Рішення № 72065628, 07.02.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/20822/16-ц

Провадження № 2/200/651/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2018 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Єлісєєва Т.Ю. розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом. В обгрунтування своїх позовних вимог, з урахуванням уточнень посилається на те, що 30.10.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ" та ОСОБА_1 був укладений договір споживчого кредиту № 348-15/СК від 30.10.2015 року, відповідно до п.1.1. якого кредитор надав позичальнику грошові кошти в розмірі, зазначеному у п.1.2. цього договору, на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання та платності, а позичальник зобов"язався повернути грошові кошти кредитору на умовах, що передбачені цим договором. П.1.2. договору встановлено, що кредитор надає, а позичальник отримує кредит на таких умовах: сума кредиту 2000,00 грн., строк кредиту 29 календарних днів з моменту отримання його позичальником, а саме 30.10.2015 року до 27.11.2015 року, термін повернення кредиту - до 27.11.2015 року включно; термін сплати відсотків за користування кредитом: в момент повернення кредиту, але у будь-якому випадку не пізніше 27.11.2015 року включно; у разі порушення термінів повернення кредиту відсоткова ставка становить 2% в день від суми заборгованості та сплачується в день фактичного повернення кредиту; вид кредиту-споживчий кредит; цільове використання - задоволення споживчих потреб; сукупна вартість кредиту становить: 730% річних, або 2% в день від суми заборгованості, що у грошовому вираженні складає 1 160,00 грн. за 29 днів або 40,00 грн. за день; тип процентної ставки - фіксована.

Позивач зазначає, що на підставі протоколів №04/03/2016 від 04.03.2016 року та №12/04/2016 від 12.04.2016 року було укладено додаткову угоду 1 та додаткову угоду 2 до договору споживчого кредиту №348-Ск від 30.10.2015 року. Відповідно до умов додаткових угод «Кредитору» ОСОБА_1 за період з 04.03.2016 року по 25.05.2016 року змінено відсоткову ставку за простроченим відсоткам, а саме відсоткова ставка становить 0,01% в день, що складає 3,66% річних від суми заборгованості, та складає 20 копійок в день. Таким чином, станом на 28.04.2017 року прострочена заборгованість позичальника становить 14 697,54 грн., з яких - заборгованість по кредиту в сумі 2000,00 грн., заборгованість по відсоткам в сумі 1160,00 грн., заборгованість по простроченим відсоткам в сумі 3936,40 грн., заборгованість по нарахованим та несплаченим штрафним санкціям в сумі 7 538 грн. 80 коп., 3% річних від простроченої суми - 59 грн., 34 коп. Позивач вказує на те? що в зв"язку з наявністю заборгованості за кредитом на адресу відповідача поштою було направлено вимогу про необхідність виконання зобов"язань за договором, яка залишилася без виконання.

Посилаючись на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором споживчого кредиту № 348-15/СК від 30.10.2015 року у розмірі 14 697 грн. 54 коп. та понесені витрати по справі.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами та на підставі положень ст.280-283 ЦПК України розглядається в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 627 ЦК України та згідно з ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суду позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 30.10.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ" та ОСОБА_1 був укладений договір споживчого кредиту № 348-15/СК від 30.10.2015 року.

Відповідно до п.1.1. цього договору кредитор надав позичальнику грошові кошти в розмірі, зазначеному у п.1.2. цього договору, на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання та платності, а позичальник зобов"язався повернути грошові кошти кредитору на умовах, що передбачені цим договором.

П.1.2. договору встановлено, що кредитор надає, а позичальник отримує кредит на таких умовах: сума кредиту 2000,00 грн., строк кредиту 29 календарних днів з моменту отримання його позичальником, а саме 30.10.2015 року до 27.11.2015 року, термін повернення кредиту - до 27.11.2015 року включно; термін сплати відсотків за користування кредитом: в момент повернення кредиту, але у будь-якому випадку не пізніше 27.11.2015 року включно; у разі порушення термінів повернення кредиту відсоткова ставка становить 2% в день від суми заборгованості та сплачується в день фактичного повернення кредиту; вид кредиту-споживчий кредит; цільове використання - задоволення споживчих потреб; сукупна вартість кредиту становить: 730% річних, або 2% в день від суми заборгованості, що у грошовому вираженні складає 1160,00 грн. за 29 днів або 40,00 грн. за день; тип процентної ставки - фіксована.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що повернення кредиту та процентів за користування здійснюється позичальником в строки та на умовах, передбачені цим договором.

Відповідно до п.3.1. договору - проценти за користування кредитом та інші платежі нараховуються кредитором та обліковуються в день, визначений в п.1.2. договору, як термін повернення кредиту, або пролонгації договору, або в день дострокового повернення кредиту.

Згідно до п.3.2. договору - нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на суму кредиту, у валюті кредиту за формулою (факт)*%* (сума кредиту), де "факт" - фактична кількість днів користування кредитом, % - процентна ставка за користування кредитом за день, встановлена цим договором, "сума кредиту" - сума кредиту за п.1.2. цього договору.

Пунктом 8.3. договору передбачено, що у разі порушення строків повернення позичальником обумовленої суми кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом позичальник зобов"язаний сплатити на вимогу кредитора штраф у розмірі 2 процента від суми кредиту за кожний день такого порушення, починаючи із першого календарного дня, наступного за днем повернення кредиту. Починаючи із третього дня порушення строків повернення кредиту штраф встановлюється у розмірі 2,98% від суми кредиту за кожний день порушення строків та нараховується, виходячи з фактичного числа календарних днів такого порушення. Нарахування штрафів здійснюється в момент остаточного розрахунку, до цього моменту вони вважаються прогнозованими. Штраф є засобом відповідальності позичальника та нараховується окремо від процентів за користування кредитом.

Встановлено, що позивач виконав свої зобов"язання за кредитним договором? надавши відповідачу в кредит грошові кошти в сумі 2000,00 грн. Проте відповідач неналежним чином не виконував умови договору, в зв"язку з чим з"явилася заборгованості по погашенню кредитних коштів.

В зв"язку з наявністю заборгованості за кредитом на адресу відповідача поштою позивачем було направлено вимогу від 02.12.2015 року № 02/12-76 про необхідність виконання зобов"язань за договором, яка залишилася без виконання.

На підставі протоколів №04/03/2016 від 04.03.2016 року та №12/04/2016 від 12.04.2016 року було укладено додаткову угоду 1 та додаткову угоду 2 до договору споживчого кредиту №348-Ск від 30.10.2015 року. Відповідно до умов додаткових угод «Кредитору» ОСОБА_1 за період з 04.03.2016 року по 25.05.2016 року змінено відсоткову ставку за простроченим відсоткам, а саме відсоткова ставка становить 0,01% в день, що складає 3,66% річних від суми заборгованості, та складає 20 копійок в день.

13 січня 2017 року відповідачем було частково сплачено штрафні санкції по договору в сумі 600,00 грн.; 09.03.2017 року відповідачем було сплачено 400,00грн.; 13.03.2017 року відповідач сплатив 200,00 грн.

Таким чином, станом на 28.04.2017 року прострочена заборгованість позичальника ОСОБА_1 становить 14 697,54 грн., з яких - .,заборгованість по кредиту в сумі 2000,00 грн., заборгованість по відсоткам в сумі 1160,00 грн., заборгованість по простроченим відсоткам в сумі 3936,40 грн., заборгованість по нарахованим та несплаченим штрафним санкціям в сумі 7 538 грн. 80 коп., 3% річних від простроченої суми - 59 грн., 34 коп., яка підлягає стягненню з відповідача.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати по справі - сплачений судовий збір у сумі 1378,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 265, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ" до ОСОБА_1 ро стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, інн.2182416086), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ" (49027, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 22, і.к. 36295902), заборгованість за договором споживчого кредиту № 348-15/СК від 30.10.2015 року у розмірі 14 697,54 грн., яка складається з: заборгованості по кредиту в сумі 2000,00 грн., заборгованості по відсоткам в сумі 1160,00 грн., заборгованості по простроченим відсоткам в сумі 3936,40 грн., заборгованості по нарахованим та несплаченим штрафним санкціям в сумі 7 538 грн. 80 коп., 3% річних від простроченої суми - 59 грн., 34 коп., а також понесені витрати по справі - сплачений судовий збір в сумі 1378,00 грн., а всього 16 075 грн. 54 коп.

Рішення може бути оскаржено сторонами шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду, тобто з 07 лютого 2018 року.

Суддя: Т.Ю.Єлісєєва