Рішення № 72069175, 26.01.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/16239/17

Провадження № 2/638/179/18

26.01.2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2018 р. Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Шестака О.І.,

за участю секретаря - Гармаш К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Харківької міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,-

встановив:

27.10.2017 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Харківької міської ради, в якому просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті батька ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду.

В обгрунтування позовних вимог вказала, що двокімнатна квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4. В цій квартирі сім'я позивача мешкає з 1986 р.

Позивач зазначає, що її батьки ОСОБА_3 і ОСОБА_2 10.07.1990 р. розірвали шлюб. Після розлучення мати переїхала жити за адресою: АДРЕСА_1. 15.06.2004 р. ОСОБА_2 було знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2, і до смерті він проживав в АДРЕСА_1.

В квартирі АДРЕСА_2, вказує позивач, вона зареєстрована разом зі своєю донькою ОСОБА_4; вони регулярно сплачують квартирну плату і комунальні платежі, підтримують квартиру в гарному стані, роблять ремонт.

ОСОБА_1 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 Після його смерті відкрилась спадщина на 1/4 частку квартири АДРЕСА_2. Вона є єдиною спадкоємицею, першої черги, однак не мала можливості вчасно звернутись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки в той час її не було в м. Харкові. Інші спадкоємці, які б підтвердили своє право на спадкування після смерті ОСОБА_2 відсутні.

Позивач вказує, що 12.07.2017 р. вона звернулась до Десятої Харківської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право спадщини за законом після смерті батька, але їй було відмовлено, оскільки вона в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини і не проживала постійно сумісно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

ОСОБА_1 зазначає, що з середини 2013 р. по січень 2016 р. вона перебувала на заробітках в Російській Федерації, так як не мала роботи на батьківщині, тому і не мала можливості протягом шести місяців звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - Харківської міської ради в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи - Десятої харківської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився. Завідувачем Десятої ХДНК до суду була подана заява про розгляд справи за відсутності представників третьої особи.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, до суду подала заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до дублікату свідоцтва про право власності на житло від 21.06.1999 р. НОМЕР_1, ВАТ «Харківенергоремонт» посвідчено, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 і членам її сім'ї ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4.

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №25314527 від 15.02.2010 р., виданого КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 належить право власності в формі приватної спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 на підставі дублікату свідоцтва про право власності р.НОМЕР_1 від 21.06.1999 р., виданого ВАТ «Харківенергоремонт».

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис №15540.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є донькою ОСОБА_2 і ОСОБА_3; актовий запис №2452.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00018572380 від 22.08.2017 р., 06.08.1988 р. між ОСОБА_7 і ОСОБА_1 зареєстровано шлюб, актовий запис №20. Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_1 взяла прізвище ОСОБА_1.

Таким чином, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_2

Відповідно до довідки з місця проживання про склад сім'ї та прописку від 14.07.2017 р., виданої КП «Жилкомсервіс» Дільниця №3, ОСОБА_1 проживає і постійно прописана за адресою: АДРЕСА_2. Особовий рахунок відкрито на ім'я ОСОБА_1 В квартирі зареєстровані 2 члени сім'ї: ОСОБА_1, ОСОБА_4

Відповідно до довідки, виданої КП «Жилкомсервіс» Дільниця №3, ОСОБА_1, 1969 р.н., зареєстрована і проживає по АДРЕСА_2. Батько - ОСОБА_2 був прописаний з 07.06.1986 р., виписаний 15.06.2004 р.

З листа Десятої харківської державної нотаріальної контори №1926/02-14 від 12.07.2017 р., адресованого ОСОБА_1, вбачається, що свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який проживав в АДРЕСА_1, видати неможливо, оскільки ОСОБА_1 в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини і не проживала постійно сумісно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до довідки №435/11/7 від 26.07.2017 р., ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в період з 13.11.2013 р. (наказ №145 від 12.11.2013 р.) по 15.01.2016 р. (наказ №1 від 14.01.2016 р.) працювала рекламним агентом в ТОВ «Технікпроект» в м. Москва, Російська Федерація.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Таким чином, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, в шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», якщо той зі спадкоємців, хто має право на обов'язкову частку і не проживав зі спадкодавцем на день його смерті, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно п. 24 зазначеної постанови Пленуму, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою (втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 р.). Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п. 3.5 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. №296/5.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

З урахуванням викладеного вище, суд не вбачає підстав для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки на час розгляду справи позивачем не було надано суду доказів, що причини пропуску шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини є поважними, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами.

Суд не визнає поважними причини, на які посилається позивач, оскільки сам факт роботи в іншій державі не позбавляв позивача можливості цікавитись станом здоров'я свого батька. Позивач не наводить будь-яких об'єктивних причин, які заважали їй підтримувати родинні стосунки з батьком, цікавитися його життям, знати про його стан здоров'я, про час смерті.

Крім того, позивач вказує, що вона перебувала на заробітках в Російській Федерації по січень 2016 р. Однак до Десятої харківської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину вона звернулась лише 12.07.2017 р., тобто більш ніж через 1,5 роки з моменту повернення до України, коли вона вже напевно мала дізнатись про смерть батька, і через 2,5 роки з дня його смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, суд звертає увагу, що за правилами п. 3.5. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. №296/5, якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, позивач мала можливість подати заяву нотаріусу, направивши її поштою, але такі дії нею вчинені не були.

Виходячи з викладеного, звернення ОСОБА_1 з позовом про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини через значний проміжок часу після смерті спадкодавця, на думку суду, не відповідає засадам розумності і справедливості. Так позивач на час його смерті працювала за меєами України, однак це не могло перешкоджати їй цікавитися станом здоровёя батька і звернутися з заявою про прийняття спадщини з застосуванням консульським механізмів чи особистої явки до місця постійного проживання.

Навіть повернувшись до Харкова на початку 2016 р., вона звернулася до нотаріуса з питання прийняття спадщини лише влітку 2017 р.. майже втричі перевищивши встановлений строк прийняття спадщини без будь-яких поважних причин.

Оскільки вимоги позивача не ґрунтуються на беззаперечних обставинах, суд не вбачає підстав для визнання наведених позивачем причин пропуску строку для прийняття спадщини поважними і відмовляє в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 133, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, п.п. 19, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: