Постанова № 72070474, 31.01.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/302/18 Головуючий 1 інст. – Майстренко О.М.

Справа № 643/8335/16-ц Суддя-доповідач – ОСОБА_1

Категорія: договірні

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді: Кружиліної О.А.

суддів: Бровченка І.О., Хорошевського О.М.

за участю секретаря Сементовської О.М.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «АРІЕС»

на рішення Московського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2016 року

за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Земельний банк», третя особа – Акціонерне товариство закритого типу «Гея», про визнання припиненим договору іпотеки, -

в с т а н о в и в:

08 липня 2016 року ОСОБА_2 звернувся у суд з позовом, в якому просив визнати поруку з договору іпотеки (майнова порука), укладеного 16 січня 2008 року між ним та Харківським акціонерним комерційним Земельним банком – припиненою, зобов’язати орган державної реєстрації прав внести записи до Державного реєстру та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна про припинення обтяження нерухомого майна нежитлової будівлі літера «А-5» загальною площею 7397,8 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Харків, пр. П’ятдесятиріччя ВЛКСМ (Ювілейний), буд. 54а, зареєстрованого в реєстрі за номером № 23, а також про припинення обтяження цього нерухомого майна забороною відчуження, зареєстрованою в реєстрі № 24, а також стягнути з відповідача на його користь судовий збір.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 16 січня 2008 року між Харківським акціонерним комерційним Земельним Банком та Акціонерним товариством закритого типу «Гея» (далі по тексту – АТЗТ «Гея») було укладено кредитний договір № 03-08/К. За умовами договору у АТЗТ «Гея» виникло грошове зобов’язання перед Харківським акціонерним комерційним Земельним банком.

16 січня 2008 року між Харківським акціонерним комерційним Земельним банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки (майнова порука).

Відповідно пункту 1.1. договору іпотеки, іпотекодавець ОСОБА_2, з метою забезпечення виконання зобов’язання АТЗТ «Гея», що виникає із кредитного договору від 16 січня 2008 року № 03-08/К, передає в іпотеку, а іпотекодержатель Харківський акціонерний комерційний Земельний банк приймає, нежитлову будівлю літ. «А-5», яка знаходиться за адресою: м. Харків, пр. П’ятдесятиріччя ВЛКСМ (Ювілейний), буд. 54а.

31 березня 2010 року між первісним боржником за кредитним договором від 16 січня 2008 року № 03-08/К - АТЗТ «Гея», новим боржником - Закритим акціонерним товариством «Лантан» (далі по тексту – ЗАТ «Лантан») та кредитором ОСОБА_3 акціонерним товариством «Земельний банк» (далі по тексту – ПАТ «Земельний банк») було укладено договір про переведення боргу.

Згідно пункту 1 договору встановлено, що первісний боржник - АТЗТ «Гея» переводить на нового боржника ЗАТ «Лантан» свій борг (грошове зобов’язання) за кредитним договором від 16 січня 2008 року № 03-08/К укладеним з ПАТ «Земельний банк», а новий боржник приймає на себе це грошове зобов’язання.

Позивач вважає, що в результаті укладення 31 березня 2010 року між первісним боржником по кредитному договору від 16 січня 2008 року № 03-08/К АТЗТ «Гея», новим боржником - ЗАТ «Лантан» та кредитором - ПАТ «Земельний банк» договору про переведення боргу припинилася порука яка виникла 16 січня 2008 року між Харківським акціонерним комерційним Земельним банком та ОСОБА_2, оскільки він не поручався за нового боржника.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано поруку, що виникла з договору іпотеки (майнова порука), укладеного 16 січня 2008 року між Харківським акціонерним комерційним Земельним банком та ОСОБА_2, припиненою.

Зобов’язано орган державної реєстрації прав внести записи до Державного реєстру та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна про припинення обтяження нерухомого майна нежитлової будівлі літера «А-5» загальною площею 7397,8 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Харків, пр. 50-річчя ВЛКСМ (пр. Ювілейний), буд. 54а, зареєстрованого реєстрі за № 23, а також про припинення обтяження забороною відчуження, зареєстрованою в м реєстрі № 24.

Стягнуто з Харківського акціонерного комерційного Земельного банку на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 551,20 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «АРІЕС» (далі по тексту – ТОВ «ЮФ «АРІЕС»), яке не брало участь у справі, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов’язки.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права, судом не було з’ясовано всі обставини по справі та є правові підстави для винесення нового рішення про відмову у визнанні поруки, що виникла з договору іпотеки, припиненою.

Зокрема, ТОВ «ЮФ «АРІЕС» зазначало, що відповідно до тристороннього договору № 42-Л, укладеного 09 лютого 2015 року між Національним банком України, ТОВ «АМСТЕРДАМ» та ТОВ «ЮФ «АРІЕС», про передавання в управління непроданих активів ПАТ «Земельний банк» , ТОВ «ЮФ «АРІЕС» є довірчим власником управління активів ПАТ «Земельний банк» та має право бути процесуальним правонаступником ПАТ «Земельний банк» в правах, однією з сторін (учасників) яких є ПАТ «Земельний банк».

До переліку активів, що приймаються в управління входить також заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № 03-08 від 16 січня 2008 року, по якому було винесено рішення Московським районним судом м. Харкова по справі № 2-1563/11 від 18 квітня 2012 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Земельний банк» в погашення заборгованості за договором № 03-08/К від 16 січня 2008 року про надання кредиту в сумі 11 000 000 грн за кредитом, простроченими процентами за кредитування кредитом в сумі 1 152 739 грн 72 коп., пені в сумі 177 564 грн 44 коп., а всього 12 330 304 грн 16 коп., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом продажу нежитлової будівлі літ. А-5, загальною площею 7397,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. П’ятдесятиріччя ВЛКСМ, 54-А, на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження.

Дана застава виступає підставою для забезпечення виконання рішення Московського районного суду м. Харкова по справі № 2-1563/11 від 18 квітня 2012 року.

В свою чергу, вирішення питання про визнання поруки, що виникла з договору іпотеки, припиненою, яке є предметом розгляду в оскаржуваному рішенні сулу, тягне за собою скасування рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2012 року. В свою чергу, дане рішення Московського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2016 року впливає на права та обов’язки ПАТ «Земельний банк», управителем якого є ТОВ «ЮФ «АРІЕС» згідно умов тристороннього договору № 42-Л від 09 лютого 2015 року.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 – ОСОБА_4 зазначав, що відсутні законні підстави для залучення ТОВ «ЮФ «АРІЕС» третьою особою без самостійних вимог по справ.

Так, згідно статті 35 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї із сторін.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені до участі в справі також за клопотання сторін, інших осіб, які беруть участь у справі.

Отже, ТОВ «ЮФ «АРІЕС», за наявності у нього бажання та законних підстав, мав подати клопотання до Московського районного суду м. Харкова про залучення його у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні ПАТ «Земельний банк», до ухвалення судом рішення, проте з таким клопотанням не зверталося.

ПАТ «Земельний банк» також не надав до суду клопотання про залучення ТОВ «ЮФ «АРІЕС» у справі в якості третьої особи без самостійних вимог.

Верховним Судом України було наголошено, що при вирішенні питання про залучення до участі у справі або вступу в справу третіх осіб, які не заявлять самостійних вимог щодо предмету спору, суд має керуватися чіткими юридичними критеріями, які визначають умови такої участі, і цей критерій має вказувати на прямий юридичний інтерес цієї особи щодо вирішення справи, наслідком якого є вплив на їхні права та обов’язки, а саме: обов’язкова наявність матеріально-правових відносин між третьою особою та однією із сторін; матеріально-правові відносини третьої особи й однієї із сторін мають передбачати можливість спору про право цивільне між третьою особою й особою, на боці якої вона виступає.

У ТОВ «ЮФ «АРІЕС» відсутні будь-які матеріально-правові відносини з ПАТ «Земельний банк».

Крім того, відсутні законні підстави для визнання правонаступником ТОВ «ЮФ «АРІЕС» з питань управління непроданими активами ПАТ «Земельний банк», оскільки станом на 27 лютого 2017 року ПАТ «Земельний банк» не перебував в процесі реорганізації, не ліквідований, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб, тому ТОВ «ЮФ «АРІЕС» не може бути правонаступником ПАТ «Земельний банк» за приписом статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

З урахуванням викладеного, представник позивача вважав рішення Московського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2016 року законним та обґрунтованим та таким, що ухвалено судом у відповідності до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права, яке просив залишити без змін.

Відповідно до пункту 9 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, який набув чинності 15 грудня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцію Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, відповідно до статті 367 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про закриття апеляційного провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

В судовому засіданні встановлено, що 16 січня 2008 року між Харківським акціонерним комерційним Земельним Банком та АТЗТ «Гея» було укладено кредитний договір № 03-08/К. За умовами договору у АТЗТ «Гея» виникло грошове зобов’язання перед Харківським акціонерним комерційним Земельним банком.

16 січня 2008 року між Харківським акціонерним комерційним Земельним банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки (майнова порука).

Відповідно пункту 1.1. договору іпотеки, іпотекодавець ОСОБА_2, з метою забезпечення виконання зобов’язання АТЗТ «Гея», що виникає із кредитного договору від 16 січня 2008 року № 03-08/К, передає в іпотеку, а іпотекодержатель Харківський акціонерний комерційний Земельний банк приймає, нежитлову будівлю літ. «А-5», яка знаходиться за адресою: м. Харків, пр. П’ятдесятиріччя ВЛКСМ (Ювілейний), буд. 54а.

31 березня 2010 року між первісним боржником за кредитним договором від 16 січня 2008 року № 03-08/К - АТЗТ «Гея», новим боржником – ЗАТ «Лантан» та кредитором ПАТ «Земельний банк» було укладено договір про переведення боргу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Правління Національного банку України № 375 від 30 липня 2010 року прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Земельний банк» з 02 серпня 2010 року.

Отже, процедура ліквідації ПАТ «Земельний банк», крім загальних норм Цивільного кодексу України, регулюється Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, завтердженим постановою Правління Національного банку Укроаїни від 28 серпня 2001 року № 369 (далі по тексту - Положення).

На час розгляду справи, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних особі, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 21 листопада 2017 року ПАТ «Земельний банк» знаходиться в стані припинення з 09 серпня 2010 року за рішенням засновників. Відомості щодо дати та номеру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи відсутні.

30 січня 2014 року між ПАТ «Земельний банк», юридичною особою ТОВ «ЮК «АМСТЕРДАМ», а також Національним банком України, був укладений договір № 34-Л про передавання в управління непроданих активів.

Відповідно до умов зазначеного договору ПАТ «Земельний банк» передав в управління ТОВ «ЮК «АМСТЕРДАМ» активи, наявні на балансі ПАТ «Земельний банк» на дату укладення цього договору, а ТОВ «ЮК «АМСТЕРДАМ» приймає в управління активи і зобов’язується вживати всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів ПАТ «Земельний банк» відповідно до Переліку (реєстру) вимог кредиторів за рахунок активів.

09 лютого 2015 року між ТОВ «ЮК «АМСТЕРДАМ» та Національним банком України був укладений договір № 41-Л про дострокове припинення дії договору про передавання в управління непроданих активів від 30 січня 2014 року № 34-Л.

09 лютого 2015 року між ТОВ «ЮК «АМСТЕРДАМ», ТОВ «ЮФ «АРІЕС» та Національним банком України був укладений договір № 42-Л про передавання в управління непроданих активів ПАТ «Зембанк».

Порядок передачі непроданих активів ліквідатором банку визначений главою 13 Розділу VI Положення.

Згідно із пунктом 13.1 Положення ліквідатор у разі потреби передавання активів банку, які залишаються непроданими на час закінчення процедури ліквідації банку, негайний продаж яких матиме наслідком істотну втрату їх вартості, в управління іншій юридичній особі звертається до Національного банку з відповідною пропозицією згідно зі статтею 96 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

Пунктом 13.2 Положення визначено вимоги, яким повинна відповідати юридична особа, яка претендує здійснювати управління непроданими активами банку (далі – управитель).

У відповідності до пункту 13.4 Положення Національний банк визначає управителя за результатами проведеного конкурсу.

Відповідно до пункту 13.5 Положення комісія Національного банку приймає рішення про проведення конкурсу з визначення управителя та його затвердження за наявності обґрунтованого клопотання ліквідатора та позитивного висновку уповноваженого структурного підрозділу про надання згоди на передавання непроданих активів банку в управління юридичній особі.

За вимогами пункту 13.9 Положення за результатами конкурсу між банком, Національним банком і управителем укладається тристоронній договір (додаток 6 до цього Положення). Договір про передавання в управління непроданих активів від імені Національного банку підписує уповноважена посадова особа Національного банку.

Відповідно до пункту 13.11 Положення управитель набуває прав сторони (учасника) у судових справах, у якій стороною (учасником) був банк, який ліквідовано, а також прав сторони (учасника) виконавчих проваджень за участю банку.

Тобто, Положенням визначено особливий порядок передання активів банку, що ліквідується, іншій юридичній особі в управління, результатом проведення якого є укладення тристороннього договору між банком, управителем - юридичною особою, якій передаються активи банку, та Національним банком України.

Таким чином, особа може бути визнана такою, що набула прав сторони (учасника) у судових справах, в яких стороною (учасником) був банк, що ліквідується, а також, прав сторони (учасника) виконавчих проваджень за участю цього банку у разі дотримання порядку, встановленого главою 13 Положення.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що договір про передавання в управління непроданих активів № 42-Л від 09 лютого 2015 року, укладений без участі ПАТ «Земельний банк», тобто, банку, який ліквідується та є власником активів, що передаються за договором.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вищезазначений договір було укладено з порушенням Положення, і доказів, які б свідчили про наявність прав попереднього управителя майном (TOB «ЮК «АМСТЕРДАМ») безпосередньо, за відсутності волевиявлення ПАТ «Земельний банк» - власника активів, передавати свої права наступному управителю, оскільки договором № 41-Л від 09 лютого 2015 року було достроково припинено дію договору про передавання в управління непроданих активів від 30 січня 2014 року № 34-Л, укладеного між ПАТ «Земельний банк», ТОВ «ЮК «АМСТЕРДАМ» та Національним банком України, суб’єктний склад учасників якого відповідав приписам пункту 13.9 Положення, суду не надано.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що особа, яка подала апеляційну скаргу на рішення Московського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2016 року не набула права сторони (учасника) у судовій справі, у якій стороною (учасником) був банк, а саме: за позовом ОСОБА_2 про визнання припиненим договору іпотеки, а тому вважати ТОВ «ЮФ «АРІЕС» особою, права якої порушені оскаржуваним рішенням, - не можна.

Зазначені обставини були встановлені судами касаційної інстанції при перегляді: постанови Харківського апеляційного господарського суду від 10 серпня 2016 року у справі № 5023/2082/12 за касаційною скаргою ТОВ «ЮФ «АРІЕС»; постанови Харківського апеляційного господарського суду від 26 вересня 2016 року у справі № 42/339-10 за касаційною скаргою АТЗП «Гея» та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20 березня 2017 року у справі № 5023/2082/12 за касаційною скаргою ТОВ «ЮФ «АРІЕС».

Посилання ТОВ «ЮФ «АРІЕС» на те, що ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 20 червня 2017 року, було здійснено заміну сторони виконавчого провадження стягувача з ПАТ «Земельний банк» на ТОВ «ЮФ «АРІЕС», щодо виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2012 року, а тому судом першої інстанції на порушення вимог процесуального закону не визначив коло осіб, в тому числі і ТОВ «ЮФ «АРІЕС» як управитель ПАТ «Земельний банк», на яких може вплинути прийняття відповідного рішення, та не було залучено до судового процесу для надання пояснень по справі, - спростовуються вищенаведеними обставинами.

Враховуючи викладене, а також встановлені судом обставини, а саме, що договір № 42-Л про передавання в управління непроданих активів ПАТ «Земельний банк» від 09 лютого 2015 року не відповідає вимогам пункту 13.9 Положення щодо суб’єктного складу сторін цього договору, наданий лист Національного банку України № 20-0004/71121 від 23 серпня 2016 року не може вважатись беззаперечним доказом наявності підстав для визнання ТОВ «ЮФ «АРІЕС» правонаступником ПАТ «Земельний банк», апеляційний суд приходить до висновку, що права, свободи, інтереси та обов’язки ТОВ «ЮФ «АРІЕС» оскаржуваним рішенням не порушені, а тому не вирішувалися.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки такої особи не вирішувалося.

Керуючись ст. ст. 362, 390 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «АРІЕС» на рішення Московського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Земельний банк», третя особа – Акціонерне товариство закритого типу «Гея», про визнання припиненим договору іпотеки.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 06 лютого 2018 року.

Головуючий О.А. Кружиліна

Судді І.О. Бровченко

ОСОБА_5