Постанова № 72064030, 01.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/13365/17 Суддя (судді) першої інстанції: Власенкова О.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: стягнути з Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у розмірі 8215 грн 13 коп.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 за період з 01.03.2017 по 26.07.2017 в розмірі 8 215 грн 13 коп., яка станом на момент розгляду справи не сплачена.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено.

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою провадження у справі - закрити.

Зокрема, апелянт посилався на те, що Любешівська державна сортодослідна станція, Луцька державна сортодослідна станція та Івано-Франківський обласний центр експертизи рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Івано-Франківської області знаходяться у стані припинення. Крім того, до набрання чинності 01.01.2015 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII платники фіксованого сільськогосподарського податку були звільнені від відшкодування понесених витрат на відшкодування пільгових пенсій. Наведене свідчить про відсутність заборгованості у вищевказаних Державних станцій. Крім того, судом першої інстанції не досліджено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не працювали у ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» та були звільнені з Держстанцій ще до введення Наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про реорганізацію державних сортодослідних станцій» від 30.12.2011 №807 та «Про реорганізацію державних центрів експертизи рослин» від 19.04.2012 №210.

Відзив на апеляційну скаргу позивачем до суду апеляційної інстанції не надано.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, Державне підприємство «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 8, код ЄДРПОУ 37884028) перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

За державним підприємством «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» обліковуються особи, які отримують пенсію, відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У відповідності до розрахунків відповідачу визначено до сплати розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період березень-липень 2017 року за Списком № 2, в розмірі 8215 грн 13 коп. (а.с. 8-12).

Так, позивачем на адресу відповідача направлено розрахунки за березень-липень 2017 року, що підтверджується листами від 15.03.2017 №15222/10, 10.04.2017 № 21088/10, 12.05.2017 № 27479/10, 12.06.2017 № 33277/10, 11.07.2017 № 38647/10 та реєстром листів, поданих в поштове відділення Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві (а.с. 8-12).

Оскільки за відповідачем обліковувалась заборгованість з виплати та доставки пенсій у розмірі 8215 грн 13 коп., пенсійний орган звернувся за захистом до суду щодо стягнення боргу з відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, а наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, при цьому доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, вказане свідчить про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Для вказаних платників збору, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, згідно пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (Закон №1788-ХІІ) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).

Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

У відповідності до частини першої статті 58 Закону № 1058-ІV Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Кошти Пенсійного фонду відповідно до статті 73 зазначеного Закону, серед іншого, використовуються на оплату послуг з виплати та доставки пенсій.

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Серед основних завдань управління, відповідно до пункту 2.1 зазначеного Положення, зокрема, є: облік платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збирання та акумулювання в районі (місті) внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, ведення їх обліку; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством; ефективне та цільове використання коштів Фонду, інших коштів, призначених для виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

Як вбачається з пункту 2.2 названого Положення, управління відповідно до покладених на нього завдань контролює надходження до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян страхових внесків та інших платежів, до яких належить, зокрема, плата на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Постановою Управління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція).

Згідно п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

За правилами п. 6.4 - 6.5 розділу 6 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача направлено розрахунки за березень-липень 2017 року в розмірі 8215 грн 13 коп., що підтверджується листами від 15.03.2017 №15222/10, 10.04.2017 № 21088/10, 12.05.2017 № 27479/10, 12.06.2017 № 33277/10, 11.07.2017 № 38647/10 та реєстром листів, поданих в поштове відділення Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві (а.с. 8-12).

Однак, вказані розрахунки не оскаржувались відповідачем в судовому порядку та є чинними.

Доводи апелянта про те, що ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» є неналежним відповідачем по справі, оскільки ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не працювали у ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» та були звільнені з Держстанцій ще до введення Наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про реорганізацію державних сортодослідних станцій» від 30.12.2011 №807 та «Про реорганізацію державних центрів експертизи рослин» від 19.04.2012 №210 є безпідставним, оскільки згідно п. 6.3 Інструкції № 21-1, у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.12.2015 (справа №К/800/47818/15).

Посилання апелянта на те, що громадяни ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не працювали у відповідача, не приймаються до уваги, оскільки матеріалами справи підтверджуються, що вказані особи працювали на підприємствах, які реорганізовані шляхом приєднання до Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», який є їх правонаступником.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що згідно Наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про реорганізацію державних сортодослідних станцій» від 30.12.2011 №807, «Про реорганізацію державних центрів експертизи рослин» від 19.04.2012 №210 та Наказу «Про внесення змін до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30.12.2011 №807» від 18.09.2015 №358 Любешівська державна сортодослідна станція і Луцька державна сортодослідна станція реорганізовані шляхом приєднання до Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», та «Івано-Франківський обласний державний центр експертизи сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Івано-Франківської області» було приєднано до Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (а.с. 83, 86, 121).

При цьому, пенсія ОСОБА_4 була призначена за рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області згідно з яким ОСОБА_4 у період з 17.03.1988 по 02.11.2006 працював на посаді електрозварника (електрозварщик) в Тлумацькій державній сортовипробувальній дільниці, яку перейменовано на Тлумацьку сортовипробувальну станцію, яку в свою чергу перейменовано в Івано-Франківській обласний державний центр експертизи сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Івано-Франківської області.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було правомірно задоволено позовні вимоги Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу».

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

За правилами частини першої статті 315 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

Повний текст виготовлено: 07 лютого 2018 року.