Постанова № 72064202, 06.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/8485/17 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Суддя-доповідач: Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Міністерства юстиції України, треті особи Близнюківська районна державна адміністрація Харківської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бланес", Приватне підприємство "Агро-Альянс-2007", ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, треті особи Близнюківська районна державна адміністрація Харківської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бланес", Приватне підприємство "Агро-Альянс-2007", ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування наказу №1699/5 від 23 травня 2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2017 року вказаний адміністративний позов було залишено без розгляду на підставі п.8 ч.1 статті 155 КАС України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, третя особа подала апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Сторони до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Так, судом встановлено, що в судовому засіданні 04 жовтня 2017 року фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, подальший розгляд справи вирішено здійснювати в порядку письмового провадження.

Під час розгляду справи в письмовому провадженні 27 жовтня 2017 року представником позивача за довіреністю - ОСОБА_6 через канцелярію суду було подано клопотання про відкликання позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2017 року вказане клопотання було задоволено, а адміністративний позов - залишено без розгляду.

Згідно статті 11 КАС України закріплено принцип диспозитивності, зміст якого полягає в тому, що особа, яка звернулась до адміністративного суду за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України - суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, третя особа посилається на те, що, по-перше, відповідно до п.10 ч.1 статті 3 КАС України (у редакції на час прийняття оскаржуваної ухвали), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом. Тобто, письмове провадження за своєю суттю передбачає розгляд справи на основі тих матеріалів, які наявні у справі на момент переходу до письмового провадження.

Дійсно, норми адміністративного процесу не передбачають право сторін подавати клопотання чи будь-які докази під час розгляду справи судом у порядку письмового провадження, як і не передбачають для суду можливості враховувати докази та клопотання, які надійшли після прийняття рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження. Якщо суд, розглядаючи справу в порядку письмового провадження, встановив, що надійшло клопотання будь-якої сторони у справі, яке необхідно вирішити, то він повинен призначити справу до розгляду у судовому засіданні.

Саме під час такого судового засідання суд може з дотриманням вимог процесуального права з'ясувати думку кожної зі сторін стосовно заявленого клопотання та вирішити питання про його задоволення чи відхилення

Так, відповідно до п.6 ч.3 статті 49 КАС України (в редакції на час прийняття оскаржуваної ухвали) особи, які беруть участь у справі, мають право висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі.

Крім того, згідно статті 133 КАС України клопотання осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом негайно після того, як буде заслухана думка інших присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню протягом судового розгляду справи.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, розглядаючи клопотання про відкликання позовної заяви не з'ясував думку інших учасників судового процесу, чим грубо порушив їхні права, гарантовані п.6 ч.3 статті 49 КАС України та свої обов'язки, встановлені статтею 133 КАС України.

Щодо твердження апелянта про те, що задовольняючи клопотання, суд першої інстанції не перевірив повноваження представника позивача та не встановив дійсне волевиявлення позивача.

З таким твердженням скаржника суд не погоджується, оскільки матеріали справи містять належним чином оформлену довіреність від 23 червня 2017 року № НМЕ 067903 від позивача, зокрема, на ім'я ОСОБА_6 Даною довіреністю встановлено право повіреного, зокрема, вчиняти будь-які дії, передбачені законодавством для представника за довіреністю. Саме вказаним представником - ОСОБА_6 і було подано клопотання про відкликання позовної заяви.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно розглянув клопотання про відкликання позовної заяви в письмовому провадженні без з'ясування думки учасників справи з цього приводу.

Отже ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до статті 320 КАС України - підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2017 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.