Постанова № 72064545, 07.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 523/6361/17

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Бабаков В.П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

при секретарі Кучмій І.В.

за участю представника апелянта ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на постанову Суворовського районного суду м. Одеси, ухвалену у відкритому судовому засіданні 13.11.2017 року в м.Одесі, по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанов по справах про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просила визнати протиправними та скасувати постанови №176/17 та №177/17 від 18.04.2017 року у справах про адміністративні правопорушення.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 13.11.2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Скасовано постанови №176/17 та №177/17 від 18.04.2017 року у справах про адміністративні правопорушення.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулось до суду з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що управління під час винесення оскаржуваних постанов діяло правомірно, таким чином апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв’язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно постанов заступника начальника управління ОСОБА_4 УДАБК ОМР від 8.04.2017р. №176/17 та №177/17, ОСОБА_2 в порушення вимог 8.14 ДБН В.3.2-2-2009 Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт» та без реєстрації відповідних дозвільних документів на виконання будівельних робіт здійснила реконструкція та скління балкону за адресою: АДРЕСА_1, чим скоїла правопорушення, передбачені ч.1 ст.96 КУпАП та ч.7 ст.96 КУпАП. Застосовані адміністративні стягнення у вигляді штрафів в розмірі 850грн. та 8500 грн.

Вказані обставини визнані сторонами та суд не має обґрунтованого сумніву щодо їх достовірності.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржувані постанови, судом першої інстанції зазначено, що будівельні роботи щодо реконструкції та скління балкону були здійснені ще в 2009 році, порушень законодавства з боку позивача не встановлено, а також норма закону за правопорушення передбачене ч.7 ст. 96 КупАП за яке було притягнуто позивача до адміністративної відповідальності була включена до КУпАП лише 19.01.2012 року, тобто після того як позивачем проводились відповідні роботи.

Судова колегія суду апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а висновки суду першої інстанції обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 4 «Про регулювання містобудівної діяльності» об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Пункт 2 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466, визначає будівельні роботи, як роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І - ІП категорій складності.

За приписами статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Частина 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає державний архітектурно-будівельний контроль як сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 4 названої статті Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадовим особам органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки надано право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до пункту 17 Порядку здійснення державного архітектурно- будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до ч.3 ст.96-1 КУпАП порушення вимог закону та строків видачі (відмови у видачі) дозволу на виконання будівельних робіт, реєстрації (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації та видачі (відмови у видачі) сертифіката, який видається у разі прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, вимагання під час реєстрації такої декларації, видачі дозволів і сертифікатів документів, не передбачених законодавством, видача сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, збудованого з порушенням будівельних норм, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідальність за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинені щодо об'єктів II категорії складності, визначена ч.7 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції, яка діяла на день винесення постанови).

Так, відповідно до ч.7 ст.96 КУпАП, виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинені щодо об'єктів ІI категорії складності, тягнуть за собою накладення штрафу від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як слідує з вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Крім того, як вбачається зі змісту приписів ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідивши матеріали справи судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до витягу за № 16053809 про реєстрацію права власності на нерухоме майно (реєстраційний номер № 15324296), гр. ОСОБА_2 за ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси (справа № 2- 1848/07-2007 р. від 29.05.2007 року), набула право власності на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_2, що підтверджується витягом за № 16053809.

03.04.2017 року позивачем було подано декларацію про початок виконання будівельних робіт №01-18/73-ив з реконструкції квартири №87 (без змін зовнішніх геометричних розмірів фундаментів та цільового призначення) за адресою м.Одеси, вул.Висоцького, 20. Вид будівництва зазначено – реконструкція, код обєкта – 1122.1, проектна документація розроблена КП «Центр інженерних досліджень».

Згідно декларації про початок виконання будівельних робіт загальна площа квартири 63,70 кв.м., житлова площа - 36,9 кв.м. Також встановлено, що загальна площа нежитлових приміщень обєкта будівництва складає 26,8 кв.м., з яких коридор для проходу людей 8,4 кв.м., туалет для санітарних потреб 1 кв.м., ванна для санітарних потреб 2,6 кв.м., кухня для приготування їжі 9,6 кв.м., лоджія для відпочинку мешканців 2,3 кв.м., лоджія для відпочинку мешканців 2,9 кв.м.

Зазначена декларація про початок будівельних робіт та службова записка №01-18/73-ив від 03.04.2017 року стали підставами для направлення для проведення позапланової перервірки достовірності даних наведених в декларації.

Згідно акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11.04.2017 року було встановлено під час виїзду 05.04.2017 року на місце що в квартирі, яка розташована на другому поверсі 10-поверхового, багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_3, ніякі будівельні роботи не виконуються.

Даний об'єкт будівництва за вищевказаною адресою, відповідно до ДСТУ- Н.Б.В. 1.2-16:2013 визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єкта будівництва (Додаток А), віднесено до II категорії складності.

Як вбачається з акту перевірки інспектором Богусевич А.П. встановлено, що гр.ОСОБА_2 виконані будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_4, які полягали у склінні існуючого балкону та влаштування приміщення лоджії, площею 2,3 кв.м. чим фактично було збільшено площу квартири з 62,2 кв.м. до 63,7 кв.м., без реєстрації дозвільних документів на виконання будівельних робіт, чим порушено п. 2 ч. 1 ст. 34, абз. 2 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

05.04.2017р. відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення та приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Зазначеним приписами позивача зобов'язано усунути порушення у сфері містобудівної діяльності в установленому законодавством порядку та зобов'язано зупинити виконання будівельних робіт.

18.04.2017 року ОСОБА_2 було надано до управління ДАБК ОМР заперечення до акту перевірки. В своїх запереченнях позивач вказала, що 05.04.2017 року під час проведення перевірки інспектором встановлено, що будівельні роботи не виконуються та інспектор не задавав ніяких питань з приводу скління балкону. Також позивачка пояснила, що скління балкону було завершено у 2009 році, а тому не може бути притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 96 КУпАП, так як зазначена норма включена до КУпАП лише 19.01.2012 року.

Однак 18.04.2017 року заступником начальника управління - начальником інспекції відділу № 1 ОСОБА_4 надані позивачем заперечення залишені без уваги та винесено постанови №177/17 та №176/17 відповідно до яких на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу.

Колегія суддів суду апеляційної інстацнії, дослідивши доводи сторін та матеріали справи, не погоджується з позицією апелянта та вважає рішення суду першої інстанції обгрунтованим з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції під час судового розгляду справи були дослідженні фотографії надані стороною, з яких вбачається, що зазначений обєкт не є балконом, оскільки три бокові стіни прилягають до будинку, а не виступають за його межі.

Як вбачається з фотографій досліджених судом апеляційної інстанції та наданих пояснень позивачем, роботи з утеплення та скління вікон у дерев’янних рамах в цій квартирі були виконанні близько 18 років назад, а в 2009 році позивачкою лише було замінено старі дерев’яні вікна но нові, тому що балкон перебував в аварійному стані.

Зазначене також підтверджується договором поставки від 19.05.2009 року згідно якого позивачем було куплено товар – металопластикові вироби з профілю REHAY та актом виконаних робіт від 26.05.2009 року, згідно якого Виконавець виконав роботи передбачені договорм від 19.05.2009 року.

В свою чергу апелянтом під час апеляційного розгляду справи в суді апеляційної інстанцції доказів щодо спростування тверджень позивача, що роботи які проводились у квартирі не перердбачали втручання в несучі конструкції та інженерні системи загального користування не надано.

Таким чином колегія суддів вважає, що у квартирі на момент перевірки взагалі не проводились будівельні роботи з перепланування приміщення, будь-якої реконструкції не відбулось, більше того доводи апелянта щодо збільшення площі квартири є взагалі невмотивованими та спростовуються наданими до суду фотографіями, з яких вбачається, що квартира позивача за межі інших квартир у домі не виходить, а тому позивач фактично виконуючи скління балкону вимог закону не порушив.

Разом з тим матеріалами справи доведено та незаперечується сторонами в своїх поясненнях, що скління балкону було завершено ще у 2009 році, а відповідно до п.13 переліку будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 року №1104 чиного до 13.04.2011 року, дозвільна документація не потрібна у разі збільшення житлової чи допоміжної площі шляхом демонтажу перегородок, комор, печей, камінів, грубок, вітрин, заскління балконів і лоджій.

Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_2 також не може бути притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 96 КупАП, так як зазначена норма включена до КУпАП лише 19.01.2012 року, тобто після того як позивачем проводились відповідні роботи.

З огляду на викладене судова колегія, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність винесених управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради спірних постанов №176/17 та 177/17 від 18.04.2017 року.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Крім того у відповідності частини 2 цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яких обґрунтованих мотивів щодо скасування рішення суду першої інстанції апелянтом не наведено, доводи викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим в запереченнях до адміністративного позову зазначених висновків суду не спростовують, так як ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін.

Керуючись ст.ст.268, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, апеляційний суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення, а постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 13.11.2017 року – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик