Постанова № 72063834, 05.02.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 року справа №805/1621/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М.

секретар судового засідання – Чернявська К.Г.

за участю: позивач – не з’явився

представника позивача – ОСОБА_1, ордер серії ДНЕ № 000, 05/02, договір про надання юридичної допомоги від 05.02.2018 року

представника відповідача – не з’явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року у справі № 805/1621/187-а за позовом ОСОБА_2 до Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - відповідач), в якому просив стягнути з УДСО при ГУМВС України на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17 серпня 2016 року по 21 березня 2017 року у розмірі 17 565,83 грн. (а.с.3-5).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення коштів задоволено частково. Стягнуто з Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь ОСОБА_2 суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17 серпня 2016 року по 21 березня 2017 року у розмірі 17 449, 50 грн.(а.с. 34-36)

Відповідач не погодився з постановою суду в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову, вважаючи, що при вирішенні справи суд порушив норми матеріального та процесуального права і прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, зокрема, зазначено, що відносини про проходження служби в органах внутрішніх справ не є трудовими і всі питання щодо проходження служби підлягають вирішенню відповідно до спеціального законодавства, а не згідно з нормами Кодексу законів про працю України (а.с. 46-48).

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Позивач та відповідач в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідач надав клопотання про розгляд справи без участі їх представника.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач - Управління Державної Служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, згідно інформації про в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань має статус юридичної особи (ЄДРПОУ 08596860), з 17 листопада 2015 року знаходиться в стані припинення, за рішенням засновників (а.с.78-82).

Згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року по справі № 805/1439/16-а з адміністративний позовом ОСОБА_2 до Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення невиплаченої частини одноразової грошової допомоги при звільнені та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені задоволено частково. Стягнуто з Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь ОСОБА_2 невиплачену частину одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі 15505,93 грн. Стягнуто з Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь ОСОБА_2 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10 вересня 2015 року по 16 серпня 2016 року в сумі 27337, 55 гривень за вирахуванням податків, зборів (обов'язкових платежів) (а.с.9-14).

Проте, оскільки повний розрахунок з позивачем проведений не був, останній звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, у якому просив стягнути належні йому виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно виписки по картковому рахунку № 0040-26258511257514 остаточний розрахунок з позивачем був проведений 21 березня 2017 року (а.с.19).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним питанням в суді апеляційної інстанції є наявність підстав для стягнення з відповідача – Управління Державної Служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17 серпня 2016 року по 21 березня 2017 року у розмірі 17 449, 50 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи спірні позовні вимоги, а саме, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, дійшов висновку про те, що при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в статті 117 КЗпП України відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Відповідно до статті 3 КЗпП законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Водночас питання проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, звільненням із неї, права і обов'язки таких осіб визначені та урегульовані спеціальним законодавством, зокрема Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ «Про міліцію» (далі - Закон № 565-ХІІ).

Статтею 18 Закону № 565-ХІІ передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Таким нормативно-правовим актом є Положення, відповідно до пункту 24 якого (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді).

У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Відповідно до частини 1 статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 КЗпП, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, а саме, виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Оскільки остаточний розрахунок з позивачем за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року у справі № 805/1621/17-а здійснений відповідачем тільки 21 березня 2017 року, колегія суддів зазначає, що період, протягом якого Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області не виконувало свій обов'язок щодо виплати належних позивачеві, як звільненому працівникові, сум є період з 17 серпня 2016 року по 21 березня року.

Як зазначено судом першої інстанції і з цим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції відповідно до листів Міністерства соціальної політики України від 20 липня 2015 року № 10846/0/14-15/13 «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2016 рік» та від 05 серпня 2016 року № 11535/0/14-16/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік» кількість днів затримки розрахунку з 17 серпня 2016 року по 21 березня 2017 року включно становить 150 робочих днів (10 днів серпня + 22 дня вересня + 20 днів жовтня + 22 дня листопада + 22 дня грудня + 20 днів січня + 20 днів лютого + 14 днів березня).

Тобто, стягненню підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку з позивачем при звільненні у сумі 17 449,50 грн. (116,33 грн. х 150 днів).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін постанови суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги відповідача.

Керуючись статтями 308, 312 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року у справі № 805/1621/187-а за позовом ОСОБА_2 до Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення коштів - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 05 лютого 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя І.В. Геращенко

Судді Т.Г. Арабей

ОСОБА_3