Постанова № 72064786, 07.02.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1012/16

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

07 лютого 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_3 управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В травні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій в якому просив:

- визнати протиправними дії Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо неналежного розрахунку та виплати йому одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи;

-зобов'язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу, як інваліду ІІ групи, у розмірі 42 місячного грошового забезпечення, виходячи з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення із врахуванням проведених виплат.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо неналежного розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, як інваліду ІІ групи, та зобов'язано Державну службу України з надзвичайних ситуацій нарахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу, як інваліду ІІ групи, у розмірі 42 місячного грошового забезпечення, виходячи з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення із врахуванням проведених виплат.

Не погоджуючись з такими рішеннями, відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що до вказаних правовідноси не може бути застосовано норми Закону № 2011-ХІІ, оскільки при розрахунку розміру одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності осіб, які проходили службу в у підрозділах цивільного захисту і не були військовослужбовцями, слід керуватися спеціальними нормативно-правовими актами, розмір такої допомоги повинен розраховуватися відповідно до Порядку виплати одноразової грошової допомоги № 908.

Відповідно до положень п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

Наказом головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 22.05.2015 року №331 ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про хворобу від 21.05.2015 року № 610, виданого ЦЛЕК ДСНС України у Хмельницькій області, звільнено зі служби та виключено з кадрів ДСНС України у відставку (із зняттям з військового обліку) за станом здоров'я у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності.

Відповідно до протоколу №6 від 16.12.2015 року засідання комісії з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, інваліду ІІ групи ОСОБА_2, на підставі підпункту 2 пункту 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року №908, виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 42 241,50 грн., яку останній отримав 25.12.2015 року, що засвідчується банківською випискою по картковому рахунку від 24.05.2016 року (а.с. 14).

Не погоджуючись із вказаним розміром одноразової грошової допомоги позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що для визначення складових грошового забезпечення щодо виплати одноразової грошової допомоги слід застосовувати норми статті 118 Кодексу цивільного захисту України та Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", які мають вищу юридичну силу, та обчислювати останню виходячи із посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійних характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення..

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною першою статті 101 Кодексу цивільного захисту України, службу цивільного захисту визначено як державну службу особливого характеру, покликану забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігати і реагувати на надзвичайні ситуації, ліквідовувати їх наслідки у мирний час та в особливий період.

Згідно до ч. 2 ст. 101 Кодексу цивільного захисту України порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про Порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно до ч. 1 ст. 115 Кодексу цивільного захисту України держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Частиною другою статті 125 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 року № 593 затверджено Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, яке визначає порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулює питання, пов'язані з перебуванням громадян України у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту.

Відповідно до п.2 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Частиною другою статті 125 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 року № 1294 (далі Постанова № 1294), якою, серед іншого, затверджено схеми посадових окладів осіб рядового і молодшого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Аналогічні положення щодо визначення грошового забезпечення містить і підпункт 1.3 пункту 1 Інструкції про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства з надзвичайних ситуацій України від 10 червня 2008 року № 447 на виконання постанови № 1294.

Згідно зі статтею 115 зазначеного Кодексу держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до частини другої статті 118 Кодексу цивільного захисту України у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Отже, наведеною частиною статті 118 Кодексу цивільного захисту України передбачено право осіб рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту на отримання за передбачених нею обставин одноразової грошової допомоги, а також закріплено максимальний розмір такої допомоги, при цьому повноваження на встановлення порядку й умов її виплати делеговано Уряду.

На виконання статті 118 Кодексу Кабінет Міністрів України постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 908, затверджено "Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту" (далі-Порядок 908).

Відповідно до п. 1 Порядку 908 у разі загибелі (смерті) осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту під час виконання службових обов'язків сім'ям загиблих (померлих), а за відсутності сім'ї батькам та утриманцям таких осіб виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблих (померлих) за останніми посадами, які вони займали.

Згідно до п.п. 2 п. 2 Порядку № 908 грошова допомога виплачується особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби, у розмірі: 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи.

Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення.

Наведена норма не визначає складові грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які б суперечили визначенню такого забезпечення, закріпленому у постанові № 1294 чи Інструкції, а лише відповідно до частини другої статті 118 Кодексу встановлює порядок визначення розміру грошової допомоги, передбаченої цією статтею, яка до того ж не визначає одиницею обчислення допомоги саме грошове забезпечення відповідних осіб.

Таким чином, питання, пов'язані із проходженням громадянами України служби цивільного захисту, соціальним та правовим захистом осіб рядового і начальницького складу такої служби, грошовим забезпеченням цих осіб, як і питання щодо виплати їм допомоги у разі травми, поранення чи інвалідності, що заподіяні чи настали у період проходження служби, врегульовані спеціальним законодавством.

При цьому Закон № 2011-XII встановлює систему соціального та правового захисту саме військовослужбовців та членів їх сімей.

І дія цього Закону відповідно до його статті 3 поширюється на:

1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей;

2) військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;

3) військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.

Отже, підстав для висновку про поширення положень Закону № 2011-XII на спірні відносини, які виникли з приводу виплати передбаченої статтею 118 Кодексу грошової допомоги, немає.

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що оскільки законодавець у частині другій статті 118 Кодексу, який є спеціальним законодавчим актом у регламентації соціального захисту осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, передбачаючи виплату одноразової грошової допомоги, не встановив конкретних її розмірів, а відніс вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України, обчислення розміру цієї допомоги має здійснюватись відповідно до пункту 3 Порядку, затвердженого Урядом на виконання зазначеної статті Кодексу.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові від 27.06.2017 року у справі № 21-2497а16, практика якого на момент виникнення спірних правовідносин носила обов'язковий характер.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано невірну оцінку дослідженим доказам та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, постанову суду першої інстанції належить скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5