Постанова № 72064567, 06.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 820/5975/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бегунца А.О.

суддів: Подобайло З.Г. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство комплексної безпеки - охоронна фірма" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2017, суддя Шевченко О.В., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 27.12.18 по справі № 820/5975/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство комплексної безпеки - охоронна фірма"

до Головного управління Держпраці у Харківській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство комплексної безпеки - охоронна фірма", звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління Держпраці у Харківській області (далі - відповідач), в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного Управління Держпраці у Харківській області від 02.11.2017 року №20-01-4406/2134-0589 про накладення штрафу уповноваженими особами на суму 9 600,00 грн.

26 грудня 2017 р. представником ТОВ "Агентство комплексної безпеки - охоронна фірма" до суду подано клопотання про забезпечення адміністративного позову, в якому просив суд зупинити дію постанови Головного Управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу від 02.11.2017 року №20-01-4406/2134-0589 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 820/5975/17.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову зазначено, що оскаржувана постанова як виконавчий документ, відповідачем може бути звернута до виконання в примусовому порядку, оскільки подання позовної заяви не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення адміністративного позову. У разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови від 02.11.2017 року №20-01-4406/2134-0589 про накладення штрафу уповноваженими особами на суму 9 600,00 грн. позивачу доведеться докласти значних зусиль, часу та витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернуто стягнення у разі примусового виконання цієї постанови. Тому, на думку представника позивача, зупинення виконання оскаржуваної постанови до ухвалення рішення суду є способом для відвернення очевидної небезпеки заподіяння значної шкоди майновим правам та інтересам позивача та безпідставного стягнення коштів (штрафу) з позивача.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 року вказане клопотання залишено без задоволення.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову про задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

В апеляційній скарзі зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, без урахування обставин, які мають значення для вирішення цього питання. Суд першої інстанції не врахував, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, яка полягає у складності, у тому числі, але не виключно, у тривалій системній процедурі повернення грошових коштів, примусово стягнутих за постановою відповідача.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

З урахуванням приписів ч.4 ст.229, ч.2 ст.313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, які були повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в зв'язку з чим, колегія суддів вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржена постанова відповідача фактично виконана, тому зупинення дії такої постанови не може мати будь-яких наслідків, які б відповідали призначенню інституту забезпечення адміністративного позову та призвели б до усунення небезпеки можливого заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, крім того, забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно частини третьої вказаної статті ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Положеннями частини першої статті 151 КАС України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У відповідності до частини другої статті 151 КАС України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб'єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, у заяві від 26.12.2017 року позивач просить зупинити дію постанови Головного Управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу від 02.11.2017 року №20-01-4406/2134-0589 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 820/5975/17.

В обґрунтування поважності підстав для забезпечення адміністративного позову, позивач зазначає про те, у разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови від 02.11.2017 року №20-01-4406/2134-0589 про накладення штрафу уповноваженими особами на суму 9 600,00 грн. позивачу доведеться докласти значних зусиль, часу та витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернуто стягнення у разі примусового виконання цієї постанови.

Водночас, позивачем до суду не надано будь - яких доказів того, що оскаржувана постанова відповідачем звернена до виконання в примусовому порядку, або що наразі триває примусове виконання вказаної постанови.

Також, станом на час розгляду вказаного клопотання по суті, не вбачається очевидної протиправності дій суб'єкта владних повноважень та не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може значно ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

При цьому, суд не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав, передбачених статтею 150 КАС України для задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.150, 154, 243, 316, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство комплексної безпеки - охоронна фірма" залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 по справі № 820/5975/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та є остаточною.

Головуючий суддя (підпис)А.О. БегунцСудді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло С.С. Резнікова