Ухвала суду № 72069525, 07.02.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3209/17

Номер провадження 1-кс/623/121/2018

УХВАЛА

іменем України

07 лютого 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого – слідчого судді Гуренко М.О.,

з участю: секретаря Лисенко О.В.,

прокурора Козир М.В.,

слідчого Ізюмського ВП Новікова Д.Є.,

підозрюваного ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Ізюмського міськрайонного суду клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, не одруженого, раніше судимого:

1) 05.05.2015 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ст.198 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.ст.75,76 КК звільнений від відбування покарання з випробуванням на 1 рік,

2) 29.01.2016 Ізюмським міськрайонними судом Харківської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.298,ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 3 роки,

3) 22.05.2017 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.186, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 3 роки, вирок суду не набрав чинності, ніде не зареєстрований, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1

підозрюваного у кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220320001136 від 24.09.2017, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

07 лютого 2018 року до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2, погодженого з

прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1

Згідно клопотання ОСОБА_1, повторно, в ніч на 23.09.2017, приблизно 1 годині, діючи з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, через вікно проник до квартири АДРЕСА_2, звідки таємно викрав телевізор марки «LG 32LB563V» вартість якого, згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 4566 від 20.10.2017 становить 4300 грн. та акустичні колонки «Sven BF-01», вартість яких, згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 5769 від 28.12.2017, становить 600 грн., які належать ОСОБА_4, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду, згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 4566 від 20.10.2017, на загальну суму 4900 грн.

У судовому засіданні підозрюваний заперечував проти застосування даного запобіжного заходу та просив застосувати до нього цілодобовий домашній арешт.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали, просили суд його задовольнити.

ОСОБА_1 07.02.2018 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме – крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4, протоколом огляду речей, протоколом обшуку, протоколом допиту свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, речовими доказами.

ОСОБА_1 13.12.2017 були вручені повістки про виклик, для забезпечення його явки до СВ Ізюмського ВП на 16.12.2017 та 18.12.2017, однак останній на виклики слідчого не з’явився, за місцем мешкання був відсутній, місце знаходження його встановлено не було, таким чином ОСОБА_1 переховується від органів досудового розслідування. Крім того, ОСОБА_1 може знищити або сховати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме речові докази, місцезнаходження яких на теперішній час не встановлено.

Відповідно до ч. 2. ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу має відповідати вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно пункту 36 Рішення ЄСПЛ по справі "Москаленко проти України" №37466/04 від 20.08.2010р. Європейський суд з прав людини зазначав, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно рішення ЄСПЛ у справі "Гусинський проти Росії" обґрунтована підозра - це існування фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що дана особа могла вчинити правопорушення.

Суд вважає, що наведені прокурором доводи свідчать про наявність ризику, встановленого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, наявна обґрунтована підозра про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу щодо особи, суди повинні виходити з принципу презумпції свободи. Цей принцип означає, що особа повинна залишатися на свободі до тих пір, доки працівники правоохоронних органів не доведуть необхідність її затримання або тримання під вартою.

Необхідність задоволення клопотання прокурора, слідчого вбачається й через призму рішення ЄСПЛ, де існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Такі висновки прямо кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 8 КПК України, де зазначено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Також слідчий суддя враховує положення ст. 178 КПК України, де зазначено що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 6 років, не одружений, ніде не зареєстрований, не працює та не навчається, тобто немає міцних соціальних зв’язків та легального джерела прибутку, тому є підстави вважати, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інший злочин та продовжити свою злочинну діяльність, крім того може незаконно вплинути на потерпілого та свідків або сховати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів,ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.

До поданого клопотання слідчим надано належним чином завірені документи по кримінальному провадженню.

Одночасно при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує й вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України, тяжкість покарання, репутацію підозрюваного, його вік та стан здоров`я, те, що він не одружений, ніде не зареєстрований, не працює та не навчається, тобто немає міцних соціальних зв’язків та легального джерела прибутку.

Слідчий суддя не знаходить обґрунтованих підстав для неможливості застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України - в розмірі 40 прожиткових мінімумів на одну працездатну

особу в сумі (1762 х 40 = 70 480) гривень.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, –

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань № 27 строком на 60 днів, тобто до 07 квітня 2018 року включно, взявши його під варту в залі суду.

Визначити суму застави у розмірі 70 480 гривень, яку може бути внесено на депозитний рахунок: р/р № 37318098006674 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 623/3209/17, провадження № 1-кс/623/121/2018.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.

4) носити електронний засіб контролю.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя М.О. Гуренко