Постанова № 72063928, 06.02.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року справа №812/1773/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Арабей Т.Г., Василенко Л.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у справі № 812/1773/17 (головуючий І інстанції Ірметова О.В.), складену в повному обсязі 27 листопада 2017 року в м. Сєвєродонецьк Луганської області за позовом ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення одноразової грошової допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач), в якому просив стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу в розмірі 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня 2017 року, а саме в розмірі 160000,00 грн., як різницю між призначеною ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги за постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15.05.2017 по справі 428/4045/17 та внесеними змінами Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей» до підпункту «в» пункту 3 частини 1 статті 99 Закону України «Про національну поліцію».

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у справі № 812/1773/17 адміністративний позов ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 було повернуто позивачу та роз'яснено, що дана справа підсудна місцевому суду як адміністративному.

Не погодившись з таким рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу місцевого суду скасувати та справу направити для відкриття провадження до суду першої інстанції.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення одноразової грошової допомоги.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у справі № 812/1773/17 адміністративний позов ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 було повернуто позивачу та роз'яснено, що дана справа підсудна місцевому суду як адміністративному.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки в даному випадку предметом спору є стягнення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням групи інвалідності внаслідок травми, що в свою чергу є соціальною виплатою непрацездатним громадянам, тому даний адміністративний позов підсудний місцевому загальному судому як адміністративному суду.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області 14 листопада 2017 року по справі № 428/11673/17 адміністративний позов ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення одноразової грошової допомоги, як різницю між призначеною одноразовою грошовою допомогою за постановою суду та внесеними змінами законом - повернуто позивачу.

В зазначеній ухвалі суд зазначив, що даний адміністративний позов не підлягає розгляду місцевим загальним судом як адміністративним судом, оскільки предметно підсудна окружному адміністративному суду.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року по справі № 428/11673/17 апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14 листопада 2017 року у справі № 428/11673/17- залишено без задоволення. Ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14 листопада 2017 року у справі № 428/11673/17- залишено без змін.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15 грудня 2017 року) місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

В свою чергу, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15 грудня 2017 року) окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи: однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Спір у даній справі виник з приводу наявності або відсутності у позивача права на підвищення (донарахування) одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського. Даний спір пов'язаний з проходженням публічної служби, а тому дана справа підсудна окружному адміністративному суду з огляду на приписи ч. 2 ст. 18 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року), оскільки такий спір не відноситься до справ, зазначених в переліку справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним, тобто з огляду на суб'єктний склад та предмет спору, цей спір підсудний окружному адміністративному суду.

З огляду на вищенаведене колегія суддів зазначає, що спір у даній справі стосовно наявності права у позивача на нарахування та виплату одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського є спором з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби та відповідачем у даній справі є державний орган - Головне управління Національної поліції в Луганській області.

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В рішенні у справі «Церква села Сосулівка проти України» (Tserkva Sela Sosulivka v. Ukraine) від 28 лютого 2008 року, заява № 37878/02, ЄСПЛ зазначив, що його завданням не є досліджувати питання, чи мають, суди загальної юрисдикції чи господарські (колишні арбітражні) суди компетенцію розглядати справу по суті, або встановлювати, якому з цих судів підсудний розгляд скарг заявника по суті. Суд зазначає, що заявник мав доступ до цих судів, проте жодний з них не розглянув по суті скарги заявника, оскільки вони вважали, що вони не мають юрисдикції розглядати такі питання, не дивлячись на те, що процедурні вимоги прийнятності було дотримано. Суд вважає, що така ситуація прирівнюється до відмови у здійсненні правосуддя, що порушує саму суть права заявника на доступ до суду, яка гарантується пунктом 1 статті 6 Конвенції. Відповідно мало місце порушення цього положення.

Таким чином, з урахуванням вимог статті 5 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що дана адміністративна справа підсудна саме Луганському окружному адміністративному суду.

Статтею 320 КАС України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у справі № 812/1773/17 - задовольнити.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у справі № 812/1773/17 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Повне судове рішення складено 06 лютого 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді Т.Г. Арабей

Л.А. Василенко