Постанова № 72064728, 07.02.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"07" лютого 2018 р. Справа № 806/2880/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Шевчук С.М.

Шидловського В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,

сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малинського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "09" листопада 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Малинського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання внести зміни до актового запису про народження , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним рішення Малинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо відмови йому у внесенні змін в свідоцтво про його народження, також просив зобов'язати відповідача внести зміни в свідоцтво про народження, а саме у графі національність батька ОСОБА_4 вказати "поляк".

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що в свідоцтві про його народження в графі національність батька, ОСОБА_4, зазначено "українець". Проте, його батько, дід, баба, сестра за національністю є поляками. У зв'язку з необхідністю внесення змін в актовий запис про своє народження щодо національності батька, ОСОБА_4, з "українця" на "поляк" звернувся з заявою до Малинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області. Однак, відповідач у своєму листі відмовив у внесенні змін до актового запису щодо виправлення національності. ОСОБА_3 вказує, що прагне відновити та зберегти своє етнічне польське походження, а тому просить внести зміни до свідоцтва про його народження в судовому порядку.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.11.2017 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною відмову Малинського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області , оформлену листом від 07.10.2017 №844/8.12-19 щодо відмови у внесенні змін до актового запису про народження ОСОБА_3.

Зобов'язано Малинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області внести зміни до свідоцтва про народження ОСОБА_3 серія НОМЕР_1, змінивши в графі національність батька ОСОБА_4 з "українець" на "поляк".

В апеляційній скарзі Малинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову в названій частині - про відмову в задоволенні позову. Зокрема, апелянт посилається на те, що висновки суду не відповідають нормам, встановленим Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України. Відділом проведено всі дії передбачені законодавством щодо розгляду заяви позивача.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, у 2017 році ОСОБА_3 звернувся до Малинського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області із заявою про внесення змін до актового запису про його народження №6, а саме виправити національність батька з "українець" на "поляк".

За результатами розгляду заяви позивача про внесення змін до актового запису про народження, відповідач відмовив позивачу у внесенні змін до актового запису щодо виправлення національності батька з "українець" на "поляк".

Суд першої інстанції, перевіряючи дії відповідача щодо відмови у внесенні змін до актового запису про народження, дійшов висновків, що суб"єкт владних повноважень діяв протиправно.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини виникли у сфері державної реєстрації актів цивільного стану і стосуються внесення змін до акту цивільного стану про шлюб. Спірні правовідносини регулюються Законом України від 01.07.2010 №2398-VI "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (далі - Закон №2398), Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за №55/18793 (далі - Правила).

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону №2398 (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного висновку) до компетенції відділів державної реєстрації актів цивільного стану відноситься, серед іншого, внесення зміни до актових записів цивільного стану.

Частиною 1 ст. 22 Закону №2398 передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 наведеної статті Закону та п. 2.5 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 N 96/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою, зокрема, особи, щодо якої складено актовий запис.

Пунктом 2.11. Правил передбачено, що факти, зазначені в заяві, а також записи у свідоцтвах про державну реєстрацію актів цивільного стану та в інших поданих заявником документах, якщо вони викликають сумніви щодо їх достовірності, можуть бути перевірені відділом державної реєстрації актів цивільного стану шляхом направлення запитів до відповідних установ, організацій для затребування необхідних документів.

Відповідно до п.2.12. Правил, на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Згідно п.2.20. Правил, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва чи консульської установи України про відмову у внесенні змін до актових записів цивільного стану складається у двох примірниках. Один примірник разом з усіма матеріалами залишається у відділі державної реєстрації актів цивільного стану або дипломатичному представництві чи консульській установі України, якими складено висновок про відмову, а другий вручається (надсилається) заявнику.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції в матеріалах справи міститься виписка з погосподарської книги Луківської сільської ради №1 за 1943 - 1946 , домогосподарство НОМЕР_2 де були зареєстровані та проживали у тому числі ОСОБА_4 1928 р.н., поляк.

Позивачем також надано копію рішення Малинського районного суду Житомирської області від 20.07.2017, за змістом якого встановлено факт родинних відносин ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які були рідними братом та сестрою (поляками), дідом та бабою ОСОБА_4 (поляка), який є батьком позивача ОСОБА_3.

Позивач також зазначає, що дотримується культурних і релігійних традицій, етнічних особливостей поляків і ця культура була домінуючою в її родині, в побуті також дотримується всіх польських традицій та звичаїв, на підтвердження чого надав також свідоцтво про хрещення де віросповіданням зазначено римо - католик.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що досліджені документи дають підстави зробити висновок, що батько ОСОБА_3 за національністю є поляком.

У своїй відмові, відповідачем зазначено, що у зв'язку з відсутністю (не збереженням) необхідних архівних актових записів цивільного стану, відсутні підстави для позитивного розгляду даної заяви.

Статтею 11 Закону України від 25.06.1992 №2494-XII "Про національні меншини в Україні" громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність.

Позивач не стверджує про помилку під час складення актового запису про народження або неправильність цього актового запису; позивач хоче змінити вказану в актовому записі національність, зважаючи на своє право на обрання чи відновлення (зміну) національності, передбачене ст. 11 Закону України "Про національні меншини в Україні".

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується належність батька ОСОБА_4 до національності "поляк", а також зважаючи на передбачене ст. 11 Закону України "Про національні меншини в Україні" право позивача вільно обирати і відновлювати національність, яке залежить від волевиявлення особи і не пов'язане з обов'язковою вимогою перебування обох батьків цієї особи у одній національності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність достатніх підстав для внесення змін до актового запису про народження позивача.

Статтею 3 Рамкової конвенції про захист національних меншин, яка ратифікована Законом України №703/97-ВР від 9 грудня 1997 року "Про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин" визначено, що кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй, чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв'язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі. Особи, які належать до національних меншин, можуть здійснювати права і свободи, що випливають з принципів, проголошених в зазначеній Рамковій конвенції, одноосібно та разом з іншими. Частиною 1 статті 11 вказаної Конвенції визначено, що сторони зобов'язуються визнавати за кожною особою, яка належить до національної меншини, право використовувати своє прізвище (по батькові) та ім'я мовою меншини, а також право на їх офіційне визнання, відповідно до умов, передбачених у їх правових системах.

У статті 1 Угоди про принципи співробітництва між Україною та Республікою Польща по забезпеченню прав національних меншин визначено, що для досягнення цілей цієї Угоди під національними меншинами (надалі "меншини") маються на увазі відповідно: - групи громадян України, які є поляками за національністю, та які виявляють почуття національної самосвідомості, єдності зі своїм етносом, - групи громадян Республіки Польща, які є українцями за національністю та які виявляють почуття національної самосвідомості, єдності зі своїм етносом.

Відповідно до статті 3 згаданої Угоди, кожна із Сторін враховує у своїй політиці законні інтереси меншин, вживає законодавчі, адміністративні та інші необхідні заходи для зберігання, розвитку їх етнічної, мовної, культурної та релігійної самобутності, недопущення на своїй території будь-якої дискримінації осіб за ознакою їх приналежності до меншини, а також будь-яких спроб асиміляції меншин проти їх волі.

Статтею 3 Рамкової конвенції Ради Європи Про захист національних меншин (ратифікованої Законом України № 703/97-ВР від 09 грудня 1997 року) передбачено, що кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв'язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.

Відповідно до статті 300 Цивільного кодексу України, фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Малинського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "09" листопада 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: С.М. Шевчук

В.Б. Шидловський

Повне судове рішення складено "07" лютого 2018 р.