Ухвала суду № 72069289, 07.02.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/19633/17

Провадження № 1-кп/638/610/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про призначення справи до судового розгляду та обрання запобіжного заходу

07 лютого 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі :

головуючого судді Семіряд І.В.

при секретарі Романової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12016220480002473 від 24.05.2016, з обвинувальним актом у відношенні ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 1 КК України, підготовче судове засідання призначено ухвалою суду від 27.12.2017, -

за участю :

прокурора Петренко Р.М.

потерпілої ОСОБА_2

захисника Зубенко В.В.

обвинуваченого

ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

27.12.2017 до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшли матеріали кримінального провадження № 12016220480002473 від 24.05.2016, з обвинувальним актом у відношенні ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 1 КК України.

Заслухавши думки учасників судового провадження про можливість призначити судовий розгляд, встановивши відповідність обвинувального акта вимогам КПК України, правильність визначення підсудності кримінального провадження Дзержинському районному суду м. Харкова, й крім того, відсутність угод визначених у

ст. 468 КПК України, а також підстав передбачених пунктами 4-8 ч. 1 та ч. 2 ст. 284 КПК України для закриття кримінального провадження, суд вирішив питання, пов'язані із підготовкою до судового розгляду.

Справу розглядати у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово.

У судове засідання слід викликати учасників судового провадження.

Прокурор Петренко Р.М. у судовому засіданні заявив клопотання, в якому посилаючись на вагомість доказів обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, наявний ризик переховування обвинуваченого від суду внаслідок репутації останнього, вважав за необхідне, на час судового провадження, застосувати у відношенні ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала клопотання прокурора, просив суд застосувати у відношенні ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Зубенко В.В. у судовому засіданні звернулися з клопотаннями про заміну запобіжного заходу на менш суворий, так як на теперішній час відсутні будь - які підстави для подальшого тримання обвинуваченого під вартою.

Суд вислухав пояснення учасників судового процесу та дослідивши відповідні матеріали кримінального провадження, вважає що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а клопотання обвинуваченого та його захисника задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського райсуду м. Харкова від 21.12.2017 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 до 19 години 30 хвилин 19.02.2018.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

За висновком Конституційного Суду України, викладеним в рішенні від 23.11.2017 № 1-р/2017, продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, суперечить вимогам обов'язкового періодичного судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність (ч.2 ст. 29 Конституції України).

Крім того, Конституційний Суд України також зазначив, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно зі ст.ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

У судовому засіданні встановлено те, що залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_1, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини по справі під час судового провадження і на це вказує характер протиправних дій, у вчиненні яких він підозрюються і щодо яких є обгрунтована органами досудового слідства підозра.

Крім того, є достатні підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_1, з огляду на його моральні якості, відсутність в м. Харкові місця реєстрації та мешкання, місця роботи та стабільного матеріального статку, міцних соціальних та сімейних зв'язків, перебування по вказаному кримінальному провадженні на протязі тривалого часу у розшуку, продовжить ухилення від явки до суду і не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).

Приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, характер вчиненого кримінального правопорушення, відсутність відомостей про наявність тяжких захворювань у обвинуваченого, які унеможливлюють перебування останнього у слідчому ізоляторі, дані про особу обвинуваченого, а також те, що при застосування більш м'якого запобіжного заходу, обвинувачений буде мати можливість незаконно вплинути на потерпілого, свідків, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню, суд вважає, що вказане свідчить про неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_1, у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Тому суд вважає за необхідне на час судового провадження, у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на максимальний строк - шістдесят днів, тобто до 19 години 30 хвилин 07 квітня 2018 року, оскільки відсутні підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та його належну поведінку.

Таким чином у суду відсутні підстави для зміни запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, на більш м'який.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України.

Згідно ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 205, 314-316 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12016220480002473 від 24.05.2016, з обвинувальним актом у відношенні ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 1 КК України, у відкритому судовому засіданні на 11 годину 09 лютого 2018 року у залі Дзержинського районного суду м. Харкова за адресою: пр.т Перемоги, 52-В м. Харків.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово

Про час, дату та місце судового розгляду повідомити учасників судового провадження.

На час судового провадження, обрати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі « Харківська установа виконання покарань (№27) », строком до 19 години 30 хвилин 07 квітня 2018 року.

Визначити суму застави у розмірі 32000 грн. (тридцять дві тисячі), яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок 37318098006674, МФО 820172, код одержувача 26281249, одержувач ТУ ДСА України у Харківській області, банк: Державна казначейська служба України, призначення платежу - застава згідно КПК по справі №, від за (ПІБ),(Дзержинський районний суд м.Харкова).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання слідчому СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області, який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12016220480002473 свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі Харківського СІЗО №27 (м. Харків вул. Полтавський Шлях, 99).

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа Харківського СІЗО №27 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, з-під варти та повідомити усно і письмово Дзержинський райсуд м. Харкова.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала надрукована в нарадчої кімнаті в одному примірнику.

Суддя І.В.Семіряд