Ухвала суду № 72071635, 07.02.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

07.02.2018

Справа № 910/1215/18

Суддя Картавцева Ю.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська авіаційна компанія «Велес» про забезпечення позову, що подана до відкриття провадження у справі №910/1215/18,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська авіаційна компанія «Велес» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Атлон» про визнання договору про відступлення права вимоги (цесії) №17/07-2017 від 17.07.2017 між Державним підприємством «Луганський авіаційний ремонтний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Атлон» недійсним.

Відповідно до прохальної частини позову позивач також просив суд з метою забезпечення позову та забезпечення можливості виконання рішення суду, яке буде ухвалено, - заборонити Перерському РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві вчиняти виконавчі дії по зведеному виконавчому провадженню №51708382, до складу якого входить виконавче провадження №51852343 до винесення рішення.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

За змістом ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Як зазначає заявник, необхідність вжиття заходів забезпечення позову викликана тим, що відповідно до розділу 1 оспорюваного договору відповідач 1 передає, а відповідач 2 приймає право вимагати від позивача заборгованість у розмірі 2127030 грн. 00 коп., засновану на договорі з організації транспортування вантажів автотранспортом № 14/109 від 05.05.2010 року та договорі № 14/94 від 03.06.2010 року на виконання капітального ремонту, що додатково підтверджена рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2014 у справі № 910/24608/13, тоді-як на виконанні Печерського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві знаходиться зведене виконавче провадження № 51708382, до якого входить виконавче провадження 51852343 з виконання наказу № 910/24608/13 Господарського суду міста Києва від 15.05.2014 про стягнення з позивача на користь відповідача 2 суми боргу у розмірі 2127030,00 грн. Разом з тим, у випадку задоволення судом позовних вимог, відповідач 2 буде неналежним стягувачем, однак, до моменту винесення судом рішення у даній справі, існує загроза того, що державний виконавець стягне кошти на рахунок відповідача 2, що може істотно ускладнити виконання рішення за цим позовом, адже рішення суду буде виконане на користь неналежного стягувача.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідності вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд зазначає, що посилання заявника на складність виконання рішення за цим позовом є необґрунтованим, оскільки спір у даній справі стосується недійсності договору про відступлення на користь відповідача 2 права вимоги щодо стягнення з позивача грошових коштів, тоді-як наявність виконавчого провадження зі стягнення таких коштів на користь відповідача 2 не може свідчити про наявність підстав вважати, що рішення суду у даній справі (у разі задоволення позову) буде складно виконати, оскільки у межах поданого позивачем позову оспорюється не обов’язок позивача зі сплати коштів у розмірі 2127030 грн. 00 коп. (як вбачається з пояснень заявника, така заборгованість підтверджена рішенням суду, що набрало законної сили), а дійсність договору, на підставі якого відповідачем 2 набуто право вимоги до боржника – позивача. Тобто навіть у разі задоволення позову про визнання недійсним договору відступлення, сам обов’язок боржника щодо сплати заборгованості у відповідному розмірі не зміниться та не зникне, а первісний кредитор вправі буде вимагати у нового кредитора за недійсним договором відступлення стягнуті на користь останнього грошові кошти при примусовому виконанні рішення (у разі стягнення таких коштів у виконавчому провадженні).

Відтак, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська авіаційна компанія «Велес» про забезпечення позову, що подана до відкриття провадження у справі №910/1215/18, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська авіаційна компанія «Велес» про забезпечення позову, що подана до відкриття провадження у справі №910/1215/18, відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.В. Картавцева