Рішення № 72071189, 07.02.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.02.2018р. Справа №905/2558/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК Ресурс", м.Бровари, Київська область

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Краматорськ

про стягнення заборгованості в сумі 50276,01 грн.

Суддя Г.В. Левшина

при секретарі судового засідання Хохуля М.С.

Представники сторін:

від позивача: Шевченко О.В.-по дов.

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК Ресурс", м.Бровари, Київська область, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Краматорськ, про стягнення заборгованості в сумі 50276,01 грн., у тому числі основний борг в сумі 37516,50 грн., пеня в сумі 2015,69 грн., три проценти річних сумі 240,52 грн. та штраф в сумі 10503,30 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання грошових зобов'язань за договором поставки борошна №180717/1 від 18.07.2017р., специфікацію до нього, видаткову накладну №708 від 18.07.2017р., товарно-транспортну накладну, розрахунок суми позову.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (Розділи 1-3)" внесено зміни, зокрема, до Господарського процесуального кодексу України, які набрали чинності 15.12.2017р.

Згідно п.9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 18.12.2017р. призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно позовної заяви та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, за якою і здійснювалось направлення поштової кореспонденції судом.

19.12.2017р., 15.01.2018р. відповідні поштові конверти були повернуті органом поштового зв'язку на адресу суду за закінченням встановленого строку зберігання.

Відповідно до ст.120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

За таких обставин, враховуючи достатність зібраних по справі доказів, згідно ст.165 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України, ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

18.07.2017р. між сторонами був підписаний договір поставки борошна №180717/1, за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець (відповідач) бере на себе зобов'язання прийняти та оплатити борошно в асортименті, кількості, строки, по ціна та з якісними показниками, узгодженими сторонами в специфікації та видатковій накладній, що є невід'ємною частиною договору (п.1.1 договору).

Згідно з п.1.2 договору поставка товару здійснюється окремими партіями протягом всього строку дії даного договору. Кількість поставок протягом дії договору не обмежена.

Загальна кількість та асортимент товару, що поставляється у кожній партії, визначаються сторонами у відповідній специфікації та видатковій накладній, яка оформляється постачальником на кожну поставку товару (п.2.1 договору).

Відповідно до п.4.1 право власності переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару.

Ціна кожної поставки товару погоджується сторонами у видаткових накладних. Ціна встановлюється у гривнях (п.5.1 договору).

Договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє протягом календарного року, а в частині розрахунків - до повного їх виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Договір вважається продовженим на тих самих умовах на кожен наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не пізніше, чим за 30 календарних днів до закінчення поточного року або дії договору, не повідомить про припинення дії даного договору, направив про це письмове повідомлення іншій стороні (12.7 договору).

На виконання договору №180717/1 від 18.07.2017р. між сторонами підписано специфікацію, в якій узгоджено найменування, кількість та вартість товару.

Згідно п.2 останньої постачання товару здійснюється тільки за умови відсутності простроченої дебіторської заборгованості на умовах DAP- склад покупця (ІНКОТЕРС 2010), що розташований за адресою: АДРЕСА_2. Постачальник має право в односторонньому порядку коригувати обсяги поставок, повідомивши покупця в електронному вигляді.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно видаткової накладної №708 від 18.07.2017р. та товарно-транспортної накладної №708 від 18.07.2017р. позивач поставив відповідачу товар за накладними на загальну суму 52516,50 грн.

Факт отримання від позивача товару з боку відповідача на вказану суму за договором не спростований.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з п.п.6.2, 6.3 договору №180717/1 від 18.07.2017р. покупець оплачує поставлений товар шляхом безготівкового банківського переказу на рахунок постачальника, зазначений у договорі. Строк оплати - на умовах встановлених у специфікації.

Відповідно специфікації до договору №180717/1 від 18.07.2017р. сторонами погоджено оплату товару після поставки протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару.

Виходячи зі змісту актів звірок взаємних розрахунків відповідачем на користь позивача було сплачено 01.08.2017р.- 5000,00 грн., 08.08.2017р. - 5000,00 грн. та 16.08.2017р. - 5000,00 грн.

Таким чином, за висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в розмірі 37516,50 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України відповідач належним чином не виконав.

За приписом ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Одночасно, неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання згідно із ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України є пенею.

Згідно п.10.3 договору №180717/1 від 18.07.2017р. у випадку несвоєчасної оплати продукції, покупець, сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення та штраф у розмірі 20% від несплаченої суми.

Відповідно до ст.ст.627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.2 ст.67, ч.4 ст.179 Господарського кодексу України сторони вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Таким чином, за висновками суду, сторонами за власним волевиявленням в договорі №180717/1 від 18.07.2017р. було узгоджено можливість застосування таких видів господарських санкцій як і пеня, і штраф.

На підставі вищевказаного пункту позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 17.08.2017р. по 02.11.2017р. в розмірі 2015,69 грн. та штрафу в сумі 10503,30 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення три проценти річних за період з 17.08.2017р. по 02.11.2017р. в розмірі 240,52 грн.

Розрахунок пені, штрафу та трьох процентів річних, проведений позивачем, є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Відповідач заперечень проти позовних вимог не надав.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 50276,01 грн., у тому числі основний борг в сумі 37516,50 грн., пеня в сумі 2015,69 грн., три проценти річних сумі 240,52 грн. та штраф в сумі 10503,30 грн., підлягають у задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 74, 76, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК Ресурс", м.Бровари до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 50276,01 грн., у тому числі основний борг в сумі 37516,50 грн., пеня в сумі 2015,69 грн., три проценти річних сумі 240,52 грн. та штраф в сумі 10503,30 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (84320, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК Ресурс" (07400, Київська обл., м.Бровари, бул.Незалежності, б.14, оф.9, ЄДРПОУ40162394, р/р 26000505451 в АТ «Райффайзен банк АВАЛЬ» МФО380805) основний борг в сумі 37516,50 грн., пеню в сумі 2015,69 грн., три проценти річних сумі 240,52 грн. та штраф в сумі 10503,30 грн., всього заборгованість в сумі 50276,01 грн., судовий збір в сумі 1600,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 07.02.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 07.02.2018р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина