Рішення № 72063548, 05.02.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 лютого 2018 року № 826/14782/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1до Головного управління ДФС у м. Києвіпроскасування пеніТретя особа:

- Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві;

встановив:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва в порядку адміністративного судочинства з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просив скасувати нараховану Головним управлінням ДФС у м. Києві пеню в загальній сумі 11830,00 грн., у тому числі з податку на доходи фізичних осіб у сумі 11479,01 грн. та з військового збору у сумі 350,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що подаючи декларацію про майновий стан і доходи за 3 квартал 2016 року №9202196918 від 26.10.2016 та декларацію про майновий стан і доходи №9268664434 від 31.01.2017 за 2016 рік (річну), позивач діяв згідно вимог п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України та п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України відповідно, а тому пеня в загальній сумі 11830,00 грн. нарахована відповідачем на суми задекларованих податкових зобов'язань, які були сплачені своєчасно.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника чи відкладення розгляду справи не надходило.

Від представників сторін надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У зв'язку з наявним клопотанням суд подальший розгляд справи вирішив продовжити в порядку письмового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п НОМЕР_1), згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.11.2015 та витягу з реєстру платників єдиного податку від 18.11.2015 є фізичною особою-підприємцем, що здійснює господарську діяльність з оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність, надання інших інформаційних послуг, не введені в інші угрупування згідно з КВЕД ДК 009:2010 (КВЕД-2005).

25.10.2016, згідно вимог п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України, позивачем подано до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію про майновий стан і доходи за 3 квартал 2016 року з визначенням податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 440315,47 грн. та військового збору у сумі 36692,96 грн., яку згідно квитанції №2 від 26.10.2016 було доставлено та прийнято за №9202196918.

Зазначені суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору згідно платіжних доручень №229 на суму 440315,47 грн. і №230 на суму 36693,00 грн. були сплачені позивачем 19.10.2016 та 26.10.2016 відповідно.

27.01.2017, згідно вимог п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, позивачем подано до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві звітну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік з визначенням податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 440587,93 грн. та військового збору у сумі 36715,66 грн., яку згідно квитанції №2 від 31.01.2017 було доставлено та прийнято за №9268664434.

В результаті вказаних дій, визначені податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 3 квартал 2016 року відобразились повторно (продублювались), що призвело до недоїмки у загальній сумі 476417,16 грн., з яких 440314,93 грн. і військового збору у сумі 36102,23 грн.

Для виведення з інтегрованої катки платника податків помилкової недоїмки, що становить 476417,16 грн., позивач звернувся листом від 13.06.2017 (вх. №7343/ФОП) до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Листом від 30.06.2017 №8505/В/26-57-13-02-20 ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомило позивача, що станом на 30.06.2017 відповідно до електронних даних інтегрованої картки платника податків по сплаті податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, рахується податковий борг, який виник із-за некоректного заповнення декларації за 2016 рік та запропоновано подати уточнюючу декларацію до декларації від 31.01.2017 №9268664434 за 2016 рік.

21.07.2017 позивачем подано до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік з визначенням податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 272,46 грн. та військового збору у сумі 22,70 грн., яку згідно квитанції №2 від 21.07.2017 було доставлено та прийнято за №9271043056.

Вказані суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору згідно платіжних доручень №236 на суму 273,00 грн. і №237 на суму 23,00 грн. були сплачені позивачем 31.01.2017.

Згідно листа відповідача від 25.07.2017 №9721/В/26-15-17-09-33 позивача повідомлено, що станом на 22.05.2017 згідно даних інформаційної системи органів ДФС у позивача обліковувався податковий борг у розмірі 476417,16 грн., нарахований згідно декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік №9268664434 від 31.01.2017 у зв'язку з чим, відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, ГУ ДФС у м. Києві направлено податкову вимогу №28415-17 від 22.05.2017 та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №28415-17 від 22.05.2017.

Вказано, що станом на 25.07.2017 з урахування поданих уточнюючих звітів позивача від 21.07.2017, інтегровані картки платника податків приведені у відповідність, а також що за позивачем обліковується пеня у розмірі 11829,51 грн.

Оскільки, як стверджує позивач, всі податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору були повністю та своєчасно сплачені, то наведена вище заборгованість мала суто технічний характер, а тому відповідачем нарахована пеня на неіснуючу заборгованість, що, власне, і стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (п. 8.1 ст. 8 Податкового кодексу України). До перших, згідно п.п. 9.1.2 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України, зокрема належить податок на доходи фізичних осіб.

Тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір (п. 16№ підрозділу 10 Податкового кодексу України).

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України).

Згідно п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Функції контролюючих органів визначені в ст. 19№ Податкового кодексу України, згідно п.п. 19№.1.2 п. 19№.1 якої контролюючі органи контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

У відповідності з п.п. 17.8.1 п. 17.8 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків.

Відповідно до п.п. 14.1.56І п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України електронний кабінет - електронна система взаємовідносин між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації їхніх прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом, що складається з: апаратно-програмного комплексу; портального рішення для користувачів - платників податків, робота в якому здійснюється он-лайн (через Інтернет у режимі реального часу) та не вимагає обов'язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування; портального рішення для користувачів - державних, у тому числі контролюючих, органів; програмного інтерфейсу (API), що дає змогу реалізувати повноту функціоналу електронного кабінету; інших засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Порядок функціонування електронного кабінету визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Як визначено в п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України).

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України).

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).

Як вказано в п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України).

Так, як зазначено у позовній заяві, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п НОМЕР_1), до 30.06.2016 перебував на спрощеній системі оподаткування на 3 групі за ставкою 5 відсотків.

З 01.07.2016 перейшов зі спрощеної на загальну систему оподаткування.

Таким чином, у відповідності до вимог п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України, згідно якої фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до набрання чинності цим Кодексом, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування, позивачем було подано до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію про майновий стан і доходи за 3 квартал 2016 року з визначенням податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 440315,47 грн. та військового збору у сумі 36692,96 грн., яку згідно квитанції №2 від 26.10.2016 було доставлено та прийнято за №9202196918.

Вказані зобов'язання були сплачені позивачем 19.10.2016 та 26.10.2016 згідно платіжних доручень №229 на суму 440315,47 грн. та №230 на суму 36693,00 грн. відповідно.

Згідно приписів п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Однак, керуючись п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, згідно з яким платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу та керуючись вимогами Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №859 від 02.10.2015 позивачем 27.01.2017 подано до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві звітну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік з визначенням податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 440587,93 грн. та військового збору у сумі 36715,66 грн., яку згідно квитанції №2 від 31.01.2017 було доставлено та прийнято за №9268664434.

Грошові зобов'язання за результатами господарської діяльності за 4 квартал 2016 року були сплачені згідно платіжних доручень №236 на суму 273,00 грн. від 31.01.2016 та №237 на суму 23,00 грн. від 31.01.2016.

Тобто, позивачем при поданні декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік було відображено результати господарської діяльності за весь рік, а саме задекларовано всю суму оподатковуваного доходу та податкових зобов'язань за результатами звітного року, в тому числі включення до річних сум нарахувань за 2016 рік - суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що були відображені в декларації за 3 квартал 2016 року.

Як результат, відповідачем було нараховано пеню на грошове зобов'язання позивача, яке ним вже вказувалося в податковій декларації за 3 квартал 2016 року та яке було сплачене, що підтверджується платіжними дорученнями №229 від 19.10.2016 та №230 від 26.10.2016.

З листа ГУ ДФС у м. Києві №9721/В/26-15-17-09-33 від 25.07.2017 та з наданої відповідачем копії інтегрованої картки платника податку вбачається, що після подання позивачем уточнюючої декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік №9271043056 від 21.07.2017, інтегровані картки платника податків позивача були приведені у відповідність та як наслідок - погашено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 440315,47 грн. та військового збору у сумі 36692,96 грн.

А отже, нарахування відповідачем пені відбулось на визначене позивачем грошове зобов'язання, яке вже було фактично сплачено без порушення встановлених податковим законодавством строків.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, однак задовольняє їх частково, оскільки у вимогах позовної заяви позивачем допущена арифметична помилка стосовно загальної суми нарахованої відповідачем пені, а саме позивач просив скасувати нараховану Головним управлінням ДФС у м. Києві пеню в загальній сумі 11830,00 грн., в той час як сума пені з податку на доходи фізичних осіб у сумі 11479,01 грн. та з військового збору у сумі 350,50 грн., що є предметом оскарження в даній справі, складає 11829,51 грн.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Скасувати нараховану Головним управлінням ДФС у м. Києві пеню в загальній сумі 11829,51 грн., у тому числі з податку на доходи фізичних осіб у сумі 11479,01 грн. та з військового збору у сумі 350,50 грн.

3. Присудити на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п НОМЕР_1, адреса: 03194, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) судові витрати у розмірі 640,00 (шістсот сорок) грн.

4. Щодо решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко