Постанова № 72064086, 24.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 691/1248/17 Головуючий у 1-й інстанції: Савенко О.М.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Файдюка В.В., Троян Н.М.,

при секретарі Кузик М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Городищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 13.12.2017 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Городищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:

- визнати дії Городищенського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Черкаської області по відмові у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправними;

- зобов'язати Городищенське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Черкаської області призначити позивачу пенсію за віком відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 19.06.2017.

Постановою Городищенського районного суду Черкаської області від 13.12.2017 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до трудової книжки Серії НОМЕР_1 від 28.08.1986 ОСОБА_2 має трудовий стаж з 28.08.1986 по 03.10.2011 (а.с.15-16).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 16.05.1992 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Городищенського районного виконавчого комітету Черкаської області позивач ОСОБА_2 є матірю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Із виписки Черкаської обласної лікарні, а саме історії хвороби № 03494, вбачається, що ОСОБА_3 рекомендовано «Д» облік та оформлення, як інваліда дитинства (а.с.10).

Відповідно до медичного висновку № 22 форми-080-0 на дитину (підлітка-інваліда з дитинства) віком до 16 років від 23.04.2004, який направляється в орган соціального забезпечення за місцем проживання батьків або опікуна, встановлено висновок, згідно якого існуюче захворювання та патологічний стан ОСОБА_3, відповідає розділу ІІ пункту 3.3 «Переліку медичних показань, які дають право на отримання соціальної пенсії дітям-інвалідам віком до 16 років» та дає право на визнання дитини інвалідом з дитинства згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України № 482 від 04.12.2001 (а.с.11).

Згідно посвідчення серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_3, в ньому у графі вид пенсії зазначено - інвалід з дитинства та по інвалідності, посвідчення видано первинно, на термін з 09.04.2008 по 26.03.2010 (а.с.12).

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №192546 від 10.11.2015, син позивача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 10.11.2015 є інвалідом третьої групи із зазначенням причини інвалідності - інвалідність з дитинства (а.с.14).

Відповідно до довідки управління соціального захисту населення Соснівського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради № 6647 від 08.09.2017 ОСОБА_3 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Соснівського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради і отримує державну соціальну допомогу дітям-інвалідам та інвалідам з дитинства, допомогу призначено на термін з 27.03.2010 по 30.11.2018 (а.с.13).

19.06.2017 позивач звернулася до Городищенського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Черкаської області із заявою про призначення пенсії за віком, згідно п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак отримала відмову, з підстав, що у довідках, які видали медичні установи, відсутні відомості, що ОСОБА_3 міг бути визнаний дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. (а.с.17).

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, звернулась до суду першої інстанції з даним позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відмова Городищенського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Черкаської області у призначенні ОСОБА_2 дострокової пенсії є протиправною, оскільки у позивача наявні всі визначені законодавством складові для призначення такої дострокової пенсії.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що при відмові у призначенні позивачу дострокової пенсії Городищенське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Черкаської області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

Відповідно до ч. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до абз. 4 п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.

Згідно з пунктом 25 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), у разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається висновок лікарсько-консультативної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не заперечуються обставини, викладені позивачем у заяві про призначення дострокової пенсії, як то наявність відповідного страхового стажу (понад 15 років) та досягнення відповідного віку (50 років).

Водночас, як було вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами даної справи, син позивача - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом третьої групи з дитинства, що підтверджується медичним висновком № 22 форми-080-0 на дитину (підлітка-інваліда з дитинства) віком до 16 років від 23.04.2004, посвідченням серії НОМЕР_3 та довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 192546 від 10.11.2015.

Разом із тим, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач в своїх доводах посилається на те, що син позивача був визнаний інвалідом з дитинства після досягнення ним шестирічного віку, а позивачем при зверненні із заявою від 19.06.2017 не було надано відповідного висновку лікарсько-консультативної комісії про те, що її син мав медичні показання для визнання його дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Відповідно до п.п. 5 п. 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), (далі - Порядок) до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи: документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом (при призначенні пенсії згідно з абзацом четвертим пункту 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону).

Визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров'я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності) (п.2.18 Порядку).

Колегія суддів зазначає, що оскільки за даними довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №192546 від 10.11.2015 (а.с. 14) син позивача - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, був визнаний саме інвалідом з дитинства, то вимога про необхідність подання позивачем висновку лікарсько-консультаційної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, стосується саме категорії дітей-інвалідів, а не інвалідів з дитинства, яким був визнаний ОСОБА_3.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача всіх визначених законодавством складових для призначення їй дострокової пенсії після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу, а тому відмова Городищенського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Черкаської області у призначенні ОСОБА_2 дострокової пенсії є протиправною.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Городищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 13.12.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Файдюк В.В.,

Троян Н.М.

Повний текст постанови виготовлений 05.02.2018.