Постанова № 72064034, 06.02.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року справа №242/4367/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Василенко Л.А., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 03 листопада 2017 року у справі № 242/4367/17 (головуючий І інстанції Черков В.Г.), складену в повному обсязі 03 листопада 2017 року в м. Селидове Донецької області за позовом ОСОБА_1 до Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення, зобов’язання призначити пенсію,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Селидівського міського суду Донецької області з позовом до Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – відповідач), в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 1486 від 15.08.2017 про відмову в призначенні пенсії відповідно до ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 розділу ХV ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»; зобов’язати відповідача зарахувати періоди роботи на підприємстві ТОВ ШСУ «Темп» з 05.02.1996 по 05.03.1996; у приватному підприємстві «Рудник» з 14.10.1998 по 03.06.1999; у ДВАТ «Вуглебуд» з 21.03.2001 по 30.07.2001 р; у ДП «Шахта «Петровська» з 19.10.2001 по 11.07.2002; на підприємстві Шахтобудівельне управління № 7 ДВАТ «Трест Донецькшахтобуд» з 29.08.2002 по 28.01.2004; на підприємстві ТОВ «Ремшахтострой» з 15.10.2007 по 08.12.2008; у ВП «Жовтневий рудник» ДП «ДВЕК» з 17.12.2008 по 30.10.2011; на підприємстві ТОВ «ШБК «Донецькшахтопроходка» з 14.11.2011 по 01.12.2014; у ТОВ «Техінновація» з 08.06.2016 по 14.11.2016, в якості прохідника підземного з повним робочим днем в шахті до пільгового стажу на підземних гірничих роботах за провідною професією, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до статті 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»; зобов’язати відповідача зарахувати періоди роботи у ВАТ «Техінновація» з 01.06.2016 по 14.11.2006, у ВП «Шахта «Курахівська» з 23.11.2016 по 30.06.2017, у ВП «Шахта «Жовтневий рудник» з 01.11.2010 по 31.12.2010 до страхового стажу; зобов’язати відповідача призначити пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 07.08.2017.

Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 03 листопада 2017 року у справі № 242/4367/17 позовні вимоги було задоволено частково, внаслідок чого: визнано протиправним і скасовано рішення Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1486 від 15.08.2017 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно до ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 розділу ХV ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»; зобов’язано Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 на підприємстві ТОВ ШСУ «Темп» з 05.02.1996 по 05.03.1996; у приватному підприємстві «Рудник» з 14.10.1998 по 03.06.1999; у ДВАТ «Вуглебуд» з 21.03.2001 по 30.07.2001; у ДП «Шахта «Петровська» з 19.10.2001 по 11.07.2002; на підприємстві Шахтобудівельне управління № 7 ДВАТ «Трест Донецькшахтобуд» з 29.08.2002 по 28.01.2004; на підприємстві ТОВ «Ремшахтострой» з 15.10.2007 по 08.12.2008; у ВП «Жовтневий рудник» ДП «ДВЕК» з 17.12.2008 по 30.10.2011; на підприємстві ТОВ «ШБК «Донецькшахтопроходка» з 14.11.2011 по 01.12.2014; у ТОВ «Техінновація» з 08.06.2016 по 14.11.2016, в якості прохідника підземного з повним робочим днем в шахті до пільгового стажу на підземних гірничих роботах за провідною професією, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до статті 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»; зобов’язано Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 у ВП «Шахта «Курахівська» з 23.11.2016 по 30.06.2017 до страхового стажу; зобов’язано Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про пенсійне страхування»; зобов’язано Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області подати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання чинності судовим рішенням; стягнуто з Селидівського об’єднаного управління ПФУ Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.; в задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю – доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач 07.08.2017 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії. Рішенням № 1486 від 15.08.2017 у призначені пенсії було відмовлено через відсутність необхідного стажу. Відмова була обумовлена не сплатою щомісячних внесків до МДЗ України та через те, що підприємства не здійснили реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження на підконтрольній українській владі території.

Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України включно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-12 та Закон України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» № 1058 від 9 липня 2003 року.

Згідно ст. 3 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом: а) особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів*,- за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Документами, що додаються до заяви про призначення пенсії є: а) довідка податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номера заявнику. За документ, що засвідчує відсутність у заявника ідентифікаційного номера для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні державні органи та мають відмітку у паспорті, береться копія сторінки паспорта з відміткою про те, що особа має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера; б) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01.01.2000, відділ персоніфікованого обліку органу, що призначає пенсію (далі - відділ персоніфікованого обліку), додає довідку із бази даних системи персоніфікованого обліку за формою згідно з додатком 2, а у разі необхідності за формою згідно з додатком 3. Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом про трудову діяльність є трудова книжка.

Відповідно до п.10 чинного Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження).

Таким чином, колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги, що підприємством, на якому працює позивач несвоєчасно сплачуються страхові внески, є безпідставними, оскільки позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов’язків підприємством, на якому він працює.

Крім того, в матеріалах справи наявна довідка про сплату єдиного соціального внеску підприємством ВП «Шахта «Курахівська» за період з 23.11.2016 року по 30.06.2017 року.

Колегія суддів також вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо правомірності не зарахування стажу роботи через те, що підприємства не здійснили реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження на підконтрольній українській владі території, з огляду на наступне.

У рішенні від 08 липня 2004 року у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров'я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06 жовтня 2015 року у справі № 816/4505/14.

Неприпустимість визнання деяких документів, які були видані на території, неконтрольованій законною Владою, недійсними та такими, що не набули законної сили, підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні у справі «Лоізіду проти Туреччини».

Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: «Суд відмічає, що за наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законною Владою міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території».

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову, а тому періоди роботи з повним робочим днем на підземній роботі підлягають зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача. Крім того, дані періоди роботи позивача підтверджено належними записами у трудовій книжці.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення пенсійного органу є таким, що не відповідає діючому законодавству України, а тому підлягає скасуванню, а позовні вимоги частковому задоволенню.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв’язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 03 листопада 2017 року у справі № 242/4367/17 – залишити без задоволення.

Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 03 листопада 2017 року у справі № 242/4367/17 – залишити без змін.

Повне судове рішення складено 06 лютого 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді Л.А. Василенко

ОСОБА_2