Постанова № 72073704, 06.02.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Постанова

Іменем України

06 лютого 2018 року

м. Харків

справа № 640/15312/15-ц

провадження № 22-ц/790/96/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Пилипчук Н.П. ,

суддів: Колтунової А.І., Кругової С.С.,

за участю секретаря судового засідання : Плахотнікової І.О.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,

відповідач - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з апеляційною скаргою ОСОБА_1, на рішення Київського районного суду м. Харкова, постановлене 13 січня 2017 року, під головуванням судді Сенаторова В.М. в залі суду в місті Харкові,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову представник Банку зазначив, що 25 квітня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступник УкрСиббанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №11147466000, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 16751,00 дол. США з розрахунку 12,5 % річних на строк з 25 квітня 2007 року до 25 квітня 2014 року. Банк свої зобов'язання за кредитним договором повністю виконав, надавши відповідачеві кредит, в розмірі та строки передбачені кредитним договором. 08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, АТ «УкрСиббанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними договорами, зокрема за договором №11147466000 від 25 квітня 2007 року, укладеним із відповідачем. Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 28 липня 2015 року за відповідачем наявна заборгованість у сумі 258 956,65 грн., з яких: тіло кредиту - 145382,03 грн.; відсотки - 113574,62грн.

У зв’язку з викладеним, ПАТ «Дельта Банк» просило суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №11147466000 від 25 квітня 2007 року у сумі 258 956,65 грн. та судові витрати.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 13 січня 2017 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №11147466000 від 25.04.2007 року станом на 28.07.2015 року у сумі 258 956 ( двісті п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот пятдесят шість) гривень 65 копійок, з яких: тіло кредиту - 145382,03 грн.; відсотки- 113 574,62 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 2 589 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 56 копійок.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування вказаного рішення суду першої інстанції та про ухвалення нового рішення, яким просить відмовити у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк».

Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зокрема, зазначає, що наданий Банком суду екземпляр договору про надання послуг споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11147466000 від 25.04.2007 року є неналежним доказом у справі, оскільки перша та друга сторінка вказаного документу підписані не ОСОБА_1 Звертає увагу на те, що представником відповідача неодноразово подавалися до суду клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, однак, останні були проігноровані судом першої інстанції, що, в свою чергу, на думку апелянта, призвело до фактичної легалізації сфальсифікованих документі та неправильного вирішення справи. Також, як вказує ОСОБА_1, готівкою кредитні гроші вона не отримувала, заяву про видачу готівки не підписувала. В період укладення спірного кредитного договору повноважень стороннім особам не надавала, жодних довіреностей не підписувала.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та надав письмові пояснення. Вказував, до суду разом з оригіналом договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11147466000 від 25 квітня 2007 року з графіком погашення кредиту надавався оригінал заяви на видачу кредитних коштів. Копії зазначених документів, які містилися в матеріалах справи були завірені судом. Відповідно до заяви на видачу кредитних коштів ОСОБА_1 просить надати 25 квітня 2007 року кредитні кошти в сумі 16751,00 дол. США згідно умов Договору про надання споживчого кредиту та застави транспортного засобу №11147466000 від 25 квітня 2007 року. При огляді судом наданих оригіналів документів, представник відповідача в судовому засіданні не заперечував належність підпису ОСОБА_1 на всіх сторінках Кредитного договору, крім першої та другої, на графіку погашення кредиту, який є невід’ємною частиною Кредитного договору, на заяві про видачу кредитних коштів, яка погоджена начальником відділення №848 АК1Б «УкрСиббанк» ОСОБА_2, не заперечував також проти наявності та розміру заборгованості за кредитним договором. 25 квітня 2007 року ОСОБА_2 підписано розпорядження на видачу кредиту ОСОБА_1 в сумі 16 751,00 дол. США за відсотковою ставкою 12,5% річних зі строком погашення 25 квітня 2014 року, мета кредитування: придбання автомобіля, підстава: Кредитний договір №11147466000 від 25 квітня 2007 року (копію розпорядження додаю). Також посилається на те, що відповідно до виписки по кредитному договору № 11147466000 за період з 25 квітня 2007 року по 19 грудня 2011 року ОСОБА_1 отримано кредитні кошти в сумі 16751,00 дол. США та сплачувались нею щомісячні платежі за кредитним договором (копію виписки додаю). Також відповідно до виписки по кредитному договору № 1 НОМЕР_1 за період з 20 грудня 201 1 року по 18 березня 2016 року, що міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 особисто сплачено 04.09.2012 року на користь ПАТ «Дельта Банк» платіж в сумі 200 дол. США. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що міститься в матеріалах справи, за власником ОСОБА_1 зареєстровано автомобіль Mitsubishi Lanser, 2007 р. випуску, державний номер НОМЕР_2, в особливих відмітках вказано - договір з ТОВ «Техно-арт» м. Харків, кредит «УкрСиббанк».

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 грудня.

Згідно з Перехідними положеннями ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанції розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року в редакції чинній на момент розгляду справи.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» суд першої інстанції виходив з того, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, в зв'язку з чим наявна заборгованість у сумі 258956,65 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Судова колегія не погоджується із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.04.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступник УкрСиббанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №11147466000, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 16751,00 дол. США з розрахунку 12,5 % річних на строк з 25 квітня 2007 року до 25 квітня 2014 року.

08 лютого 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, за яким останній набув права вимоги по кредитному договору №11147466000 від 25 квітня 2007 року.

Згідно зі ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання забов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом відповідно до вимог ч.1 ст.611, ч.1 ст.612 ЦК України.

Разом з тим, згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідач наполягає, що на договорі кредиту, який надано позивачем до суду перші дві сторінки містять не її підпис, вказує, що укладала кредитний договір на інших умовах, яких вона не пам*ятає.

За клопотання відповідача в апеляційному суді була проведена судова почеркознавча експертиза.

Згідно висновку експерта № 12989/17456 від 02 листопада 2017 року підписи від імені ОСОБА_1 в оригіналі договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11147466000 від 25 квітня 2007 року розташовані на сторінках 1, 2 (лицева і зворотна сторони першого аркушу) в рядках «Позичальник: в особі представника»,- виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_1, а іншою особою.

Представник позивача вважав зазначений висновок експертизи не прийнятним, оскільки зразки почерку та підпису ОСОБА_1 були зібрані з порушенням Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.

Між тим, такі доводи представника позивача не є обгрунтованими, оскільки експерементальні зразки підпису були виконані ОСОБА_1 в присутності суддів колегії після встановлення її особи, на аркушах, посвідчених суддями. Заперечень та зауважень щодо якості та часу виготовлення зразків підпису та матеріалів, наданих для дослідження експерт не виказував, вважав матеріали достатніми, клопотань про надання інших зразків не заявляв.

Як вбачається із оригіналу договору № 11147466000 від 25 квітня 2007 року на перших двох аркушах, які згідно висновку експертизи ОСОБА_1 не підписувала, вказано предмет договору, процента ставка, умови забезпечення кредиту.

Між тим, матеріали справи містять достатньо доказів того, що ОСОБА_1 25.04.2007 року отримала кредит в Акціонерному комерційному інноваційному банку «УкрСиббанк» в сумі 16 751 доларів США.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 – ОСОБА_3 не заперечував той факт, що саме за кредитні кошти, отримані 25.04.2007 року в Акціонерному комерційному інноваційному банку «УкрСиббанк» нею був придбаний автомобіль Mitsubishi Lanser, звертав увагу на те, що кошти банком були перераховані за придбання автомобілю у гривні.

Матеріали справи містить квитанції № 147 від 25 квітня 2017 року про перерахування 84 597,00 грн. на рахунок "ООО ТЕХНО-АРТ", в графі призначення платежу вказано «оплата за авт. Mitsubishi Lanser по дог. От 24.04.07».(а.с. 18)

Крім того, ОСОБА_1 підписала графік погашення кредиту, з якого вбачається розмір наданого кредиту.

Представник позивача вказує, на те, що ОСОБА_1 сплачувала кредит згідно процентної ставки, яка вказана у договорі. Крім того, в розпорядженні на видачу кредиту від 25 квітня 2007 року та у витягу із протоколу № 76 засідання кредитного комітету Контакт – Центру АКІБ «УкрСиббанк» від 20 квітня 2007 року також зазначено розмір кредиту та процентної ставки у розмірі 12,5 річних. Однак, вказані документи не містять підпису ОСОБА_1, у зв’язку із чим, відсутні підстави вважати, що вона була ознайомлена із вказаними документами та їх змістом.

Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 погоджувалась сплачувати банку проценти за ставкою 12,5 % річних.

Сама по собі сплата коштів за кредитним договором не свідчить про укладення договору саме на тих підставах, про які зазначає позивач.

Згідно п.5.3 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженої Постановою НБУ від 18.06.2003 № 254 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.07.2003 року за № 559/7880, особові рахунки та виписки з них є регістрами, які Банки обов'язково мають складати на паперових та/або електронних носіях. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного) (п.5.1. цього Положення).

Між тим, виписки по особовим рахункам, які надані позивачем (том 1 а.с 103-131) містять відомості лише з грудня 2012 року.

Як вбачається із розрахунків, наданих представником позивача за період з 25 квітня 2007 року по 19 грудня 2011 року, відповідач постійно сплачувала кошти до грудня 2012 року. (а.с 224-229). Підсумуванням коштів внесених у колонку "кредит" у розрахунку доходів за кредитом встановлено, що сума становить 10915,27 доларів США (а.с. 226-229), отже перевищує заборгованість за тілом кредиту.

Інших прийнятних розрахунків за зазначений період матеріали справи не містять.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, у спосіб, визначений законами України (ст.4 ЦПК).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 12 ЦПК).

Статтею 13 ЦПК України закріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства - суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування, а відтак і рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів вважає, що матеріали справи не містять достатніх належних та допустимих доказів того, що у відповідача ОСОБА_1 наявна заборгованість перед ПАТ «Дельта Банк».

За таких обставин, розмір дійсної заборгованості за кредитним договором №11147466000 від 25 квітня 2007 року не є доведеним, тому відсутні підстави для задоволення позову ПАТ «Дельта Банк».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 371, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Апеляційний суд Харківської області, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 січня 2017 року - скасувати.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття , але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 07 лютого 2018 року.

Головуючий – Н.П.Пилипчук

Судді – А.І. Колтунова

ОСОБА_4