Постанова № 72063401, 01.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 рокуЛьвів№876/11529/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

за участю позивача ОСОБА_1 його представника ОСОБА_2,

представника відповідача Дзюбатого А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року у справі №819/1703/17, винесену головуючим суддею Мартиць О.І. о 12:17 год. у м. Тернополі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів про направлення для проходження стажування, притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення зі служби, поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Тернопільській області № 2348 від 31 серпня 2017 року в частині направлення ОСОБА_1 для проходження стажування в період з 06 вересня 2017 року по 06 січня 2018 року; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Тернопільській області №2426 від 07 вересня 2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію»; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Тернопільській області № 222 о/с від 07 вересня 2017 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції України за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) Закону України «Про Національну поліцію»; поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Борщівського відділення поліції Чортківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області з 08.09.2017 року; стягнути з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню. Зокрема доводи апелянта зводяться до того, що накази про направлення для проходження стажування, притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення зі служби не ґрунтуються на вимогах закону, видані відповідачем за відсутності належних на те правових підстав та з порушенням встановленого порядку, службове розслідування проведено односторонньо, без дослідження всіх обставин, на які він посилався, повідомляючи про неможливість проходження стажування. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи позивач та його представник апеляційну скаргу підтримали з підстав зазначених у апеляційній скарзі, просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про задоволення позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. ОСОБА_1, який мав спеціальне звання лейтенант міліції, згідно з наказом ГУНП в Тернопільській області від 07.11.2015 року №24 о/с «По особовому складу» та відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію», призначено старшим інспектором Борщівського відділення поліції Чортківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, присвоївши йому спеціальне звання лейтенант поліції, як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування та установленням посадових окладів згідно штатного розпису, з 07 листопада 2015 року.

Наказом ГУНП в Тернопільській області від 14.03.2017 року №57 о/с «По особовому складу» лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Борщівського відділення поліції Чортківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, увільнивши від посади старшого інспектора Борщівського відділення поліції Чортківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, з 14.03.2017 року.

Згідно з наказом ГУНП в Тернопільській області від 31.08.2017 року №2348 «Про направлення працівників ГУНП в Тернопільській області для проходження стажування до ГУНП в Донецькій області» відповідно до розділу IX наказу МВС від 24.12.2015 року №1625 «Про затвердження Положення про організацію післядипломної освіти працівників національної поліції України», з метою формування і закріплення на практиці професійних знань, умінь, навичок і компетенцій, здобутих у результаті теоретичної підготовки, на виконання вказівок Національної поліції України від 03.08.2017 року №8411/01/12-2017 «Про кадрові призначення в системі Національної поліції України» та від 16.08.2017 року №8928/01/25-2017 «Про організацію закріплення та зберігання табельної вогнепальної зброї» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 в числі інших працівників ГУНП в Тернопільській області направлено для проходження стажування в період з 06.09.2017 року по 06.01.2018 року до ГУНП в Донецькій області.

04.09.2017 року старшим інспектором з ОД СП УКЗ ГУНП в Тернопільській області майором поліції Оробко І.А. в присутності заступника начальника управління - начальника ВІОС УКЗ ГУНП в Тернопільській області підполковника поліції Коваля В.П. та старшого інспектора цього ж відділення поліції капітана поліції Беньковського О.І. позивачу надано для ознайомлення вищевказаний наказ ГУНП в Тернопільській області від 31.08.2017 року, від чого останній відмовився, про що складено відповідний акт.

04.09.2017 року ОСОБА_1 подав рапорт на ім'я начальника ГУНП в Тернопільській області, в якому доповів, що не має можливості виконати наказ ГУНП в Тернопільській області від 31.08.2017 року №2348 «Про направлення працівників ГУНП в Тернопільській області для проходження стажування до ГУНП в Донецькій області» у зв'язку з сімейними обставинами.

За фактом грубого порушення службової дисципліни з боку дільничного офіцера поліції Борщівського ВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, наказом ГУНП в Тернопільській області від 04.09.2017 року №2377 «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування, проведення якого доручено старшому інспекторові ВІОС УКЗ ГУНП в Тернопільській області капітану поліції Беньковському О.І.

Результати службового розслідування оформлені висновком від 06.09.2017 року, з якого вбачається, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 скоїв вчинок, що дискредитує звання рядового і начальницького складу Національної поліції України і є несумісний з подальшим їх проходженням на службі в поліції. На підставі чого, вирішено за порушення вимог ст.1, ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС України та ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилось у невиконанні наказу ГУНП в Тернопільській області від 31.08.2017 року №2348 «Про направлення працівників ГУНП в області для проходження стажування до ГУНП в Донецькій області» та ігноруванні вимог Національної поліції України та ГУНП в області щодо неухильного дотримання службової дисципліни, дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Борщівського відділення поліції Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в Національній поліції України за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

07.09.2017 року ГУНП в Тернопільській області винесено наказ №2426 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», відповідно до якого ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Позивача 07.09.2017 року звільнено зі служби в поліції у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію», про що винесено наказ №222 о/с «По особовому складу». З вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомився та отримав його копію, а також трудову книжку 07.09.2017 року.

Суд першої інстанції в позові відмовив з тих підстав, що наказ ГУНП в Тернопільській області № 2348 від 31.08.2017 року в частині направлення ОСОБА_1 для проходження стажування в період з 06.09.2017 року по 06.01.2018 року; наказ ГУНП в Тернопільській області № 2426 від 07.09.2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» та наказ ГУНП в Тернопільській області №222 о/с від 07.09.2017 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції України за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) Закону України «Про Національну поліцію» є законними та не підлягають скасуванню

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015р. №580-VІІІ (далі - Закон №580-VІІІ).

Відповідно до статті першої Закону №580-VІІІ Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

За приписами частини першої статті 18 Закону №580-VІІІ поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Відповідно до пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 року № 1179 під час виконання службових обов'язків поліцейський, зокрема, повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Статтею 19 Закону №580-VІІІ встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VІІІ поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Пунктом 4 розділу ХІ Закону №580-VІІІ встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

До затвердження відповідним законом Дисциплінарного статуту Національної поліції України підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів Національної поліції України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку - невиконання чи неналежне виконання ним службової дисципліни (ст.2 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 3 Дисциплінарного статуту начальник - особа начальницького складу, яка має право віддавати накази та розпорядження, застосовувати заохочення і накладати дисциплінарні стягнення або порушувати клопотання про це перед старшим прямим начальником. Начальники, яким особи рядового і начальницького складу підпорядковані по службі хоча б тимчасово, якщо про це оголошено наказом, вважаються прямими. Найближчий до підлеглого прямий начальник є його безпосереднім начальником. Начальники в межах наданих їм повноважень можуть видавати накази, які є обов'язковими для виконання.

Згідно зі статтею 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати. Накази можуть даватись як в усній, так і в письмовій формі. У разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов'язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника. Скасувати наказ має право тільки начальник, який видав відповідний наказ, або старший прямий начальник.

Накази повинні бути законними, зрозумілими і виконуватися беззаперечно, точно та у визначений строк. У разі одержання наказу, який суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що повинен негайно поінформувати начальника, який віддав наказ, а в разі підтвердження цього наказу - письмово поінформувати старшого прямого начальника.

Віддання і виконання наказу, який суперечить закону, або невиконання правомірного наказу тягне відповідальність, передбачену цим Статутом та іншими законодавчими актами.

Згідно з статтею 5 Дисциплінарного статуту встановлено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 7 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування в органах внутрішніх справ - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.

Суд зазначає, що мета службового розслідування полягає в тому, щоб повно, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника органів внутрішніх справ і його ставлення до вчиненого.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є невиконання або неналежне виконання поліцейським дисципліни шляхом недотримання конкретних актів законодавства та наказів і інших відомчих нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 5.4 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 р. № 230, якщо вину особи рядового і начальницького складу повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 11.03.2014 року у справі №21-13а14, суд при розгляді кожної справи про застосовування дисциплінарних стягнень повинен враховувати фактичні обставини, що мали місце і передували звільненню особи.

За приписами пункту 1 розділу IX Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 24.12.2015 року №1625 (надалі - Положення) стажування працівників поліції здійснюється з метою формування і закріплення на практиці професійних знань, умінь, навичок і компетенцій, здобутих у результаті теоретичної підготовки.

Згідно з пунктом 2 Положення стажування проходять: працівники поліції, які зараховані до кадрового резерву, - для просування по службі; працівники поліції, які вперше призначені на посади керівного складу Національної поліції України; інші працівники поліції - при призначенні на нову посаду.

Відповідно до рішення атестаційної комісії №11 ГУНП в Тернопільській області від 19.09.2016 року старший інспектор Борщівського відділення поліції Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області лейтенант поліції ОСОБА_1 займаній посаді не відповідав та підлягав звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. ОСОБА_1, не погодившись із вказаним рішенням атестаційної комісії, оскаржив його до Тернопільського окружного адміністративного суду. 01.12.2016 року постановою Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №819/1345/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2017 року, скасовано рішення атестаційної комісії. Після повторно проведеної атестації, рішенням атестаційної комісії ГУНП в Тернопільській області від 13.03.2017 року старший інспектор Борщівського відділення поліції Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області лейтенант поліції ОСОБА_1 визнаний таким, що займаній посаді відповідає. Наказом ГУНП в Тернопільській області від 14.03.2017 року №57 о/с «По особовому складу» лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Борщівського відділення поліції Чортківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області.

Оскільки позивач відноситься до категорії осіб, які проходили атестування та рішенням суду стосовно яких зупинено реалізацію висновків атестаційних комісій, що у подальшому скасовані у судовому порядку, його було включено в наказ ГУНП в Тернопільській області від 31.08.2017 року №2348 «Про направлення працівників ГУНП в Тернопільській області для проходження стажування до ГУНП в Донецькій області» тривалістю 4 місяці.

За пунктом 5 Положення стажування проводиться за місцем служби (роботи) або в інших органах і підрозділах поліції, науково-дослідних установах, підприємствах, установах, організаціях, що належать до сфери управління поліції, НЗ НП, на базі інших центральних органів виконавчої влади, навчальних закладів, а також за кордоном, на займаних посадах або на посадах, на які працівників поліції передбачається згодом призначити.

Відповідно до пункту 10 Положення особи, які проходять стажування, зобов'язані: своєчасно прибути до місця стажування; сумлінно та у відповідні строки виконувати зазначені в плані заходи; брати участь у нарадах, які проводяться за місцем стажування; вести облік проведеної роботи в щоденнику згідно з планом стажування; після закінчення строку стажування підготувати звіт та подати його на затвердження керівникові, на якого покладено організацію стажування.

Таким чинок, в ході розгляду справи встановлено, що позивачем не виконано вимог наказу ГУНП в Тернопільській області від 31.08.2017 року №2348 «Про направлення працівників ГУНП в Тернопільській області для проходження стажування до ГУНП в Донецькій області». 06.09.2017 року ОСОБА_1 на відправку до ГУНП в Донецькій області не прибув, про що начальником СПН УКЗ ГУНП в Тернопільській області підполковником Криворучко О.О. було складено відповідний рапорт. Згідно з довідкою №2649/г/06/2017 від 26.10.2017 року, наданою відповідачем, для проходження стажування в період з 06.09.2017 року по 06.01.2018 року до ГУНП в Донецькій області направлено 15 працівників ГУНП в Тернопільській області з 16 запланованих. Дільничний офіцер поліції сектору превенції патрульної поліції Борщівського відділення поліції Чортківського ВП старший лейтенант поліції ОСОБА_1, від поїздки для проходження стажування до ГУНП в Донецькій області відмовився.

Разом з тим, 04.09.2017 року ОСОБА_1 подав рапорт на ім'я начальника ГУНП в Тернопільській області, в якому доповів, що не має можливості виконати наказ ГУНП в Тернопільській області від 31.08.2017 року №2348 «Про направлення працівників ГУНП в Тернопільській області для проходження стажування до ГУНП в Донецькій області» у зв'язку з сімейними обставинами. Також в ході службового розслідування позивач надав письмові пояснення від 07.09.2017 року, в яких причиною відмови виконувати наказ вказав сімейні обставини, а саме той факт, що дружина не згідна з його виїздом у Донецьку область.

Таким чином, ані в рапорті, ані в поясненнях позивач не вказав на обставини, які свідчать про незаконність спірного наказу та не навів вагомих об'єктивних причин, які б перешкоджали йому виконати наказ. Отже, мало місце порушення вимог Дисциплінарного статуту, якими передбачено, що накази повинні виконуватися беззаперечно, точно та у визначений строк. У разі одержання наказу, який суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що повинен негайно поінформувати начальника, який віддав наказ, а в разі підтвердження цього наказу - письмово поінформувати старшого прямого начальника.

Саме відмова виконувати законний наказ пройти стажування в ГУНП Донецької області визнана як грубе порушення службової дисципліни з боку ОСОБА_1 у висновку службового розслідування та у наказі «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 07.09.2017 року №2426, що і слугувало для накладання дисциплінарного стягнення.

За приписами статті 13 Дисциплінарного статуту правом накладання дисциплінарних стягнень користуються тільки прямі начальники Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Таким чином, повноваження щодо призначення службового розслідування, оцінки результатів його проведення, тяжкості проступку та обставин, за яких його скоєно, розмір заподіяної шкоди, попередньої поведінки винної особи та визнання нею вини тощо, а також безпосередньо затвердження висновку службового розслідування та визначення виду дисциплінарного стягнення, яке слід застосувати до конкретної особи є виключними повноваженнями відповідного керівника.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно з довідкою про заохочення та стягнення за період служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_1, позивач за час проходження служби притягувався до дисциплінарної відповідальності 6 разів, в тому числі і за неналежне виконання службових обов'язків, останнє стягнення - попередження про неповну посадову відповідність, оголошене наказом ГУНП в Тернопільській області від 23.06.2017 року №1752 «За грубе порушення ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС та вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.173,178 КУпАП», є чинним.

Що стосується доводів апелянта про те, що він чотири рази був відряджений у зону проведення АТО, то вказана обставина не може свідчити про протиправність оскаржуваних наказів.

Щодо посилань апелянта на ту обставину, що він не відносить до жодної законодавчо визначеної категорії осіб, які зобов'язані пройти стажування відповідно до Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, то такі є безпідставними, оскільки вказане Положення визначає організаційно-правові засади організації післядипломної освіти працівників Національної поліції України (далі - поліція), що проходять службу (працюють) на посадах, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів, фахівців та робітничих кадрів (далі - працівники поліції).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з поліції уповноваженим керівником враховано суть діяння, обставини його скоєння та характеристику позивача за попередній період служби.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року у справі №819/1703/17 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в порядку і строки встановленні статтями 328, 329 КАС України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Повний текст постанови складено 06.02.2018р.