Рішення № 72069322, 07.02.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/18527/17 Провадження № 2-а/638/219/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Шишкіна О.В.,

за участю секретаря Голуб Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду справу за адміністративним позовом представника позивача ОСОБА_1, поданого в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності (дії) протиправними та зобов’зання вчинити певні дії, -

встановив:

Представник позивач звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 з вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати бездіяльність (дії) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не перерахунку пенсії, нарахуванні та виплати пенсії ОСОБА_2 з 25.11.2016 року в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення без урахування грошової допомоги для оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії (разових) та одноразової грошової допомоги при звільненні, розмір яких зазначений у довідці державної установи «Холодногірська колонія №18» про грошове забезпечення ОСОБА_2, з якого утримано, на яке нараховане та сплачено соціальний внесок з 01.11.2012 року по 31.12.2014 року від 20.11.2017 року №319-2728/Мр – протиправними та такими, які порушують права ОСОБА_2 як людини; зобов’язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію з 25.11.2016 року, в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги для оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії (разових) та одноразової грошової допомоги при звільненні, розмір яких зазначений у довідці державної установи «Холодногірська колонія №18» про грошове забезпечення ОСОБА_2, з якого утримано, на яке нараховане та сплачено соціальний внесок з 01.11.2012 року по 31.12.2014 року від 20.11.2017 року №319-2728/Мр, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 25.11.2016 року; подати протягом 15 днів з дня набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч.1 ст.267 КАС України.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач проходив службу у Державній пенітенціарній службі України в Харківській області на посаді головного бухгалтера Холодногірської виправної колонії УДПтС України в Харківській області №18 та був звільнений зі служби у відставку 26.11.2014 року. Під час проходження військової служби позивач отримував у складі грошового забезпечення грошову допомогу для оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, премії (разової) та одноразову грошову допомогу при звільненні, з якого утримано, на яке нараховане та сплачено єдиний соціальний внесок з 01.11.2012 року по 31.12.2014 року згідно довідки від 20.11.2017 року №319-2728/ОСОБА_3 оформленні документів для призначення пенсії ДУ «Холодногірська колонія №18» помилково не зазначила в довідці про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення ОСОБА_2 від 03.12.2014 року відомості про грошову допомогу для оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, премії (разові) та одноразову допомогу при звільненні, які позивач отримував під час проходження служби. ГУПФУ призначило позивачу пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 27.11.2017 року та розрахувало розмір пенсії позивачу на підставі відомостей, які містить грошовий атестат від 27.11.2014 року №18 та довідка ДУ «Холодногірська колонія№18» про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії ОСОБА_2 від 03.12.2014 року №3/9/5276/Мр. Позивач звернувся до ДУ «Холодногірська колонія №18» із заявою про виправлення помилки та надання нової довідки про додаткові види грошового забезпечення із зазначенням відомостей про грошову допомогу для оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, премії (разової) та одноразову грошову допомогу при звільненні. ДУ «Холодногірська колонія №18» надала позивачу нову довідку про додаткові види грошового забезпечення від 20.11.2017 року №319-2728/Мр. Зазначена нова довідка містить відомості про грошову допомогу для оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, премії (разової) та одноразову грошову допомогу при звільненні, які позивач отримував під час служби та нарахування та утримання єдиного соціального внеску. Позивач звернувся до відповідача із заявою від 23.11.2017 року про перерахунок невірно обчисленої пенсії при призначенні та виплаті пенсії в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення з урахуванням відомостей про додаткові види грошового забезпечення, які містить вказана вище довідка. До вказаної заяви додано оригінал нової довідки. Вказані документи відповідач отримав 24.11.2017 року. У визначений законодавством строк ГУПФУ не вчинило належні дії щодо перерахунку та виплати позивачу пенсії в розмірі, обчисленому з урахуванням нових документів, наданих позивачем. Вважає таку бездіяльність (дії) відповідача вважає протиправною та такою, що порушує права позивача як людини.

Уповноваженим представником відповідача надано до суду відзив, згідно якого головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не згодне з вимогами позивач, виходячи з того, що серед переліку складових грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, наведених у ч.3 ст.43 Закону №2262-ХІІ та пункті 7 постанови КМУ №393, відсутні одноразові додаткові види грошового забезпечення. Тому вважає, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні, компенсація за невикористану відпустку, разові премії та одноразова грошова допомога при звільненні не можуть бути враховані відповідачем при обчисленні пенсії позивачу. Також зазначає, що розмір пенсії позивача обчислювався з грошового забезпечення за період з листопада 2012 року по жовтень 2014 року, а одноразову грошову допомогу при звільненні позивачу нараховано та виплачено лише у грудні 2014 року, тобто поза межами розрахункового періоду. Вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Також посилався на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду з даним позовом. На підставі викладеного, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представником позивача надано до суду відповідь на відзив, в якому зазначає, що згідно висновків Верховного Суду України, які висловлені у постановах від 10.03.2015 року по справі №21-70а15 грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов’зкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія. Посилання відповідача на ч.3 ст.43 Закону №2262-ХІІ (у редакції чинній на час спірних правовідносин), постанову КМУ від 17.07.1992 року №393, Закон України «Про індексацію грошових доходів населення», Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.03.2003 року №1078, постанову КМУ від 07.11.2007 року №1294 вважає безпідставними, оскільки постанова ВСУ від 10.03.2015 року по справі №21-70а15 була прийнята в правовідносинах, коли зазначені акти законодавства вже діяли. Вказує на те, що Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 року №1170, не містить жодного посилання на такі види виплат, як грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні. При цьому обов’язок сплати страхових внесків до Управлінь Пенсійного фонду України покладений на роботодавця, а тому позивач не повинен нести відповідальність за їх несплату. Зазначає, що позивачем не пропущено строку звернення до суду. Вказує на те, що невизначеність та нечіткість національного законодавства щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб не повинна впливати на реалізацію прав позивача, а тому органи владних повноважень повинні керуватись висновками Верховного Суду України.

В судове засідання позивач та його представник не з’явились, представник позивача просив справу розглянути у їх відсутність.

Уповноважений представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, наполягала на відмові у задоволенні позову.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами у справі, що позивач ОСОБА_2 проходила службу у Державній пенітенціарній службі України в Харківській області на посаді головного бухгалтера Холодногірської виправної колонії УДПтС України в Харківській області №18 та була звільнена зі служби у відставку 26.11.2014 року.

27.11.2014 року ГУПФУ призначило позивачу пенсію за вислугою років відповідно до Закону №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року. Позивач перебуває на пенсійному обліку в ГУПФУ, яке виплачує позивачу пенсію в розмірі, обчисленому з грошового забезпечення без урахування грошової допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії (разових) та одноразової грошової допомоги при звільненні.

З довідки №3/9/5276/Мр від 03.12.2014 про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_2. вбачається, що ДУ «Холодногірська виправна колонія №18» УДПтС України в Харківській області до вказаної довідки не включено грошову допомогу на оздоровлення, компенсацію за невикористану відпустку, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, премії (разові) та одноразову грошову допомогу при звільненні, які позивач отримував та з яких було утримано єдиний соціальний внесок.

20.11.2017 року ДУ «Холодногірська виправна колонія №18» УДПтС України в Харківській області склала нову довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії позивачу від 20.11.2017 року №319-2728-Мр, якою вказаний недолік довідки №3/9/5276/Мр усунутий.

23.11.2017 року позивач звернулась до ГУ ПФУ із заявою про перерахунок та виплату їй пенсії з грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії (разових) та одноразової грошової допомоги при звільненні, розмір яких зазначений в довідці ДУ «Холодногірська виправна колонія №18» УДПтС України в Харківській області від 20.11.2017 року №319-2728-Мр. З переліку додатків до цієї заяви вбачається, що позивач разом з заявою подав оригінал зазначеної довідки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем зазначену заяву з доданою до неї довідкою було отримано 24.11.2017 року.

У визначений Законом №2262-12 час ГУПФУ не здійснило перерахунок пенсії позивачу.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-12 (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу), пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.7 постанови КМУ №393 від 17.07.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» , пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» .

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Статтею 9 вказаного Закону встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою КМУ №1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців.

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови №1294), до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов’язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення, а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Частиною 1 ст.10-1 Закону також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової військової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою №1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.

Так, відповідно до пп. 3 п. 5 Постанови №1294, пп. 30.3 п. 30 розділу ХХХ Інструкції, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (пп. 3 п. 5 постанови №1294, пп.пп. 33.1, 33.3 п. 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Одноразова грошова допомога при звільненні передбачена ст.15 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає ЗУ від 03.07.1991 року №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі ст. 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

При виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 10.03.2015 р., прийнятої за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення.

Як вбачається зі змісту постанови Верховного суду України від 10.03.2015 р. у справі №21-70а15, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Постановою від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил України, Державної прикордонної служби, Національної Гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» Кабінет Міністрів України встановив щомісячну додаткову грошову винагороду для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Відповідно до ст.43 Закону №2262-ХІІ, пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому ЗУ від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 р. - страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст.41 вказаного вище Закону №1058-ІV, до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що в даному випадку позивач має право на призначення та отримання пенсії за вислугу років, відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі, який має бути обчислений з грошового забезпечення, до якого включені грошова допомога на оздоровлення, компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, премії (разові) та одноразова грошова допомога при звільненні.

Згідно ч.2 ст.51 Закону № 2262-12, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Згідно ст.63 вказаного вище Закону, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів.

Враховуючи приписи вищенаведених норм Закону, суд вважає, що обчислення пенсії позивачу слід проводити з урахуванням грошового забезпечення, до якого включені грошова допомога на оздоровлення, компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, премії (разові) та одноразова грошова допомога при звільненні, які отримував позивач під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, та які відображені у довідці ДУ «Холодногірська виправна колонія №18» від 20.11.2017 року №319-2728-Мр.

Таким чином, ГУПФУ протиправно не здійснило перерахунок пенсії позивачу на підставі поданої довідки ДУ «Холодногірська виправна колонія №18» від 20.11.2017 року №319-2728-Мр з 25.11.2016 року.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зауважує, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень, не надано до суду належних та допустимих доказів наявності підстав для відмови у перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки від 20.11.2017 року №319-2728-Мр ДУ «Холодногірська виправна колонія №18», яка містить відомості про грошову допомогу на оздоровлення, компенсацію за невикористану відпустку, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, премії (разові) та одноразову грошову допомогу при звільненні, які позивач отримував під час проходження служби.

Щодо строку захисту права позивача на призначення та виплату пенсії в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення, до якого включені: грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, суд виходить з того, що зазначені правовідносини врегульовані положеннями ст.ст.118-123 КАС України.

Згідно ч. 2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, для вирішення питання щодо строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Позовна заява та матеріали справи свідчать, що порушення прав позивача відбулось з боку ГУПФУ щодо бездіяльності (дій) проведення перерахунку пенсії за додатковими документами, поданим позивачем до ГУПФУ після спливу строку, визначеного ч.5 ст.45 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо перерахунку пенсії, тобто з 04.12.2017 року.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач, звертаючись з даним позовом, не пропустив строк, визначений КАС України.

Відповідно ст.63 Закону № 2262-12 належний перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів.

Таким чином захист прав позивача належить з 25.11.2016 року.

Щодо посилань відповідача на рішення Конституційного Суду України №4-рп/2015 від 13.05.2015 року, згідно якого «в положеннях першого речення частини третьої статті 63 Закону перелік нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, який включає надбавки, доплати, підвищення, є вичерпним», то вони є безпідставними, оскільки вказане рішення Конституційного Суду стосується порядку перерахунку пенсії у зв’язку із встановленням Кабінетом Міністрів України нової щомісячної додаткової грошової винагороди, а не видів грошового забезпечення, з яких має бути визначений розмір пенсії.

Щодо вимоги позивача в частині зобов'язання головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області як суб'єкта владних повноважень подати протягом п'ятнадцяти днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми вбачається, що питання про надання звіту про виконання рішення суду вирішує суд, який прийняв судове рішення по суті спору не на користь суб'єкта владних повноважень.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вимога позивача про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення також підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, керуючись ст.ст. 2,6,8-9,19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 205, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд -

вирішив:

Позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності (дії) протиправними та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати бездіяльність (дії) головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не перерахунку пенсії, нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_2 з 25.11 2016 р. в розмірі якій обчислений з грошового забезпечення без урахування грошової допомоги для оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії (разових) та одноразової грошової допомоги при звільненні, розмір яких зазначений у довідці державної установи «Холодногірська колонія №18» про грошове забезпечення ОСОБА_2, з кого утримано, на яке нараховане та сплачено єдиний соціальний внесок з 01.11.2012 р. по 31.12.2014 р. - протиправними та такими які порушують права ОСОБА_2 як людини.

Зобов’язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію з 25.11.2016 р. в розмірі якій обчислено з грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги для оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії (разових) та одноразової грошової допомоги при звільненні, розмір яких зазначений у довідці державної установи «Холодногірська колонія №18» про грошове забезпечення ОСОБА_2, з кого утримано, на яке нараховане та сплачено єдиний соціальний внесок з 01.11.2012 р. по 31.12.2014 р., здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 25.11.2016 р.; подати протягом п'ятнадцяті днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 382 КАС України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (61022, Держпром, 3 під’їзд, 2 поверх, м. Харків, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1; 61184, АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Дзержинський районний суд міста Харкова.

Повний текст рішення складено 07 лютого 2018 року.

Суддя О.В. Шишкін