Постанова № 72068473, 02.02.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

справа № 401/1864/17

№ провадження 22-ц/781/234/18 Головуючий у суді І-ї інстанції Андріянов О. В.

Доповідач Карпенко О. Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.02.2018 року м. Кропивницький

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегія суддів судової палати у цивільних справах:

Карпенка О.Л. (головуючий, суддя-доповідач), Гайсюка О.В., Мурашко С.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_5,

відповідач - ОСОБА_6,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області у складі судді Андріянова О.В. від 13 листопада 2017 року у цивільній справі № 401/1864/17,

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2017 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про збільшення розміру стягуваних з відповідача на підставі рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 червня 2010 року аліментів на утримання дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 500 до 1500 грн. на місяць. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на зміну законодавчо встановленої гарантії мінімального розміру аліментів на одну дитину, який станом на час пред'явлення цього позову є вищим від розміру аліментів, які сплачує відповідач. Крім того позивач зазначав, що позивач став суміщати здійснення підприємницької діяльності з роботою за трудовим договором на посаді директора ТОВ «КСД-Кременчук», має автомобіль.

В ході розгляду справи, а саме 29 вересня 2017 року, позивач подав заяву про уточнення позовних вимог у якій просив суд змінити не розмір стягуваних аліментів, а спосіб їх стягнення, а саме: з 500 грн. щомісячно на ? від суми доходу ОСОБА_6., але не менше встановленого державного рівня. Цю заяву суд першої інстанції прийняв і розглянув.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 листопада 2017 року позов задоволено частково. Суд вирішив стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частини від усіх видів доходу (заробітку), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, з 20 липня 2017 року до досягнення ОСОБА_6, повноліття. Суд також припинив стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання ОСОБА_6 по виконавчому листу, виданому на підставі рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 червня 2010 року у справі № 2-2385/2010.

Суд мотивував своє рішення тим, що з урахуванням зміни обставин, які впливають на визначення способу і розміру стягнення з відповідача аліментів на підставі рішення суду від 30 червня 2010 року та з урахуванням його майнового і сімейного стану, стану його здоров'я аліменти належить стягувати у частці від заробітку відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі він просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким позов ОСОБА_5 задовольнити частково стягнувши з ОСОБА_6 аліменти на утримання дочки ОСОБА_7 у розмірі 1/6 частини від усіх видів доходу (заробітку) , щомісячно, з 20 липня 2017 року до досягнення дитиною повноліття та припинити стягнення з нього аліментів за виконавчим листом, виданим судом у справі № 2-2385/2010.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано посиланням на те, що суд не врахував ряд обставин, які впливають на визначення розміру аліментів, а саме: стан здоров'я відповідача, який хворіє на хронічне захворювання, потребує лікування, а також має на утриманні ще двох дітей.

Позивач надіслала суду відзив на апеляційну скаргу відповідача у якій висловлює думку про помилковість доводів відповідача так, як рішення суду ґрунтується на нормах Закону України № 2037-VIII, яким внесено зміни до ст. 182 СК України та встановлено мінімальний розмір аліментів на одну дитину у розмірі не меншому ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Розглянувши за правилами спрощеного письмового позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 в межах, встановлених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції встановив такі неоспорювані обставини.

Батьками неповнолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстровані ОСОБА_6 та ОСОБА_9.

Шлюб між ОСОБА_6 і ОСОБА_9 розірваний на підставі рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2010 року, яке набрало законної сили 12 жовтня 2010 року.

Згідно рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2010 року по справі № 2-2385/10 з ОСОБА_6 підлягають стягненню на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі у розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 2 червня 2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_1

У зв'язку з укладенням 10 лютого 2017 року ОСОБА_9 повторного шлюбу її прізвище змінено на ОСОБА_9

Неповнолітня дочка сторін по справі проживає з позивачем.

Відповідач проживає окремо, має двох малолітніх дітей: сина Токаря Святослава Анатолійовича, 17 червня 2015 року народження, і дочку Токар Варвару, 28 лютого 2017 року народження. Він працює директором ТОВ «КСД-Кременчук», розмір його заробітної плати за період з лютого по липень 2017 року становив 3200 грн., щомісячно, з яких він сплачував аліменти у розмірі 500 грн., також щомісячно (а. с. 31). Припинення підприємницької діяльності відповідача зареєстровано 16 грудня 2016 року. Відповідач має хронічне захворювання.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст. 181 цього ж Кодексу встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

При цьому, на відміну від зміни розміру аліментів (ст. 192 СК України), визначених за рішенням суду, законом не визначено переліку підстав для зміни способу стягнення аліментів.

Право вимагати заміни способу присудження аліментів може обумовлюватися мінливістю життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182 - 184 СК України.

Аналіз змісту ч. 3 ст. 181, ст.ст. 183, 184 СК України дає підстави для висновку, що право вибору способу стягнення аліментів, в тому числі право вимагати зміни раніше визначеного рішенням суду способу стягнення коштів на утримання дитини, належить стягувану (позивачу у даній справі).

Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.

При цьому суд повинен враховувати встановлені ч. 2 ст. 182 СК України гарантії прав дитини, а саме: розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач визнає право позивача вимагати зміну способу стягнення аліментів на утримання їх дитини зважаючи, зокрема, на те, що він, як платник аліментів, у теперішній час має постійну роботу і сталий заробіток, що дозволяє визначити розмір аліментів у частці від отримуваного ним заробітку (доходу). Отже правильність висновку суду, що наявності підстав для зміни способу стягнення з відповідача аліментів з твердої грошової суми на частку від його доходу сторонами не оспорюється.

При визначенні розміру аліментів суд першої інстанції врахував, серед іншого, обставини на які відповідач посилався як у своїх письмових запереченнях на позов (а. с. 29-30), так і в апеляційній скарзі: його стан здоров'я та матеріальне становище, наявність у нього двох малолітніх дітей.

Цим обставинам суд надав оцінку у мотивувальній частині свого рішення та призначив розмір аліментів у розмірі меншому, ніж просив позивач (1/6 частка доходу відповідача, замість 1/4 частки, яку просив стягнути позивач).

Суд також дотримався обов'язкових вимог ч. 2 ст. 182 СК України і вказав у своєму рішенні, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_7, не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже доводи апеляційної скарги щодо неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи є безпідставними.

Рішення суд в частині способу і розміру стягуваних з відповідача аліментів ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проте в рішенні суд вказав, що аліменти підлягають стягненню новий спосіб з 20 липня 2017 року, часу реєстрації позовної заяви в суді, а не з 8 липня 2017 року - часу пред'явлення позову. При цьому суд послався на ст. 191 СК України. До того ж, припиняючи стягнення на підставі виконавчого листа, виданого згідно рішення суду від 30 червня 2010 року, суд не вказав дату з якої має бути припинено стягнення у твердій грошовій сумі.

Таким чином рішенням суду чітко не визначено з якого часу має бути припинено стягнення аліментів у твердій грошовій сумі і розпочато стягнення у частці від доходу батька дитини.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що норма ст. 191 СК України визначає час, з якого аліменти присуджуються на дитину, але не регулює визначення часу з якого змінюється раніше визначений рішенням суду спосіб або розмір стягуваних аліментів.

Так, як закон спеціально не встановлює особливості визначення часу з якого аліменти підлягають стягненню у новий спосіб та розмір, то можна дійти висновку, що відповідні зміни настають з часу набрання законної сили новим рішенням суду.

Крім того п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Таким чином апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми ст. 191 СК України, яка до спірних правовідносин застосуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, встановивши неправильне застосування судом норм ст. 191 СК України, апеляційний суд не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги відповідача.

У зв'язку з цим та відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суд першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 - 384ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 листопада 2017 року змінити в частині зазначення дати стягнення аліментів у новий спосіб.

Заміть зазначеної в другому реченні резолютивної частині рішення суду дати 20 липня 2017 року стягнення аліментів розпочати з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду з підстав передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.Л. Карпенко

Судді: О.В. Гайсюк

С.І. Мурашко