Постанова № 72064039, 07.02.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року справа №242/3204/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Селидівського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області (суддя – Капітонова В.І.) від 28 листопада 2017 року (повний текст складено 28 листопада 2017 року у м. Селидове) у справі № 242/3204/17 за позовом ОСОБА_2 до Селидівського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа – Державне підприємство «Селидіввугілля» про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Селидівського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа – Державне підприємство «Селидіввугілля» про визнання неправомірним та скасування рішення від 19.07.2017 року №1471; зобов’язання зарахувати на підставі належним чином оформлених записів трудової книжки АМ №080636 до загального та спеціального страхового стажу роботи в умовах зайнятості повний робочий день під землею (в шахті) наступні періоди: - з 15.01.1998 року по 31.07.1998 року на підприємстві ПП «Рудник» в якості ГРОЗ з повним робочим в шахті; з 03.09.2007 року по 20.12.2007 року та з 01.01.2008 року по 01.08.2008 року на підприємстві ПП ГПК «Потенціал» в якості гірничого майстра з повним робочим днем в шахті; з 18.08.2008 року по 03.11.2008 року на підприємстві ТОВ ВКФ «Горизонт-2008» в якості гірничого майстра з повним робочим днем в шахті; - з 08.12.2008 року по 31.03.2014 року на підприємстві ВП «Шахта «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» у якості підземного ГРОЗ з повним робочим днем на підземних гірничих роботах; - з 03.08.2016 року по 04.01.2017 року на підприємстві ВП «Шахта Україна» ДП «Селидіввугілля» в якості гірничого майстра з повним робочим днем в шахті; з 01.11.2015 року по 31.05.2017 року та з 01.06.2017 року по 10.07.2017 року на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»; зобов’язання повторно розглянути заяву від 10.07.2017 року №1291 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 28 листопада 2017 року позов задоволено, визнано неправомірним та скасовано рішення №1471 від 19.07.2017 року про відмову у призначенні пенсії за ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов’язано повторно розглянути заяву від 10.07.2017 року №1291 про призначення пенсії за ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобо’язано при повторному розгляді заяви №1291 від 10.07.2017 року зарахувати до загального страхового та пільгового стажу призначені пенсії за 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» наступні періоди роботи: - з 15.01.1998 року по 31.07.1998 року на підприємстві ПП «Рудник» в якості ГРОЗ з повним робочим в шахті; з 03.09.2007 року по 20.12.2007 року та з 01.01.2008 року по 01.08.2008 року на підприємстві ПП ГПК «Потенціал» в якості гірничого майстра з повним робочим днем в шахті; з 18.08.2008 року по 03.11.2008 року на підприємстві ТОВ ВКФ «Горизонт-2008» в якості гірничого майстра з повним робочим днем в шахті; - з 08.12.2008 року по 31.03.2014 року на підприємстві ВП «Шахта «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» у якості підземного ГРОЗ з повним робочим днем на підземних гірничих роботах; - з 03.08.2016 року по 04.01.2017 року на підприємстві ВП «Шахта Україна» ДП «Селидіввугілля» в якості гірничого майстра з повним робочим днем в шахті; з 01.11.2015 року по 31.05.2017 року та з 01.06.2017 року по 10.07.2017 року на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля».

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що ним правомірно було відмовлено в призначенні позивачеві пенсії у зв’язку із відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах. Судом першої інстанції не прийнято до уваги неможливість проведення перевірки підприємств, на яких працював позивач, через їх знаходження на тимчасово окупованій території.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач 10 липня 2017 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України від 05.11.1991 року № 1788 «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням № 1471 від 19 липня 2017 року відповідачем було відмовлено в призначенні пенсії згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв’язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. До пільгового та страхового стажу позивача не були зараховані наступні періоди його роботи: - З 15 січня 1998 року по 31 липня 1998 року на ПП « Рудник» в якості гірничого робітника очисного забою через ненадання довідки про особливий характер роботи; - З 03 вересня 2007 року по 20 грудня 2007 року та з 01 січня 2008 року по 01 серпня 2008 року на ПП ГПК «Потенціал» в якості гірничого майстра через ненадання довідки про особливий характер роботи та довідки про фактичні спуски в шахту; - З 08 грудня 2008 року по 31 березня 2014 року на ВП « Шахта «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» в якості гірничого робітника очисного забою оскільки підприємство не перереєстроване на підконтрольній українській владі території; - З 03 серпня 2016 року по 04 січня 2017 року на ВП « Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» в якості гірничого майстра, через відсутність посади « гірничий майстер» в постанові КМУ № 461 від 24 червня 2016 року; - З 01 листопада 2015 року по 31 травня 2017 року та з 01 червня 2017 року по 10 липня 2017 року на ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» через несплатою підприємством страхових внесків.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Згідно п.2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII.

Відповідно до положень п.16 Розділу ХУ «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Відповідно до ст.. 14 Закону України « Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі Порядок №637), також передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно п.3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках,коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Як вбачається з дубліката трудової книжки, позивач працював з 15 січня 1998 року по 31 липня 1998 року на ПП «Рудник» в якості гірничого робітника очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті; з 03 вересня 2007 року по 01 серпня 2008 року на ПП « ГПК « Потенціал» в якості гірничого майстра з повним робочим днем в шахті; з 08 грудня 2008 року по 10 жовтня 2014 року на ВП «Шахта «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» в якості гірничого робітника 4 та 5 розрядів з повним робочим днем на підземних гірничих роботах; з 30 жовтня 2014 року на ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» на роботах з повним робочим днем в шахті.

Тобто, зазначені записи чітко містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди - з повним робочим днем у шахті.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що відсутність у позивача уточнюючої довідки, за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не спростовує наявності у позивача страхового стажу роботи, що дає право виходу на пенсію.

Згідно записів в трудовій книжці позивач з 09.06. 2015 року по 04 січня 2017 року працював на ВП « Шахта « Україна» ДП «Селидіввугілля» в якості гірничого майстра з повним робочим днем в шахті.

Посада гірничого майстра передбачена Списком, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 .

Відповідачем до пільгового стажу роботи позивача не було зараховано період з 03 серпня 2016 року по 04 січня 2017 року через відсутність посади «гірничий майстер» в постанові КМУ №461 від 24 червня 2016 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 затверджений Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Підрозділом 1 розділу 1 Списку № 1 передбачені працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах. Тобто Постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 взагалі не містить конкретних найменувань професій і посад, і до Списку № 1 віднесені усі професії з повним робочим днем під землею.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем безпідставно не було включено наведений період до пільгового стажу позивача.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 1058-XV, відповідно до ч. 2 якої обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно ч. 10 вищенаведеної статті, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до положень ст.106 Закону № 1058-XV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

За змістом вищезазначених норм вбачається, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що не зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 01 листопада 2015 року по 31 травня 2017 року та з 01 червня 2017 року по 10 липня 2017 року на ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» у зв’язку з несплатою щомісячних платежів по єдиному соціальному внеску за вказаний період, є безпідставним, оскільки із заробітної плати позивача, згідно довідок ВП «Шахта Україна»» ДП «Селидіввугілля» №1-1195 від 27.07.2017р., №1-1298 від 13.09.2017р. за спірні періоди щомісячно утримувались суми страхових внесків. Позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання підприємством своїх обов’язків.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем безпідставно не було враховано спірний період роботи до пільгового стажу позивача, а тому правомірно задоволено позов.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Положеннями ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV передбачено право відповідача на проведення перевірки. Разом з цим, за вимогами законодавства, неможливість проведення перевірки не ставить у залежність особу щодо якої розглядається питання про призначення пенсії, оскільки це не є підставою для відмови у зарахуванні стажу та призначення пенсії. За таких обставин посилання відповідача на неможливість проведення перевірки підприємств, на яких працював позивач, колегією суддів не прийнято до уваги.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селидівського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 28 листопада 2017 року у справі № 242/3204/17 - залишити без задоволення.

Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 28 листопада 2017 року у справі № 242/3204/17 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 07 лютого 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 07 лютого 2018 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

ОСОБА_1