, 98405)

про стягнення 5841,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 6 березня 2007 року (суддя Мокрушин В.І.) по адміністративній справі № 2-19/1915-2007А позов Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим про стягнення з Бахчисарайського районного центру зайнятості 4.726,78 грн. задоволено.

Не погодившись з вказаною постановою, Бахчисарайський районний центр зайнятості звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Заявник апеляційної скарги вважає, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, на думку скаржника, суд першої інстанції позбавив його права надати додаткові докази та пояснення, залишив без задоволення клопотання про відкладення справи, та неправильно застосував статтю 50 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Крім цього, заявник апеляційної скарги вважає, що рішення судом прийнято і при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, тому що судом не прийняти до уваги листи центру зайнятості про повідомлення пенсійного фонду про необхідність зупинити виплату пенсії Муслядінову А.А., акти взаємних розрахунків за жовтень-грудень 2005 року і квітень-липень 2005 року, які підтверджують відсутність шкоди, заподіяної пенсійному фонду внаслідок неперерахування коштів на виплату та доставку пенсій.

Заперечення на апеляційну скаргу не надійшло.

Ухвалою від 17 травня 2007 року відкрито апеляційне провадження, ухвалою від 18 травня 2007 року підготовка справи до розгляду закінчена, розгляд призначено на 4 червня 2007 року.

У судовому засіданні 4 червня 2007 року представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача з ними не погодився, вважаючи судове рішення законним та обґрунтованим, однак через необхідність дослідження додаткових доказів розгляд справи було відкладено на 11 червня 2007 року.

У судовому засіданні 11 червня 2007 року представники сторін надали витребувані докази, у зв’язку з вивчанням у справі оголошена перерва до 14 червня 2007 року.

Після перерви представники сторін у судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином (під підпис).

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

Бахчисарайським районним центром зайнятості до Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим було надане направлення для оформлення дострокового виходу на пенсію наступним громадянам, а саме:

- Муслядінову А.А на підставі направлення для отримання дострокової пенсії за №1180504212001 від 21.04.2005 року було призначено пенсію за віком;

- Турчиній Г.Л. на підставі направлення для оформлення дострокового виходу на пенсію від 18.02.2005 року за № 1180502182002 з 18.02.2005 року призначена та виплачена пенсія в розмірі 1719,78 грн.;

- Абрамовій Н.І. на підставі направлення для оформлення дострокового виходу на пенсію від 26.04.2005 року за № 118050426001 з 15.04.2005 року призначена та виплачена пенсія в розмірі 399,56 грн.

Станом на 01.10.2006 року відшкодуванню підлягало 5841,99 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не сплатив вказану суму у добровільному порядку.

Вищевикладені обставини явились підставою для звернення Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим з позовом до господарського суду Автономної Республіки Крим про стягнення 5841,99 грн.

Позивач у ході розгляду справи уточнив вимоги, у зв’язку з тим, що переплата у розмірі 399,56 грн. була утримана із пенсійних виплат Абрамової Н.І. та у розмірі 715,65 грн. з виплат Турчиній Г.Л., і просив стягнути з відповідача 4726,78 грн.

Відповідно до статті 58 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.2003 (зі змінами та доповненнями), пункту 1.1. Положення про управління пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого наказом Пенсійного фонду від 30.04.2002 № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730 пенсійний фонд, управління Пенсійного фонду України (далі – Фонд) у районах, містах і районах у містах є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов’язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно зі статтею 45 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім передбачених законом випадків.

Працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, і військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, за умови їх реєстрації в службі зайнятості протягом семи календарних днів після звільнення як таких, що шукають роботу, відповідно до пункту 7 статті 26 Закону України „Про зайнятість населення” № 803-XII від 01.03.1991 (зі змінами) гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законом строку осіб перед пенсійного віку, які мають страховий стаж для чоловіків –25 років, для жінок –20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, - стаж роботи, який дає право на цей вид пенсії.

Відповідно до Порядку відшкодування Пенсійному фонду України з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрат, пов'язаних із достроковим виходом працівників на пенсію, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Пенсійного фонду України N 331/39 від 06.08.2001, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 17.08.2001 за № 713/5904, місцеві центри зайнятості, де до призначення пенсій перебували на обліку громадяни, на підставі подання місцевого органу Пенсійного фонду відшкодовують йому суми виплачених пенсій та кошти, витрачені Пенсійним фондом на доставку цих пенсій. Місцеві центри зайнятості до 20-го числа місяця, в якому проводяться виплати, на підставі клопотання місцевого органу Пенсійного фонду України, перераховують кошти в розмірі місячної потреби на ці виплати.

Згідно зі статтею 50 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суми пенсій виплачені надміру внаслідок подання страхувальником недостовірних даних, стягуються на підставі рішення територіальних органів Пенсійного фонду України або в судовому порядку.

Статтею 101 Закону України „Про пенсійне забезпечення” № 1788-ХII від 05.11.1991 (зі змінами) передбачено, що підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Доводи апелянта стосовно попередження позивача листом № 735/09-05 від 20.02.2006 року про зупинення виплати пенсії до з’ясування обставин, які впливають на виплату пенсії Муслядінову А.А. не приймаються судовою колегію до уваги через таке.

Апелянтом не надано судової колегії доказів отримання позивачем листів повідомлення. Крім того, направлення (клопотання) про оформлення пенсії Муслядінову А.А. було відкликано лише 23.06.2006 року.

Позивач у засіданні в апеляційної інстанції відмовився частково від адміністративного позову у зв’язку з частковим відшкодуванням сум переплати пенсій громадянам Турчиній Г.Л. і Муслядінову А.А. у розмірі 2732,54 грн. та просить постанову господарського суду залишити без змін в частині стягнення з відповідача 1994,24 грн.

Ця сума також підтверджена взаєморозрахунком сторін.

Відповідно до частини 1 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову у будь-який час до закінчення апеляційного провадження.

Згідно зі частиною 2 статті 112, частиною 2 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України у разі часткової відмови позивача від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.

Частиною 2 статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає можливим закрити провадження у справі у частині позовних вимог у розмірі 2732,54 грн.

В іншій частині постанова господарського суду підлягає залишенню без змін, як ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права та при правильному встановленні обставин справи.

Керуючись статтями 112, 194, 195, ч.1 п.1, п.5 статті 198, статтею 200, ч. 2 статті 203,статтями 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Бахчисарайського районного центру зайнятості залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 6 березня 2007 року у справі № 2-19/1915-2007А у частині стягнення 2732,54 грн. визнати нечинною і закрити провадження у справі у даній частині.

3. В частині задоволення адміністративного позову у сумі 1994,24 грн. постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 6 березня 2007 року у справі № 2-19/1915-2007А визнати діючою.

4. Стягнути з Бахчисарайського районного центру зайнятості (98405, Бахчисарай, вул. Леніна, 90, ЄДРПОУ 20708563) на користь Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної республіки Крим (98403, Бахчисарай, вул. Сімферопольська, 5а, ЄДПРОУ 22300435) 1994,24 грн.

5. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати виконавчий документ.

Головуючий суддя

Судді